Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА■ №2, 2023-01-15

Робота з бджолами вимагає самовладання й спокою. Можливо це, а також ідея та наполегливість зумовили те, що «Європейську нагороду бджіл» (оригінальна назва «European Bee Award») за 2022 рік отримала ІТ-пасіка та розумний вулик «AmoHive». Співавтори проєкту – Ігор та Олександра Курдіни. Він з України, вона українка з Польщі. Проєкт має стати частиною реконструкції бджільництва в Україні.

Послухайте бджіл

«Щоб отримати 0,3 кілограма меду, бджоли повинні пролетіти 88 500 кілометрів і сісти на 2 мільйони квітів», – читаємо на фейсбук-сторінці «AmoHive». Однак це ще не все, бо для того, щоб вони полетіли й зібрали нектар, їм потрібно спочатку перезимувати. Саме на цьому наголошують автори проєкту.

Українці планують побудувати інноваційну IT-пасіку, що складатиметься з розумних вуликів. Її творці мають надію, що отримані дані дозволять науковцям збільшити спектр своїх досліджень, скерованих на боротьбу з хворобами бджіл та іншими загрозами, і навіть у розробці якісного корму для комах.

– Наші вулики, оснащені електронікою, – це передусім величезна база для науковців. Загалом смертність бджіл після зими становить близько 20%. Про це бджоляр дізнається лише після зимівлі, після розкриття вулика. У вуликах нашого проєкту можна зреагувати в потрібний момент, до того, як загине вся бджолина сім’я, – розповідає Олександра Курдіна.

Як працює розумний вулик

Щогодини вбудовані до вулика сенсори збирають дані про температуру повітря та вологість усередині та назовні, вагу, координати GPS. Потім передають інформацію на сервер і, відповідно, на смартфон, де бджоляр може ці показники побачити у режимі реального часу. У такий спосіб розумні вулики заощаджують час та гроші, адже бджоляру не треба їхати за десятки кілометрів, аби перевірити стан бджіл на пасіці. Що цікаво: вулики мають навіть мікрофон, який допомагає бджоляреві почути, що відбувається всередині, зокрема, коли родина комах хворіє й по-іншому видає акустичні сигнали.

Отже, бджолярі правильно та швидко можуть реагувати на зміни у вулику, а необхідні підказки зможуть знайти в додатку на мобільному телефоні.

– Ідеться не про те, щоб одразу цілу пасіку наглядати зі смартфону. На кілька десятків може бути один ІТ-вулик, завдяки якому бджоляр управлятиме всією пасікою. Це просто підвищує її безпеку, – додає Олександра.

Сімейне хобі

Автором проєкту є її чоловік Ігор Курдін, який родом з Білої Церкви. З 2006 року він працює в Польщі. Був співробітником ISD Polska, компанії Індустріального союзу Донбасу, що, зокрема, була власником залізоробного заводу в Ченстохові та Ґданської корабельні. Саме в цій компанії багато років тому українець познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олександрою, яка є представницею української меншини в Польщі. Батько Ігоря мав під Києвом пасіку.

– Коли кілька років тому помер тато чоловіка, він не хотів позбуватися пасіки. Щоб не пропала, довелося її модернізувати, – говорить українка, чоловік якої на роботі займався автоматизацією виробничих процесів. Він знав фізику та інженерні правила. Разом з товаришем з України Олегом Клочком спробували створити розумні вулики.

– Завдяки двадцятирічному досвіду чоловік познайомився з багатьма професіоналами в різних сферах. З допомогою колег вирішив створити систему, яка допоможе контролювати пасіки. Першої весни, відколи перейняв пасіку від батька, випробував перші прототипи нових вуликів. У наступні роки конструкцію вулика було вдосконалено, – додає Олександра.

Проєктом зацікавився Монктонський університет в Канаді. На основі даних, зібраних з вулика, почали проводити дослідження. Завдяки цьому науковцям тепер зручніше аналізувати деякі процеси. Потім автори проєкту подали його на участь у програмі Polish Challenge Fund, метою якої, серед іншого, є пошук перспективних інновацій.

– Ніби все було чудово, бо ми перемогли. Проте інформацію про наш успіх отримали 24 лютого через кілька годин після нападу росії на Україну. Мій чоловік одразу переконав усіх партнерів, що, попри ситуацію, Україні потрібно надіслати позитивний меседж, і тому проєкт потрібно продовжувати, – розповідає Олександра.

Так і сталося. Через чотири місяці після початку війни було підписано договір, чинний досі. Стартап перебуває в процесі реалізації проєкту будівництва першої в світі ІТ-пасіки. Його втілюють у межах Polish Challenge Fund у співпраці з Міністерством закордонних справ Польщі та ООН. Основу спроєктованої пасіки становлять розумні вулики «AmoHive», а їхню установку планують завершити цього року під Києвом.

– В Україні наш партнер уже висадив акації, з яких будуть збирати пилок бджоли. Однак це тільки початок, – каже українка.

Відновлення бджільництва в Україні

З авторами проєкту зв’язалася теж англійська організація The World Bee Projekt. Вони об’єдналися, щоб запропонувати пасічникам України пряму довгострокову підтримку у відбудові їхніх пасік, які також стануть джерелом заробітку.

Згідно з аналізом World Bee Project, кількість бджолярів в Україні на тисячу жителів є однією з найвищих у світі. З огляду на це країна є світовим лідером традиційного бджільництва та сільськогосподарських ринків.

– Україна є, або принаймні була, найбільшим експортером меду до ЄС. Це пов’язано з сімейними традиціями бджільництва в України. Завдяки цьому пасіками сьогодні володіє багато молодих людей. Крім того, в Україні є чорноземи, засіяні соняшником, гречкою. Тож потенціал є, – пояснює Олександра.

На жаль, через відсутність бджіл-запилювачів посівів соняшнику Україна цього року втратила навіть 250-500 кілограмів з гектара. В Україні соняшник вирощують на 6,5 млн гектарів, а втрати через незапилення оцінюють у 3 млн тонн.

– Насправді проєктів смарт-вуликів у світі є кілька. Проте ми познаходили недоліки і так допрацювали свій проєкт. Крім цього, хочемо об’єднати два елементи в один. Тут не йдеться тільки про будівництво пасіки в Україні. Маємо намір створити навчальний центр, який стане однією зі складових реконструкції бджільництва в Україні, – додає Олександра.

Проєкт реалізують у Київській області на рибальській базі «Балтаси».

– У районі розташовано багато аграрних підприємств, живе багато молоді, зокрема ІТ-спеціалісти. Що важливо: місцева влада позитивно ставиться до проєкту. Усе виглядає позитивно, – ділиться спостереженнями українка, за словами якої процесом можна буде керувати з Польщі, де живе подружжя.

6 грудня «AmoHive» став переможцем нагороди «European Bee Award 2022» за інноваційні технологічні рішення, скеровані на зменшення впливу сільськогосподарської діяльності на комах-запилювачів. Нагороду оголосили під час церемонії в Європейському парламенті в Брюсселі.

Київська область та Мазури

Через початок повномасштабної війни в Україні деякі дослідження проєкту мусили завершити поза межами України. Автори проєкту далеко не шукали. Розумні вулики було випробувано на Мазурах, звідки походить Олександра Курдіна (з дому Кліш).

Вони звернулися до найбільшого українського пасічника Венґожевського повіту Івана Назровича, який живе у селі Видутки. Також проводили випробування впливу запилення на врожайність лохини на плантації господаря в Будрах. Саме з цього села Олександра.

– Ми щойно завершили тестування на Мазурах і маємо готовий продукт. Приємно, коли ти знайома з місцевими жителями і вони серйозно ставляться до твоєї роботи, – каже українка, яка не мала жодного стосунку до бджіл, поки не приєдналася до проєкту чоловіка. –  Переважно я просуваю ідею розумних вуликів та ІТ-пасіки за кордоном.

За словами співавторки проєкту, їхня технологія цікава для кількох галузей, бо пасічники матимуть більше меду та інших продуктів бджільництва, сільське господарство – більші та якісніші врожаї, а економіка – додаткові гроші від ефекту запилення. 

– Ми відкриті до позитивних людей і співпраці. Також з бджолярами в Польщі. Хочемо створити систему, де бджолярі співпрацюватимуть з фермерами. Це майбутнє, – вважає Олександра Курдіна.

Поділитися: