БОГ предвічний народився!

Розмовляв Мирослав ЛевицькийРОЗМОВА2011-01-08

{mosimage} Інтерв’ю з відомим мистецтвознавцем та богословом професором Дмитром Степовиком

Наступ т.зв. модернізму є однією з причин того, що ми вже перестаємо розуміти різницю між такими жанрами народної культури, як колядка і щедрівка. А може я помиляюся, може це не народна, а духовна культура?
-І колядка, і щедрівка відноситься до фольклору. Хоч є багато авторських колядок. Я понад 40 років працюю в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології Національної академії наук України. В архівному відділі інституту знаходиться декілька десятків тисяч записів колядок і щедрівок, які були зроблені не тільки в період незалежності, а й за радянських часів. І хоч релігія тоді заборонялася, хоч люди, особливо молоді, з колядкою йшли до церкви, проте народ на побутовому рівні продовжував плекати те, що вже пробилося в його підсвідомість.

Особливо це стосується великих релігійних свят – Великодня, Різдва та Водохреща. Січень – це місяць, коли люди були найменше зайняті. Вони не тільки співали колядки та щедрівки, а й творили їхні нові, місцеві варіанти. Не тільки на загальнонаціональному, а й на місцевому рівні є різниця між колядкою та щедрівкою.

У чому головна відмінність між ними?
-Щедрівка більш пов’язана з дохристиянськими, язичницькими традиціями, умовлянням фольклорних язичницьких псевдобогів – Стрибога, Перуна, Лади, щоб вони людям дали добре матеріальне забезпечення, врожай, дощі, які йому сприяють. У щедрівках велика увага приділялася тому, які були опади восени, скільки взимку випало снігу.
Якщо робити наукову кваліфікацію цих двох жанрів, то мусимо наголосити, що колядка – це передусім христоцентрична пісня, а щедрівка має більш побутовий характер. Насправді в християнський період розвитку української цивілізації обидва ці жанри народних піснеспівів сильно були охристиянені. У колядці, яка до нас прийшла з язичницьких часів, майже нічого язичницького не залишилося.

Звідкіля конкретно вона прийшла до української культури?
-Українське слово “колядка” походить від слова “календа”, яке в дохристиянській римській імперії означало назву першого дня кожного місяця. Календи служили для рахунку днів у місяці. Святкування січневих календ було святом загальної радості, яка братала стани, віки та становища в суспільстві. Поганське свято січневих календ продовжували святкувати і християни, що викликало протести Церкви. У боротьбі з цим залишком поганства Церква протиставила поганському шануванню Нового року свій власний святковий цикл – різдвяний, поганським спогадам – християнські, давнім маскам та іграм – ходіння із зіркою, царями та пастухами.
У слов’янських мовах чуже слово “календа” набуло нового, слов’янського звучання. Тим паче, що в поганські часи в слов’янській культурі було свято Коляда – на честь народження сонця, присвячене богу Коляді й пов’язане із зимовим сонцестоянням. Хоч стара назва прижилася, проте слово увібрало нове значення – тепер це не прослава народження місяця, а народження Сина Божого. У розумінні народу – це ідеал спасіння. Візьмімо дуже популярну колядку, яку співають і на Східній, і на Західній Україні – “Бог предвічний народився, прийшов днесь із небес, щоб спасти люд увесь”. Зверніть увагу, що тут використовується старе слово “днесь”, а не сучасне – нині, сьогодні. Це вказує на давність християнської традиції на українських землях.
Колядки пов’язані в основному з духовним змістом. Хоч мушу сказати, що, особливо в Наддніпрянській Україні, є колядки з побутовими елементами: “Господь в трьох морях купався і свого Сина явив людям”. Оскільки колядка належить до жанру народної творчості, то такі відступи від богословської основи можливі.

А щедрівки?
-Щедрівка не є сконденсованим вираженням богослов’я, а провідним її змістом є побажання благополуччя та добробуту людині. Колись оце побажання було самодостатнім. Нині в щедрівку входять гумористичні елементи. Щедрувальник звертається до господаря зі своєрідним ультиматумом: “А якщо не даси ковбасу, то я хату розтрясу”. Щедрувальникам та посипальникам треба було платити.
Хоч із плином часу різні жанри дуже наблизилися, проте вони пов’язані з різними святами в християнському житті. Колядка пов’язана з Різдвом Ісуса Христа, а щедрівка – з Водохрещем. Кроплення свяченою водою – це елемент нашої ментальності, пов’язаний з хрещенням Ісуса Христа.
Нині більшість українців живе у містах. Тому колядки та щедрівки стають елементом української міської культури. В українській традиції немає поняття народження Ісуса Христа, а є Різдво Христове. Народжуються і помирають смертні люди. Слово Різдво має врочистий, сакральний зміст. Так само є Водохреще, день, коли священики, владики, першоієрархи освячують воду. Вчені довели, що освячена вода є іншою. Хоч вона, як і до освячення, хімічно залишається незмінною H2O, проте в ній практично немає шкідливих мікроелементів, від яких з часом гіркне неосвячена вода.

Чи колядка та щедрівка – явище притаманне всій християнській цивілізації?
-Ми як нація створили величезну кількість колядок та щедрівок, тому інколи складається хибне враження, що українська нація може вважатися батьківщиною колядки та щедрівки. Тим паче, що є в нас у тому жанрі шедеври – в аранжуванні Стеценка, Леонтовича. Проте ми не єдині, хто має у своїй національній скарбниці унікальне зібрання колядок та щедрівок. Їх творять не лише монолітні нації. Крім нас, тут мають чим похвалитися поляки, німці, французи. Велику спадщину мають такі багатоетнічні країни, як США чи Канада. Чи мають вони також і щедрівки, скажу відверто – не знаю. Класичний приклад колядок інших націй – австрійська колядка “Тиха ніч, свята ніч”. Ці чудові слова та мелодія завоювали цілий світ. Її співають навіть там, де християни є в меншості. Вона постала випадково на початку ХІХ ст. В одному храмі в Австрії напередодні Різдва зіпсувався орган. Священик доручив за добу створити пісню, яка могла б прикрасити свято. І так сталося. Це класичний приклад, як під натхненням Божого Духа постають духовні шедеври.

“Наше слово” №2, 9 cічня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Розмова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*