09.09.2020
У Холмі вшанували пам’ять прем’єр-міністра екзильного уряду УНР
Іван Кислощук ■ ПОДІЇ ■ №37, 2020-09-13 У неділю, 30 серпня, у Холмі відбулись урочисті заходи з нагоди 80-х роковин смерті прем’єр-міністра уряду Української Народної...
Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №40, 2019-10-06
«Формально було це доброчинне товариство, проте основною практичною діяльністю стала культурно-просвітянська праця»
Українське товариство та Підляський науковий інститут вкотре провели потужний та цікавий захід для української і польської громади Люблінщини, Холмщини, Підляшшя, Львівщини і Волині. Українську сім’ю у Холмі зібрали урочистості з нагоди 100 років від дня офіційного заснування Товариства «Рідна Хата» – української організації, яка відіграла фундаментальну роль в національному і культурному житті українського населення на Холмщині та Південному Підляшші у міжвоєнний період. Спочатку, як годиться в українській традиції, громада почала з молитви: у православній кафедральній церкві Св. Івана Богослова у Холмі священики д-р о. Ярослав Щур та о. Вадим Штембурський відслужили панахиду за діячів товариства. Пізніше учасники заходів подалися до Холмської публічної бібліотеки, де відбувся науковий симпозіум під назвою «Товариство „Рідна Хата” на Холмщині та Південному Підляшші: 1919-1930», приурочений 100-річчю заснування товариства. Симпозіум відкрив та гостей привітав головний організатор відзначень д-р Григорій Купріянович – голова Українського товариства і директор
Підляського наукового інституту.
З перспективи часу можемо сміливо стверджувати, що «Рідна Хата» була найпотужнішою українською організацією, яка за всю історію найдовше проіснувала на території Холмщини і Південного Підляшшя. Тепер важко собі уявити Холмщину, в якій в селах люди вільно розмовляють українською мовою і дбають про свою культуру, живуть згідно зі своїми традиціями. Тоді українці не замислювалися над тим, чи вони є частиною великого польського суспільства, котра відрізняється від інших і чи вони мусять дбати про свою національну ідентичність. Як це не дивно, але аж 100 років тому ми, українці, жили і розмовляли українською, читали і співали українською на Холмщині і Південному Підляшші, бо це було просто… нормально. Реалії, в яких тоді функціонували українці, донесли учасникам симпозіуму науковці-доповідачі.
Юрій Гаврилюк з Більська на Підляшші розповів про початки модерного українського національного життя на Холмщині та Південному Підляшші у ХІХ та на початку ХХ століть, зокрема згадав про наслідки першої світової війни та революції 1917 року, міграції на схід з цих територій, та вхід земель у склад Польської держави. Віктор Місіюк з Берестя розповів про малознаний Українськи національний рух на Берестейщині в 20-30-ті роки ХХ століття та створення товариства «Просвіта» у Бересті над Бугом. Д-р Григорій Купріянович у своєму виступі зосередився на обставинах заснування та розвитку діяльності Товариства «Рідна Хата» на Холмщині та Південному Підляшші у 1919-1930 роках. Завдяки мультимедійній презентації можна було дізнатися про тих, хто входив до складу Головної управи товариства, побачити, як виглядав акт реєстрації товариства, а як членська книжка Товариства «Рідна Хата», де знаходився центральний офіс товариства тощо. Як зізналися самі дослідники, про початки товариства відомо небагато.
Восени 1919 року Український доброчинний комітет було перетворено в Товариство «Рідна Хата». Головою був Антін Васильчук (в різних джерелах вживається також прізвище Васиньчук — ред.), а до правління входили також Яків Равлик, Хома Кульгавець, Антін Корольчук, Микола Богорський. Товариство не дістало від польської адміністрації згоди на діяльність, проте розгорнуло напівпідпільну роботу. Основною її сферою була спочатку, з уваги на становище населення, доброчинність. Удар товариству завдали репресії проти української інтелігенції на Холмщині восени 1920 року та навесні 1921 року, коли арештовували багатьох його діячів. Товариство остаточно заборонили восени 1921 року.
Його легалізація була тісно пов’язана з результатами виборів до Польського сейму 1922 року, коли Холмщина та Підляшшя обрали аж сім українських послів і одного сенатора. Це була велика перемога українського національного руху. Тоді лідери товариства звернулися до тодішнього люблінського воєводи з проханням зареєструвати холмське Українське доброчинне товариство «Рідна Хата». Адміністрація не згодилася на те, щоб у назві було слово «Українське». Формально було це доброчинне товариство, проте основною практичною діяльністю стала культурно-просвітянська праця. Швидко сформовано головну управу організації та створено розгалужену мережу філій у 131 селах та містах Холмщини та Південного Підляшшя, зокрема у Грубешівському, Томашівському та Білґорайському повітах. На 1 січня 1923 року товариство налічувало вже 280 членів.
