Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №10, 2025-03-04

У 80-ту річницю трагічних подій у селі Павлокома українські дипломати, представники влади Підкарпаття та громад вшанували пам’ять трагічно загиблих там українців у 1945 році.

Як і кожного року, віче з нагоди вшанування пам’яті жертв було організовано на початку березня. 1-3 березня 1945 року члени нерозформованих підрозділів Армії Крайової вбили 366 мирних жителів Павлокоми. Меморіал пам’яті було відкрито в травні 2006 року за участі президентів Польщі та України – Леха Качинського та Віктора Ющенка.

– Сумний сьогодні день, 80-ті роковини трагічної загибелі українців у Павлокомі. Але історія вчить багато чому. Історія, трагічна й важка, дає нам урок, що ми маємо бути зараз разом. Сьогодні Україна точить боротьбу за своє виживання. А Польща є нашим бойовим побратимом, – говорив Василь Боднар, посол України в Польщі. Він взяв голос після молитви та покладення вінків і запалення свічок біля меморіалу.

– Сьогодні ми маємо молитися на кожній могилі по обидва боки кордону. Ми маємо вшанувати пам’ять кожного й поховати гідно, щоб їхні родичі могли прийти, покласти свічку та тихо помолитися, – продовжив посол. Дипломат зазначав, що сьогодні важливо бути разом з партнерами й не розділятися.

– Ми сьогодні повинні пам’ятати й працюємо над тим, щоб важке минуле нас не ділило, щоб важке минуле давало тільки урок на майбутнє, що, коли ми разом, нас точно ніхто не переможе, – наголосив Василь Боднар. – Господь нам дає сьогодні добрий день, щоб ми схилили голову, помолилися й склали шану жертвам наших братовбивчих боїв, які сталися 80 років тому. Ми не зупинимось на цьому. Ідемо вшановувати інших жертв у інші місця, і це правильний шлях до єднання і порозуміння. Правильного розуміння одне одного, щоб наші суспільства зблизились й ішли разом класти квіти, запалювати свічки.

Перед присутніми виступив також перший віцевоєвода Підкарпатського воєводства Вєслав Буж.

– Ми не можемо забути тих, хто став жертвою тих лихих часів, про польських громадян, українських громадян, незалежно від їхньої національності та віросповідання. Усі вони були насамперед людьми, сусідами, друзями, членами місцевих громад, – зазначив заступник воєводи.

Як він підкреслив, історія має бути для всіх пересторогою, а водночас вона не може формувати сьогодення та майбутнє в дусі розколу.

– Сьогодні ми будуємо майбутнє на основі взаємоповаги, солідарності та відкритості. Ми створюємо світ, у якому кожна людина має почуватися в безпеці, незалежно від свого походження чи переконань, – сказав Веслав Буж, який переконаний, що Польща й надалі допомагатиме Україні.

– І держава, і місцева влада, і ми працюємо над тим, щоб ця допомога не зривалася, бо вона всім нам дуже потрібна. Загрози надходять з різних сторін. Але саме у вас (в Україні – прим. ред.) люди гинуть. Тут у Павлокомі вони також заслуговують на повагу і пам’ять за те, що віддали своє життя за свободу, за свою країну, але також і за Європу, свободу в усьому світі, – додав заступник воєводи.

Прибула й делегація з України. Серед гостей, які приїхали помолитися, покласти вінки та запалити свічки біля могили жертв цієї трагедії, були Святослав Шеремета, секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО та політичних репресій, депутатка Львівської обласної ради та голова Товариства «Надсяння» Соломія Риботицька, керівниця відділу забезпечення реалізації політики національної пам’яті в округах Українського інституту національної пам’яті Олена Охрімчук. Також приїхали представники міського управління Городка.

Святослав Шеремета наголосив: особливо важливо, що сьогодні українці та поляки моляться разом. Він подякував владі й жителям Польщі за підтримку.

– Ми цю підтримку відчуваємо не лише як львівська влада, але просто як громадяни. У нас були різні сторінки історії – і трагедії, і союзи, як зараз. Ми цей союз дуже цінуємо. Я переконаний, що він буде тривати в майбутньому і ми будемо разом в ЄС. І дійсно разом будемо вшановувати минуле,  – сказав Святослав Шеремета.

Ігор Горків, голова Перемиського відділу ОУП – організатора відзначень, теж дякував Польщі за допомогу. Він наголосив, що громадяни Польщі української національності «пишаються підтримкою, яку надає Україні польська держава».

– Ми також долучимось до цього, але хочемо подякувати місцевій, воєводській та державній владі за те, що Україна має такого партнера і доброго сусіда, якого вона потребує, – сказав представник української меншини. Звертаючись до посла України, він запевнив, що українська меншина в Польщі безперервно підтримуватиме Україну, допомагаючи в різний спосіб.

Загалом у церемонії, під час якої звучали поминальні пісні у виконанні гурту «Крайка» з Перемишля, взяло участь близько 80 осіб, половина з яких були гості з України. Проте нікого з колишніх мешканців села, котрі в минулі роки приїхали з інших країн, зокрема України, цього року не було.

Серед теперішніх мешканців села, що взяли участь у панахиді, була Данута Радонь – дружина Діонізія Радоня, який з 1946 року піклувався про могили убитих жителів Павлокоми.

Після церемонії біля меморіалу українським жертвам перший заступник підкарпатського воєводи Вєслав Буж, посол України в Польщі Василь Боднар, генеральний консул України в Любліні Олег Куць та голова Перемиського відділу ОУП Ігор Горків спільно поклали вінок до пам’ятника вбитим польським мешканцям Павлокоми, який розташований неподалік.

Після відзначень у Павлокомі присутні вирушили до церкви у Явірнику-Руському, де було охрещено отця Михайла Вербицького, творця музики до гімну України.

Там дипломати та інші гості молилися під час панахиди за отця Вербицького та жителів Явірника.

***

Квіти до меморіалу поклали українські дипломати, зокрема представники почесного консула України в Перемишлі Олександра Бачика, який роками піклується про місце української пам’яті в Павлокомі. Також – підкарпатський воєвода, директорка школи ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі Йоанна Баран, представники ОУП, організації «Пам’ять і спадщина», Пласту-Польща та інші.

Поділитися: