Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №24, 2022-06-12

«Пісня має лунати і мистецтво має жити»

В Ельблонзі у театрі ім. А. Севрука 21–22 травня відбувся 54-й Дитячий фестиваль української культури, організований місцевим відділом Об’єднання українців у Польщі (ОУП). 

У заході взяло участь понад триста молодих виконавців з українських шкіл та пунктів навчання української мови у північній Польщі. Серед артистів були й молоді громадяни України, яких війна вигнала з рідних домівок. Виконавці представили безліч пісень, танці, казки, вірші, мистецькі монтажі тощо.

Театральна група «Джерельце» з Білого Бору презентувала уривок вистави «Наймичка» на основі поеми Тараса Шевченка. Першого дня фестивалю відбувся концерт «Артисти – дітям», де свою майстерність показали актори театру ім. А. Севрука, артисти з України та члени чоловічого хору «Журавлі». Під час заходу збиралися пожертви на підтримку України в межах офіційної акції ОУП. Поверненню фестивалю після пандемійної перерви тішився, зокрема, голова Ельблонзького відділу ОУП Степан Дембіцький. Він переконаний: цьогорічна едиція особлива тим, що дає можливість вийти на сцену, крім нацменшинних учнів, і біженцям. «Тут вони згуртовані і спільно готувалися до виступів. А це може бути певною формою боротьби із пережитою травмою», – підкреслив Степан Дембіцький. На його думку, такі творчі відносини мають значну цінність для обох сторін. Він також переконаний, що для молодих українців з Польщі виступ у достойній будівлі театру є своєрідною винагородою за працю з вивчення рідної мови. Директор театру Мірослав Сєдлер згадує: колись побачив, як фестиваль ледве вміщує сусідній будинок культури. Тож запропонував тодішній очільниці місцевого ОУП  Ірині Будзинській свою сцену. На ній захід вперше відбувся у 2004 р.

Серед цінностей фестивалю директор називає інтеграцію молодих українців. «Важливою є підтримка культури. Бачу тут маленьких дітей, чиї батьки також виступали на нашій сцені. Тож ця традиція передається з покоління у покоління», – відзначив Мірослав Сєдлер. Він сам багато років сприяє театральній співпраці з партнерами в Україні, яких з виставами запрошував до Ельблонґа. Така співпраця, на його думку, дозволяє сусідам глянути на себе інакше, ніж через призму трагічного історичного минулого.

«Історична політика завжди показує минуле і складні моменти, але не показує майбутнього. Не показує того, що поляки та українці можуть разом працювати і творити прекрасні речі», – сказав директор.

Він пригадав також, що другого дня фестивалю завжди ставили якусь українську виставу. Але до цієї традиції повернуться згодом, бо наразі українські артисти більш потрібні у себе вдома. Водночас для директора від початку війни було очевидним, що театр і глядачі не можуть лишатися байдужими, тож установа жваво включилася у акції підтримки України. На цей момент зібрали близько 27 тис. злотих і вирішують, на яку ціль їх передати. Оцінюючи сам фестиваль, директор підкреслив, що його особистою метою було дати можливість молодим українським виконавцям відчути магію справжньої сцени.

«Коли на ній стоїш у світлі рефлекторів, то можеш відчути свою силу та можливості. І я хотів, щоб діти саме це відчули», – підсумував директор Мірослав Сєдлер.

В команді організаторів працює й заступник голови Ельблонзького відділу ОУП Мирослав Притула. Він підкреслює, що через перерву побоювалися неможливості повернення до фестивалю у його традиційному масштабі.

«Ми відчували, що світ як дорослих, так й дітей, шкіл, пунктів навчання української мови не вийде з пандемії не ушкодженим», – відзначив Мирослав Притула.

Тож організатори були певні, що слід провести фестиваль, щойно для цього з’являться формальні можливості. Крім того, з боку театру, міста та інших установ була гарантована підтримка.

«Коли московська орда напала на Україну, ми зрозуміли, що цей фестиваль має бути й символом цього, що ми не здамося», – каже Мирослав Притула.