Воно мало на меті пробудження національної свідомості серед українського населення Холмщини і Підляшшя та всебічний розвиток національного життя. Стало це серйозною альтернативою діяльності польських громадських організацій та установ і державної адміністрації. Завдяки товариству Холм в ті часи став справжнім культурним центром української культури на території всієї Речі Посполитої. Вже тоді українці збиралися і вшановували пам’ять Тараса Шевченка. Д-р Г. Купріянович охарактеризував різноманітні форми діяльності організації, якими були: аматорські театри, освітянська діяльність, збереження українських національних традицій, хори, бібліотеки, поширення українських видань, видавнича діяльність («Наше життя», потім «Нове життя», «Холмський Народний Календар» українською мовою), збережнення національної спадщини, економічна діяльність. В 1925 році розпочато будову Українського народного дому в Холмі на вулиці Оболонській. Товариствосприяло заснуванню українських кооперативів, наприклад, у 1928 р. організовано кооперативні курси.
На симпозіумі доповідачі представили також процес ліквідації Товариства «Рідна Хата». Закриття організації відбулося у результаті рішення люблінського воєводи про заборону діяльності товариства від 6 жовтня 1930 р.
Офіційно «Рідну Хату» було ліквідовано «z uwagi na ujawnioną działalność komunistyczną uprawianą na terenie stowarzyszenia». Листа про ліквідацію організації передали управі товариства 9 жовтня 1930 р. На початку жовтня у центральному офісі та філіях організації проведено обшуки. Арештували 69 осіб, зачинили 131 філію. Як не дивно, 1930 рік був теж роком виборів у Польщі. Ліквідація товариства була несподіваною для українського населення Холмщини і Підляшшя. Збудований за кредити Український народний дім у Холмі було продано на аукціоні. Роль українських центрів на коротко перейняли кооперативи. Вже ніколи на вдалося на території Холмщини у мирний час відбудувати українське національне життя.
Під час симпозіуму досить детально було представлено постать лідера товариства «Рідна Хата» Антона Васиньчука. Професор Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні Мирослав Шуміло виступив з доповіддю «Антін Васиньчук (1885-1935) — перший голова Товариства „Рідна Хата”». Васиньчука представив як лідера, котрий прагнув до діалогу і компромісу між поляками і українцями, старався створити автономію для українців, вимагав відкриття українських шкіл та рівних прав для української мови в державних установах та судах. Похований у Холмі у 1935 році. Наприкінці симпозіуму своє дослідження на тему ліквідації Товариства «Рідна Хата» представив професор Унверситету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні Роман Висоцький. За його словами, «Рідна Хата» у 1920-х роках створила українську інтелігенцію на Холмщині, платформу національного життя, а зміни, які вплинули на ліквідацію товариства, відбувалися у всій Польщі, оскільки до справ національних меншин в різних частинах Польщі ставилися по-різному. В цьому контексті доповідач згадав також про умовний термін «сокальський кордон».
Так само, якби не існувало Товариство «Рідна Хата» в Холмі, то не було б відродження українського шкільництва у 1940-х роках та відновлення української ідентичності. «11 років діяльності Товариства „Рідна Хата” було періодом чи не найбільшого пожвавлення українського національного життя у цих регіонах у мирний час за всю їхню новітню історію, – зазначив д-р Г. Купріянович. – Товариство „Рідна Хата” було найдовше існуючою українською організацією за всю новітню історію Холмщини та Південного Підляшшя».
Після дискусії, промов та спогадів учасників відбувся урочистий концерт. На сцені бібліотеки виступив хор Львівського суспільно-культурного товариства «Холмщина», котрий під керівництвом Любомира Корінця виконав гімн «Ми, Холмщаки» та інші українські патріотичні пісні. Поет Богдан Пастух читав свої вірші про Холмщину. Зазвучали теж голоси дівчат, котрі вивчають українську мову у Будинку культури Більська-Підляського. Належать вони до вокальної групи Українського ансамблю пісні і танцю «Ранок». Під керівництвом Єлизавети Томчук група виконала автентичні українські народні пісні Підляшшя.
Наприкінці відзначень учасники заходу приїхали до родинної могили Антона Васиньчука на православному цвинтарі в Холмі. Українська громада спільною молитвою вшанувала пам’ять голови Товариства «Наша Хата», бо пам’ять про видатних українських діячів назавжди залишається в наших серцях, а ще більше надія на відродження та пожвавлення подібного українського культурного життя на Люблінщині й у наші дні.
Фото авторки статті