Орест Лопата ■ РОЗМОВА ■ №24, 2022-06-12

У «Нашому слові» («НС» № 22 від 29 травня 2022 року) вийшла стаття «Допомагають не лише великі осередки». Її автор Павло Лоза розповів про велику групу волонтерів з одного, північного регіону Польщі, але загалом їх у країні дуже багато. Ці люди присвячують свій час, аби підготувати в домівках ОУП та вислати гуманітарну допомогу для України. Евакуйовані кажуть, що серед нашої спільноти вони почуваються як удома. Це величезний комплімент.

Ще один важливий, на мою думку, аспект – закріплення зв’язків громади з Польщі з Україною, або навіть встановлення їх наново, особливо серед молоді. Люди з третього-четвертого покоління виселенців акції «Вісла» почали дедалі більше дізнаватися про географію України, знаходити на карті Маріуполь, Бучу, Ірпінь, інші міста та села, де рф здійснювала злочини проти людства. 

Гарним прикладом української «естафети поколінь» є Мирослав Петрига, що став волонтером та організує допомогу українським воїнам на Сході (він – герой статті «Чим більше ми будемо допомагати Україні, тим швидше війні настане кінець», «НС» № 21 від 22 травня 2022 року). Цю ідею Мирослав передав своєму синові Миколі. Далі – його пряма мова.

***

Я цього року закінчив середню школу, за рік складатиму вступні іспити до вузу. Мені з дитинства були близькі Україна, її культура та історія. Я приходив на богослужіння до варшавської української церкви, що на вулиці Медовій.

Усе це стало моїм фундаментом національної свідомості, але тоді я був не дуже активним у громадському житті. Війна в Україні пробудила потребу робити більше.

Досі я цікавився лише питанням кліматичних змін, доєднався до «Молодіжного кліматичного страйку у Польщі». Сьогодні ми знаємо, що ситуація в Україні має великий вплив на проблеми глобальної екології, і я вирішив почати активніші дії саме в цьому напрямку. Європа до сьогодні купує енергоносії з росії, а це впливає на зміни клімату у регіоні. 

Людям із нашої групи залежить на тому, аби ситуація в Україні покращала. Усі вони – мого віку, вони походять із Польщі, Німеччини, Угорщини, України. Важливо усвідомлювати, що ми як громадяни Євросоюзу платимо гроші авторитарному режиму путіна, з яких він потім фінансує свою війну проти України. Наше завдання – донести це до впливових політиків Європи та до громадськості.

Ми прибули у Брюссель разом із активістами з Польщі, Німеччини, Угорщини та України, аби поспілкуватися з євродепутатами про наші вимоги щодо ембарго на російські енергоносії. Протест організували Аріна Білай (Україна), Домініка Лясота та Вікторія Єндрощковяк (Польща) з організації «Fridays For Future». Під час зустрічі із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн виступала також українка Наталя Панченко з «Євромайдан Варшава». Я особисто не бачився з нею – брав участь у мітингу «Youth For Climate» та переговорах з євродепутатами з фракцій «Renew Europe» та «European People’s Party». Але знаю, що Урсула фон дер Ляєн погодилася з нашими думками. Ми будемо слідкувати за діями європейських політиків.

Наша група загалом вважає, що в європейському масштабі Польща допомагає Україні найбільше. Урядові треба вирішити, як включитися в процес відбудови України уже після війни. Тут потрібно використати, наприклад, конфісковане закордонне майно російських олігархів.

Ми також дуже раді, що Польща врешті-решт відмовилась від усіх енергоносіїв із росії. Активісти та волонтери, на мою думку, будуть допомагати Україні стільки, скільки буде потрібно. Наш ентузіазм не згасне.

Поділитися: