Марина Однорог ■ РОЗМОВА ■ №9, 2023-03-05

Нові виклики, нові можливості та рік максимальної активності Об’єднання українців у Польщі. Повномасштабна війна значно змінила роботу ОУП та особисті плани голови Мирослава Скірки, який очолив організацію у 2021 році. Очільник Об’єднання розповідає, яким 2022-й став для ОУП, про співпрацю з міжнародними організаціями, включеність в допомогу ЗСУ, польсько-українські відносини, російську пропаганду у Польщі та виклики, що чекають нас у 2023 році.

Пробудження української активності в Польщі

– Війна сильно вплинула на діяльність організації. Наші плани на 2022 рік змінилися радикально. 24 лютого, коли почалося це прокляте повномасштабне вторгнення, у нас раптово з’явилися нові виклики. По-перше і головне – треба було допомагати Україні. Наша громада завжди була активна в співпраці з Україною. Ми маємо багато індивідуальних, родинних зв’язків. Наші відділи працювали з деякими українськими організаціями, ми були посередниками в двосторонніх контактах між польськими та українськими містами та регіонами. Тож почалась війна і наша громада дуже активно відгукнулась на допомогу з перших днів, – каже Мирослав Скірка. 

Він додає, що кожне польське місто і кожна польська організація хотіли допомагати Україні. Тому ОУП стала посередником, адже знали мову, мали зв’язки і швидко зорієнтувались, що треба робити. Допомога була організована практично відразу. За майже рік війни було пожертвувано десятки мільйонів злотих на допомогу Україні та українцям. Передавалась гуманітарна допомога, люди активно організовували збори, надавали житло біженцям. Кожен працював і продовжує працювати зараз на перемогу. Масштаб активності та організованості був дуже великим.

Голова ОУП помічає, що допомога українцям розворушила саму нацменшину в Польщі і члени ОУП почали активніше включатись в діяльність:

– Для нас, як для організації, яка працювала роками і відчувала певну проблему, що в нашій громаді були активні лідери, але їх було мало, а решта громади – більш пасивна, 2022 рік став роком високої мобілізованості. Майже всі включились в допомогу. І це було нове пробудження української активності в Польщі.

– Окрім цього, у минулому році була ще одна зміна – відбулось багато подій, які в звичайному робочому календарі ніхто не планував: мітинги, демонстрації, акції протесту та підтримки, концерти та дискусії. 2022 рік став для Об’єднання роком надінтенсивної праці. До цього ми функціонували по-іншому. Ми реалізовували свої календарі заходів, звичайні освітні, культурні події. В 2022 році їх стало значно більше, масштаб участі людей – значно більший і зацікавленість польської влади цими подіями – також значно більша. Всі відчували потребу показати солідарність з українцями, – ділиться голова ОУП. 

Співпраця з міжнародними фондами

За словами Мирослава Скірки, найбільша активність організації була навіть не у Варшаві, а у Перемишлі. Саме там вже 24 лютого зустрічали перші потяги з українськими біженцями, надавали їм допомогу та підтримку.

– Вони одразу ж на ходу викликали сотні волонтерів, вони зробили штаб, який координував роботу волонтерів, і все це робилося безкоштовно, без підтримки. Вони почали збирати гуманітарну допомогу, дали людям можливість ночувати в приміщенні Народного дому в Перемишлі і допомагали відправляти людей далі Польщею. Волонтери працювали там 24/7, почали приїздити люди з нашого Об’єднання, залишалися у знайомих, але усі активно допомагали, – згадує голова. 

В результаті Перемиський відділ побачили всі і через кілька тижнів з’явились великі громадські організації, які готові були налагоджувати партнерство та допомогу саме через ОУП. 

– Ми отримали фінансування на проєкти з декількох найбільших світових гуманітарних організацій. Це були Care, Oxfam, пізніше – PAH (Польська гуманітарна акція). Приїздило дуже багато приватної гуманітарної допомоги. За інформацією до нас зверталися дипломатичні представники з кількох держав, відвідували міністри декількох урядів. В Перемишль приїздили представники різних гуманітарних організацій з цілого світу, дивились на те, що там потрібно, дивились, як і що робити. Так ОУП почало організовувати співпрацю і з польськими організаціями, і з міжнародними, – розповідає Мирослав Скірка. 

До цього ОУП не мало досвіду співпраці з великими міжнародними організаціями, тому 2022-й став роком викликів, постійного навчання та адаптації процесів, адже в такому партнерстві інакша звітність та механізми роботи. Проте ця співпраця показала, що за понад 30 років роботи Об’єднання здобуло хорошу репутацію. 

Важливі події 2022 року

Голова ОУП розповідає, що для української громади в Польщі найважливішою подією була 75-та річниця акції «Вісла», відзначення якої було заплановане на кінець квітня. Але війна в Україні внесла свої корективи і повноцінно займатись річницею не було змоги, адже фокус був інакший. 

– Акція «Вісла» – це подія, яка в польському середовищі сприймається дуже неоднозначно. Багато людей і досі оцінює її як щось добре і позитивне. Тому що вона людей з території польсько-українського пограниччя розселила по всій Польщі. Люди були примушені до асиміляції, і таким чином влада думала, що українське питання в Польщі буде знято. Це було боляче, протизаконно, але оцінка результатів та вжитих засобів в польському суспільстві залишається суперечливою, тож досить багато людей і сьогодні думає, що це по суті – добре. А ми говоримо, що акція «Вісла» була депортацією, а депортація після 1945 року, за Нюрнберзьким трибуналом, є злочином проти людства. Акція «Вісла» була зроблена комуністичною польською владою, але та влада за неї не вибачилась і не зробила жодних спроб щось виправити. Ми мали проблеми з людьми, які були ув’язнені в таборі в Явожні, яких не хотіли визнати жертвами комуністичної системи, – пояснює Мирослав Скірка. 

Він також додає, що ОУП до 2022 року постійно сперечалося з польським урядом та частиною польського суспільства стосовно того, чим насправді є акція «Вісла» і в чому її суть. Але коли в Україні почалася повномасштабна війна, це питання відставили на потім, адже важливим стало те, що відбувається зараз і що буде в майбутньому.

У 2022 році відбувся ювілей двох важливих колективів ОУП – 50-річчя чоловічого хору «Журавлі» та ансамблю пісні і танцю «Ослав’яни». Також відбувались різні дитячі фестивалі. Важливою подією став вчительський конгрес, на який з’їхались вчителі української мови зі всієї Польщі поговорити про наявні проблеми. На місцевому рівні відбувалися різні концерти, заходи, відзначення Дня незалежності України. 

– 2022 рік був для нас роком посиленої культурної активності, культурної присутності України і українців в Польщі. Якби треба було скласти календар всього, що відбулося за цей час, то для цього потрібно було б створити окрему інституцію, щоб цим зайнялася, – ділиться голова ОУП. 

Виклики 2023: вибори, освіта український дітей та російська пропаганда

–  Ми є організацією, яка опікується тим, аби українці в Польщі могли бути українцями. Зазвичай ми робимо це за допомогою культурних і суспільних заходів, а також – плекання системи освіти, допомога їй. Хоча освітою в Польщі опікується держава, але ми допомагаємо, звертаємо увагу на проблеми українських шкіл. Без системи освіти в українських школах нам буде важко зберегти свою ідентичність, тож ми це робимо і плануємо й далі робити. Це два основних напрямки, які не є дискусійними, – зазначає Мирослав Скірка.

Ще до початку повномасштабної війни кількість українців в Польщі збільшувалась щороку, але то був поступовий процес, а зараз їх дуже багато, тож основною проблемою є те, що польська система освіти не пристосована до такої кількості українців і такої ситуації. 

– Перед нами всіма зараз серйозний виклик і велика проблема: як допомогти нашим дітям тут в Польщі, які б хотіли залишатися українцями. Створити механізм, щоб вони навчались української мови, культури, історії. Тут потрібні рішення і якісь дії і української держави, рішення та допомога міжнародних організацій, потрібно сконсолідувати сили і вирішити це питання, – каже очільник Об’єднання. 

За словами пана Мирослава, проблема біженців у Польщі вже не така гостра – більшість знайшли роботу і почали облаштовувати своє життя тут. Залишається лише питання щодо вразливої категорії біженців, які будуть з’являтись: хворі, самотні, старшого віку. Тут громадським організаціям, місцевій владі і державі потрібно буде знаходити механізми, щоб вони не почувались покинутими.

Мирослав Скірка також зазначив, що свідомий того, що емоції щодо українців на виборах можуть використовувати різні політичні сили в Польщі: 

– Є звіти, які показують, що на різних рівнях розповсюджуються фейкові розповіді про те, що присутність українців в Польщі є проблемою, бо хтось не може потрапити до лікаря, в когось дитину в школу не взяли, але зазвичай це якісь вигадки людей. Але ці настрої будуть, будуть групи людей в Польщі, які завжди пробували гратися в антиукраїнські настрої в польському середовищі. Це завжди було десь 12-15% виборців і вони можуть мобілізуватись.

Проте наразі йде гостра фаза війни, Польща дуже активно підтримує Україну і риторика представників влади на телебаченні переважно проукраїнська. Важливо, що є багато представників польської влади і адекватних громадських організацій, які уважно слідкують за проявами мови ненависті, яку деякі середовища намагаються розкрутити.

– Ми були свідками проєкту «Стоп українізації Польщі», який ультраправі польські середовища, відкрито проросійські, пробували роздмухати, але це стало поразкою для них. Зазвичай їхні меседжі абсолютно абсурдні. російська пропаганда підтримує такі середовища, вони напряму співпрацюють з росією. Я не можу говорити про фінансування, бо не маю прямих доказів, але вони дійсно тісно пов’язані. Якщо порівняти наративи, які прокручують в росії, і наративи, які ті наші середовища просто всліпу повторюють, то висновки можна зробити. І не треба на це ображатись, треба просто приймати це як факт і робити своє. Треба просто співпрацювати з людьми, які дивляться тверезо, реально і по правді можуть оцінити, що говорить російська пропаганда, – говорить Мирослав Скірка. 

«Ми маємо шанс виправити помилку Хмельницького»

Голова ОУП зізнається, що дуже боявся, що посилена присутність українців у Польщі може викликати конфлікт, але в дійсності такого не відбулося. Поляки бачать щиру вдячність українців за допомогу, а українці теж мають дуже добрі асоціації з Польщею. 

– Парадоксально, що ця війна може призвести до того, що відчуття спільного польсько-українського інтересу стане певною аксіомою нашого життя. Є спільна польсько-українська мета – виграти цю війну, і по-друге – збудувати зовсім інші польсько-українські відносини на майбутнє. Те, що Польща підтримує Україну щодо вступу в ЄС та членства в НАТО, показує, що ми маємо справу з появою стабільної системи присутності України в Європі. Те, що може створити нову перспективу українсько-польської співпраці. Якщо ми будемо разом в ЄС, то будемо в одному економічному просторі, це важливо. А якщо будемо в оборонній системі, то будемо разом безпечніші. Ставши разом членами НАТО, ми ніколи не будемо ворогами одне одному. А ворог одного з нас буде нашим спільним ворогом. Я би сказав, що ми зараз маємо історичний шанс – ми, поляки і українці, – виправити помилку Хмельницького і вирвати Україну назавжди з лап росії, – підсумовує Мирослав Скірка. 

Поділитися: