«Білий Бір – це найкраще місце для відпочинку»

Анна Вінницька ■ ГРОМАДА ■ №29, 2022-07-17

У Білому Борі вже втретє відбувся табір, у якому взяли участь діти, що вчать українську мову, з різних куточків Польщі. Крім відпочинку, забав та екскурсій, малята та молодь залюбки вчили українські пісні, які представили на завершальному концерті.

Брати Олесь та Максим з Варшави (10 та 11 років) в таборі вже вдруге, й у Білому Борі їм дуже подобається. Вони вже планують повернутися за рік. Олесю більше за все припали до душі заняття зі співу та екскурсії до різних міст, а Максимові – плавання в озері, забави в центрі рекреації Pomerania Fun Park в Диґові. Хлопець також згадує минулорічний рейс кораблем. 

Фото – Анна Вінницька, “Наше слово”

– А ще мені сподобались заняття на спортивному майданчику «Орлик»! – вигукує Максим. А Олесь додає: – Ми також навчились нових пісень, наприклад, «Ой служив я в пана», «Була в мене парова машина», «Як шукати маю Бога» та «Стефанія».

Попри те, що наука співу для декого може здаватися під час канікул зайвим обов’язком, мабуть, жоден з нас не уявляє життя без українських пісень. А коли ж їх вивчити, як не під час таборів?

– Спів не лише інтегрує дітей та молодь – співаючи, ми також вивчаємо українську мову. Так, діти воліють грати у футбол та ходити до озера, тим більше коли така спека. Втім, ми успішно провели заняття зі співу й підготували програму на завершення табору, – каже Юстина Москалик, яка вже вдруге вела заняття зі співу. Юстина працює в музичній школі у Кошаліні, тож репертуар пісень був дуже різноманітний: від жартівливих співанок до урочистих гімнів – кожен міг знайти щось для себе.

– Оскільки я родом з-під Битова, то знаю, що у Білому Борі гарні умови для відпочинку, тож варто сюди приїхати. Пандемія зачинила дітей дома – уроки української мови та релігії відбувалися онлайн, а мені дуже важливо, аби мої сини спілкувалися з іншими українськими дітьми. Бо тільки так вони зможуть заприятелювати один з одним, – каже Ірина, мама Олеся та Максима. Вона стежить за тим, аби діти вдома розмовляли українською, тож у Білому Борі їй дуже подобається – і хлопці, і мама жалкують, що табір триває лише дев’ять днів.

Фото – Анна Вінницька, “Наше слово”

– У Білому Борі є все: тут озеро, майданчик, де діти можуть гратися, спортивний зал. Крім того, вони виїздять на різні екскурсії і вчаться співати українських пісень. Я своїм синам завжди казала: вміти співати – це дуже важливо, адже допомагає бути активним учасником соціального життя. Коли ми йшли з церкви, сини вже демонстрували мені вивчені пісні, і я не дивуюся, що моїм дітям у таборі дуже подобається, – продовжує Ірина.

Цього року в таборі взяло участь 30 осіб з різних міст, а під час виїзних екскурсій до Колобжеґа, Дарлова, Подборска та Диґова долучалися ще й 24 учні початкової школи у Білому Борі. Учасники табору крім екскурсій також грали у волейбол біля озера та настільний теніс, вчилися веслувати на байдарках, відвідували бункери, ввечері розважалися на пікніку та робили багато інших цікавих речей.

Організатором табору є Фонд ДЕКА, який опікується Початковою школою ім. Тараса Шевченка у Білому Борі. 

– Нам важливо, аби діти, які навчаються у пунктах вивчення української мови, мали можливість познайомитися з учнями українських шкіл у Білому Борі, тому спільно з учителями початкової школи та ліцею, а також представниками ОУП ми вирішили організувати саме такий табір у Білому Борі. Можливо, завдяки таким таборам ті, хто сьогодні навчається у Кошаліні, Слупську, Варшаві, Ольштині та інших містах, захочуть перейти до української школи в Білому Борі, – каже Роман Білас, голова Фонду ДЕКА. Він підкреслює, що організатори прагнуть прищепити дітям любов до української культури, зокрема до співу. Саме це й відрізняє табір від інших – діти, крім інтеграції, мають можливість вивчати українські пісні.

– Польща останню тисячу років була багатонаціональним та багатокультурним об’єднанням, й зараз, після років комунізму, винищування та переселень, ми повертаємося до нормальності. Це дуже добре, й так має бути, – каже батько Каліни, поляк за національністю. До Білого Бору Калінка приїхала вперше зі своєю товаришкою Ольгою – українкою, яка тут вже вдруге.

Фото – Анна Вінницька, “Наше слово”

– Я не розмовляю українською, але під час табору вивчила українські пісні, – пишається Калінка.

– На мою думку, дуже важливо, аби діти мали можливість брати участь у таких таборах, бо саме тут вони перебувають серед інших українців у оточенні рідної культури, – каже батько Олі. Вони приїхали зі Щеціна. А мама Олі додає: – Я сама закінчила український ліцей у Білому Борі, тому для мене важливо, щоб мої діти взяли участь у таборі.

Син пані Ані також їздив до табору, коли навчався у початковій школі – зараз він вчиться вже у ліцеї. 

– Шкода, що табір так швидко закінчився – мені у Білому Борі дуже сподобалось, тут гарна атмосфера, можна бавитися у різні ігри, навчитися співати українських пісень. Це найкраще місце для відпочинку! – захоплено каже поляк Кшиштоф, який приїхав з Кошаліна. Він сподівається, що за рік сюди знову повернеться.

Наступний табір заплановано з 24 червня по 2 липня 2023 року. Тож до зустрічі за рік!

Поділитися:

Категорії : Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*