Юлія Камінська ■ ПОДІЇ ■ №12, 2024-03-24

У літературній майстерні польсько-українських відносин на кафедрі українознавства Варшавського університету (ВУ) відбулася V міжнародна наукова конференція на тему «Буття як витривалість» з циклу «Філософія буття та витривалості в его-документах письменників, художників та українських кіномитців (від часів Орлика до сьогодення)». Представники наукової еліти, фахівці з історії, філософії та літературознавства зосередили свою увагу на питаннях буття і виживання у період війни.

За традицією зустріч відкрили продекан факультету прикладної лінгвістики ВУ професорка Ева Жебровська, керівниця кафедри україністики Катажина Якубовська-Кравчик та керівниця творчої майстерні польсько-українських літературних відносин кафедри україністики ВУ професорка Валентина Соболь. Вперше до учасників конференції з привітальним словом звернулася директорка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України професорка Ганна Скрипник.

Перша частина конференції була діалогом між знаними і шанованими ювілярками – професоркою Джованні Броджі, яка є знавчинею слов’янської філології у Міланському університеті, та професоркою Тересою Хинчевською-Геннель, керівницею кафедри новітньої історії та джерелознавства на факультеті історії та міжнародних стосунків Білостоцького університету. Джованні Броджі, до речі, досліджувала свого часу літературне бароко у слов’янських країнах та середньовічну літературу Київської Русі.

Свою статтю під назвою «Буття як витривалість: барокова парадигма» представив професор, доктор філософії Богдан Криса з Львівського національного університету ім.Івана Франка. Далі виступили професор, доктор філософії Анатолій Ткаченко з Київського національного університету ім.Тараса Шевченка та провідна наукова співробітниця Інституту літератури НАН України професорка Людмила Тарнашинська зі своєю статтею під назвою «Таборовий наратив Василя Стуса крізь призму філософії надії», у якій цитувала влучні тези поета про буття і витривалість. Стус зосереджувався у своїй ліриці на самозануренні, самоосмисленні, духовній нескореності. Він до останнього залишався внутрішньо вільною людиною, перебуваючи за гратами. Свій стан він визначав як «тривання на межі». Називав свій шлях своєю радістю. Це надто складна духовна практика, яку використовують наші нинішні герої – нескорені та вільні.

Професорка Бердянського державного педагогічного університету Ольга Новик представила до уваги присутніх доповідь «Повсякденність пілігрима у “Мандрах” Василя Григоровича-Барського». Філософія буття і виживання у повсякденному житті письменника-мандрівника, наполегливі пошуки своєї істини у мандрах по чужих світах – до таких глибоких тем звернулася доповідачка.

Професорка Людмила Сірик з Університету Марії Кюрі-Склодовської підготувала виступ на тему «Європеїзм київських неокласиків у світлі їх біографії та его-документів». Людмила Сірик зосередила увагу на ідеях європеїзму в працях таких неокласиків, як Микола Зеров, Максим Рильський,  Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт) і Павло Филипович. 

Докторант Гуманістичної докторської школи Варшавського університету Давид Бзорек проаналізував виклики воєнного і мирного часу у своєму виступі на тему «Культура честі в его-документах Філіпа Орлика та Францішека ІІ Ракоці». 

Дослідження домашньої бібліотеки свого діда Івана Микитенка, українського письменника і драматурга доби Розстріляного відродження, представила професорка НАН України Оксана Микитенко. Вона ознайомила учасників конференції з раритетними раніше неопублікованими нотатками.   

Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Левицька свій виступ присвятила творчості Олекси Новаківського, видатного учня Яна Матейка, ознайомивши присутніх з працею Івана Голубовського «”Розмах могутніх крил” як документальне свідчення про митця Олексу Новаківського».   

Друга частина конференції мала назву «Его-документи в період війни та штучна інтелігенція». Її відкрила професорка, докторка історичних наук Ірина Матяш з Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин, яка нині працює на факультеті Східних студій Варшавського університету. У своїй статті «Філософія витривалості митця-дипломата Ежена Деслава (Євгена Слабченка)» розкрила феномен маловідомого у нас українця Євгенія Слабченка, якого у європейських мистецьких колах називали «видатною особистістю сучасної кінематографії». 

Завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (ІМФЕ) професорка Лариса Вахніна розповіла про роль щоденників та листування як документального закріплення фактів і подій у роки війни. 

Далі виступила професорка Аґнєшка Матусяк з Вроцлавського університету з доповіддю під назвою «Синдром Гамлета». Це назва документального фільму, авторами якого є дует польських режисерів-документалістів – Ельвіра Нєвєра та Пьотр Росоловський. Їм вдалося зафіксувати реальні трагічні історії українців, що мали початок у 2014 році, а драматичне продовження знайшли у лютому 2022 року. Фільм спонукає до роздумів на теми, що таке нація, свідомість, патріотизм і взагалі – у чому сенс буття. 

Доповідачка Каміла Бродовська, випускниця кафедри українознавства ВУ, виступила із доповіддю «Рукопис, знайдений за обкладинкою – неопубліковане інтерв’ю з Дмитром Павличком». Вона озвучила цікаві невідомі досі факти з біографії поета, який відійшов у засвіти 29 січня 2023 року. 

У своєму дослідженні під назвою «Автобіографія у цифровому світі. Автобіографічний проєкт “Я, Ніна” Яніни Соколової» докторка кафедри україністики ВУ Марта Замбжицька звернулася до змін в епоху мультимедіа.

Професорка, докторка філологічних наук Київського університету ім. Бориса Грінченка Олена Бондарева зосередила увагу на нагальній і болючій темі  «Голоси розбомбленого театру: Маріупольська драма у драматургічних версіях». Цей виступ був емоційно сильним та потужним. Доповідачка є авторкою концепції та передмови «Антологія актуальної української драматургії», виданої 2023 року. 

Професорка кафедри україністики Варшавського університету Валентина Соболь дослідила та проаналізувала окупаційні щоденники. Один з них – Володимира Вакуленка, поета, громадського діяча, який загинув від рук окупантів, – незабаром побачить світ у Канаді.

Мартина Фрончак, студентка першого курсу факультету українознавства ВУ, президентка літературно-наукового театрального клубу «Блакитний корабель», презентувала доповідь та проанонсувала 10-й ювілейний номер часопису «Польсько-українські студії». Вона підкреслила важливість та актуальність подальшого двостороннього наукового діалогу між нашими країнами.

На завершення зустрічі професорка Валентина Соболь наголосила на необхідності подібних наукових зібрань, особливо під час воєнної агресії, подякувала усім за присутність та запросила на VI Міжнародну наукову конференцію, яка відбудеться вже цьогоріч.

Поділитися: