18.07.2024
Ювілей Тадея Карабовича – поета з Холмщини
Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №24, 2024-06-16 Тадей Карабович – поет, літературний критик і редактор, який живе в Ґолі. Він був першим перекладачем віршів...
Роман Матвійчина ■ СТАТТІ ■ №42, 2024-10-20
Цьогоріч минає 45 років творчої праці Тадея Карабовича. З цієї нагоди 24 вересня в Коронному трибуналі в Любліні, за успіхи на творчій ниві та поширення й збереження культури, поет отримав престижну відзнаку «За заслуги в культурі Gloria Artis» від польського міністра культури.
Похвальну промову з нагоди відзначення (лаудацію) виголосила Ґражина Лютославська, польська письменниця і редакторка Польського радіо в Любліні. Додатково Тадей Карабович отримав нагороду в галузі культури й почесну грамоту за 45 років роботи, а також медаль Люблінської унії від мера міста Люблін. Представники влади урочисто вручили медалі й грамоту. Всю церемонію збагатив музичний концерт і читання поезії кс. Яна Твардовського. Мила зустріч закінчилась частуванням і розмовами.
Тадей Карабович є відомою особою серед українців у Польщі – як український та польський поет, перекладач, літературознавець, фольклорист, науковий працівник (автор приблизно 100 наукових праць) і діяч у сфері охорони культури Холмщини та Підляшшя. Від 1996 року він став членом Люблінського відділення Спілки польських літераторів, а 2012 року був прийнятий до Національної спілки письменників України.
Інформацію про його життєпис, творчий доробок у галузі поезії, написаної українською і польською мовами, поетичні переклади чотирма мовами, літературні монографії, редакторську роботу в тижневику «Наше слово» і щорічнику «Український літературний провулок», про спільне з дружиною заснування та догляд за скансеном в Голі можна знайти в пресі та інтернеті. Його біографія є у польській і українській Вікіпедіях та «Енциклопедії сучасної України».
За творчість і культурну діяльність Тадей Карабович був відзначений різними регіональними церковними й державними польськими, а також українськими нагородами й медалями. Зокрема, отримав український орден «За заслуги».
Нещодавно «Наше слово» розповідало про його 65-річний ювілей та зустріч у Перемишлі («НС» №24 від 16 червня 2024 року).
Зацікавлені поетичною творчістю Тадея Карабовича можуть зазирнути також на сайт «Diasporiana», де вміщено частину його творів. Можна там прочитати: «Біля вогню» (Варшава, 1990), «Кличу тебе як ластівку» (Люблін, 1991), «Два листи до ночі» (Білосток, 1999), «Вибрані поезії» (Білосток, 2001), «Довга розлука» (Люблін, 2005), «Уже вечір. Вибрані поезії» (Люблин, 2009), «Оголені вершини. Розповіді про поетичні території» (Перемишль, 2016) та польськомовні «Już dzień się nachylił do czterech krańców świata» (Lublin, 2004), «Scalanie rozbitego świata. Twórczość literacka ukraińskich poetów emigracyjnych “Grupy Nowojorskiej”» (Lublin, 2008) і першу збірку віршів «Zapatrzenia» (Lublin, 1985).
Деякі праці Тадея Карабовича й обговорення його творчості розміщено на сайті електронної бібліотеки «Чтиво».
За нагоди варто пригадати колишню, маловідому широкому загалу, активну діяльність Тадея Карабовича в люблінському гуртку Українського суспільно-культурного товариства. В 1983-1984 роках він був секретарем правління гуртка, а в 1984-1986 роках його головою. Присвятив себе невдячній суспільній праці, хоч на той час учився на двох факультетах. Тоді організував багато цікавих проєктів. Серед них найбільш оригінальними в люблінському середовищі були два: виставка українських вишивок членів гуртка (в залі Товариства польсько-радянської дружби) і неповторна виставка живопису Івана Труша, експонати до якої вдалось позичити в мешканців Любліна. Ця виставка була нагодою для доктора Юрія Чорного пізніше попросити у власників ці картини, щоб у фотоательє зробити якісні знімки до альбому творчості художника. Знаю, що такі альбоми з’явилися в Німеччині, а також в Україні. Проте не маю інформації, чи до них увійшли «люблінські» картини Труша. З того періоду пам’ятаємо, що Тадей, даючи гарний приклад, призвів до нового вибуху активності серед студентської молоді в УСКТ. Дуже діяльним був тоді незабутній бл. п. Іван Добощак. Свій внесок у роботу УСКТ здійснили також Марко Сирник (наступний після Тадея голова правління гуртка в 1986-1988 роках), Марія Прах, Катерина Дарвай (редакторка першої виданої друком польської збірки віршів Тадея Карабовича) та інші.
Пане Тадею, дуже тішимося Вашим черговими відзнакам та дякуємо за поезію і все, що робите для збереження й розвитку культури. Приємно нам, що Вашу творчість і довголітню діяльність належно оцінено. Очікуємо на наступні видання та бажаємо подальших успіхів та здійснення всіх мрій.
18.07.2024
Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ №24, 2024-06-16 Тадей Карабович – поет, літературний критик і редактор, який живе в Ґолі. Він був першим перекладачем віршів...
25.01.2024
Юлія Камінська ■ КУЛЬТУРА ■ №2, 2024-01-14 В українському перекладацтві є ціла плеяда яскравих зірок: Іван Франко, Борис Грінченко, Максим Рильський, Микола Зеров, Борис...
19.01.2024
Мирослава Рудик ■ РОЗМОВА ■ №2, 2024-01-14 Розмова з Артуром Дронем – це цікава життєва історія обміну знаннями і досвідом. Адже спершу дорослі викладачі...
23.09.2023
Юлія Камінська ■ ІСТОРІЯ ■ №30, 2023-07-30 Кожна нація має своїх геніїв, імена яких ототожнюються з найкращими проявами національної свідомості, культури, історії. Василь Барка...