Організатори також розуміли, що відразу мають залучати до нього біженців. Тож серед молодих артистів з’явилося понад сорок громадян України, а наскрізною темою галаконцерту стала єдність. Вона була відчутна й першого дня під час концерту «Артисти – дітям», з яким хотіли звернутися й до польського глядача. Мирослав Притула підкреслює, що надбанням цього заходу, напевно, є те, що місцеві українці не анонімні і беруть активну участь не лише у справах суто української культури. Ельблонзьке ОУП багато років є партнером самоврядних структур та місцевих польських організацій у різних проєктах. Тож у часи війни могло допомагати перекладачами та брати участь у вирішенні конкретних проблем біженців. Варто зауважити, що частина з них вже в березні була залучена до оргкомітету фестивалю. А це свідчить, що вони доволі активні і шукають контакту.

«Тому вважаю, що не слід вживати категорії «ми» і «вони». Ми всі заодно. Наші брати з України тут мають віднайти власне місце з-поміж своїх. Ми повинні їх не повчати, а просто бути братами», – відзначив Мирослав Притула. Він переконаний, що нині українська громада в Польщі може віддячити Україні за всі роки, коли можна було їздити туди на екскурсії, відвідувати культурні та освітні заходи, запрошувати артистів до Польщі. Організатори вважають, що місцевим українцям слід діяти рішуче і професійно. «Фестиваль – це такий агрегат, де змінюємо все, що кульгає, заправляємо бензином і рушаємо в дальшу дорогу», – підсумував Мирослав Притула. 

Попри те що фестиваль, за задумом, є втіленням дитячої творчої життєрадісності, натяки на війну постійно з’являлися як у виступах учасників, так і в словах офіційних гостей. У вітальному листі президент Ельблонґа Вітольд Врублевський зауважив, що фестиваль репрезентує культуру українців, яку ті прагнуть передавати наступним поколінням. Він вказав на його особливість – присутність молодих артистів з України.

«Тому нині фестиваль має також додати сил, зміцнити і об’єднати. Наразі він особливо стає фестивалем національної гордості, патріотизму та солідарності», – написав президент Ельблонґа, згадуючи про підтримку України та українців з боку мешканців міста та регіону.

До учасників звернувся також ієрарх Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ владика Аркадій Трохановський, який підкреслив, що усміхнені обличчя є найбільшою радістю і натхненням. Присутність дітей на сцені демонструє також живучість культури, яка є носієм цінностей українського народу.

«У пісні ми передавали правду про наше життя і історію. Нехай так буде і надалі, бо ніхто не має права стерти з карти світу Україну та український народ», – підкреслив владика, який фестиваль відвідав вперше.

Так само вперше потрапив сюди й консул України в Ґданську Олександр Плодистий. Він висловив сподівання, що захід вперше і востаннє минає в часи війни, коли в Україні гинуть діти. Та, на переконання дипломата, попри цю трагедію «пісня має лунати і мистецтво має жити».

«Щиро прагну, щоб на цьому фестивалі відкрилися нові таланти, щоб люди відчували задоволення від свого виступу і від почутого та побаченого», – сказав консул.

Віцемаршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, зі свого боку, передав слова подяки усім теперішнім і колишнім організаторам одного з найважливіших українських заходів. Від подякував також усім, хто різним чином допомагає Україні.

Вітання передав і староста Ельблонзького повіту Мацєй Романовський, який зауважив, що це самоврядування постійно підтримує українські заходи, а останнім часом прийняло 400 біженців з України. До учасників фестивалю звернувся й голова ОУП Мирослав Скірка. Він зауважив, що нині слова «Слава Україні!» звучать у всьому світі – в польському Сеймі, американському парламенті та структурах Європейського Союзу.

«Це тому, що Україна прославляється своїм подвигом», – сказав Мирослав Скірка.

Він зауважив, що 24 лютого почався переломний момент у світовій історії, і в польсько-українських відносинах також.

«Ми знаємо, що нині кожен польський танк чи карабін, який використовує українська армія, боронить Польщу та Україну. Це наша спільна велика боротьба заради того, щоб російський шовіністичний імперіалізм не знищив світ», – сказав Мирослав Скірка.

Він також додав, що наразі випав історичний шанс виправити найбільшу помилку Богдана Хмельницького, якою було повернення України до росії. За словами голови, тепер є можливість, за допомогою поляків, повернути Україну назад до Європи. 

Поділитися: