Марина Однорог  ■ ПОДІЇ ■ №35, 2022-08-28

Польсько-українські стосунки з початком повномасштабної війни в Україні набули нових сенсів. Як і понад 100 років тому, обидві держави борються проти одного ворога — росії. Тому, традиційні акції «Полум’я братерства», які відбувались щороку 14 серпня у місцях поховання воїнів Української Народної Республіки та Української Галицької армії, цього року перейшли в інший формат. 

Як розповіла голова Крайової пластової старшини Олена Боднар, цьогоріч акцію провели у 25 польських містах, а також у Львові та Києві: 

—   Змінилось те, що ми не робимо акцію лише на кладовищах, а у різних місцях, щоб привернути більше уваги.  А тепер ми зустрічаємось в різних точках двох країн та відспівуємо гімн Польщі та України. 

У Варшаві акція відбулась на православному кладовищі на Волі, де зібралось декілька десятків українців та поляків, представники духовенства, українські дипломати, представники позаурядових організацій, представники міської влади, а також учасниця Варшавського повстання Ванда Трачик-Ставська. 

Офіційна частина акції «Полум’я братерства» розпочалась зі спільної молитви за загиблих воїнів, які поховані на кладовищі та тих, хто загинув у війні в Україні. 

Олена Бондар зазначила, що поховані на цьому кладовищі бійці, 100 років тому зробили свій вибір — хотіли незалежної, вільної України, яка буде належати до сім’ї цивілізованих і демократичних держав. Російська імперія не може змиритись з існуванням незалежної України, не може терпіти демократії та свободи в країнах довкола себе і готова нищити та вбивати для того, щоб розповсюджувати притаманний для себе тоталітаризм. 

—   Сьогоднішню війну від війни 100 років тому відрізняє те, що ми не боремось за створення України, а вона в нас є вже понад  30 років. Держава, в якій процвітає українська культура та українська мова. Держава, яку захищають сильні та завзяті Збройні сили. Мільйони волонтерів, які щодня допомагають наблизитись до спільної перемоги. Кожен з нас робить щодня свій вибір, підтримує і дорожить цією державою. Довелось нам жити в момент, коли Росія знову хоче стерти українство з лиця землі. Але цього разу це ми стремо з лиця землі російський імперіалізм. Бо демократія, свобода і права людини не можуть програти в цьому протистоянні. Не можемо програти, маючи підтримку в наших союзниках — дружній Польщі та інших країн, — сказала у своїй промові Олена. 

Віцеголова Програмного руху дослідників в Об’єднанні польських гарцерів Матеуш Стахевич зазначив, що в цей складний час українці та поляки мають триматись разом та разом йти до перемоги, яким би складним не був цей шлях. 

— Це виклик для нашого покоління. Сьогодні жовто-блакитний — це колір свободи, демократії та сили, — сказав гарцер. 

Після покладання квітів до могил воїнів УНР квіти, пластуни запалили свічки, які символізують єднання Польщі та України у вшануванні пам’яті своїх героїв.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Зварич під час своєї промови зазначив, що йому надзвичайно зворушливо стояти на цьому місці сьогодні, адже у 2019 році він брав участь як звичайний дипломат України. 

— Дуже приємно бачити, як одна ініціатива стала вже дуже доброю традицією, а братерство перетворилось на справжню реальність. Ця реальність втілюється сьогодні у величезній солідарності, у величезному добрі та великих серцях поляків до українців, — зазначив Василь Зварич. 

Також він подякував всім полякам, які перед обличчям російської агресії, показали велике братерство, відкрили своє серце та будинки для українських матерів, дітей, старших людей. Наразі є великий фундамент, на якому можемо будувати наше спільне братерство. 

—   100 років тому поховані тут герої України заклали правдивий фундамент братерства по зброї, 100 років тому плече в плече українці та поляки давали відсіч більшовикам. Минуло 100 років ворог залишається той самий. Методи, які застосовує ворог, залишаються ті ж самі — тероризм, геноцид. Все це ми бачимо сьогодні в Україні, все це чинить той же самий ворог, який 100 років тому намагався загарбати всю Європу. Але тоді 100 років тому ми мали приклад величезних, спільних, переможних битв. Разом тоді оборонили Європу від більшовизму. Впевнений, що зараз разом можемо бороти Європу від російського імперіалізму. 

Дуже хотів, щоб цей промінь братерства полинув зараз до наших військових в Україні та наповнив їх оптимізмом і вірою в перемогу. А перемога буде і ніхто в цьому сьогодні не сумнівається, бо якщо два таких великих народи разом, якщо ці два наші прапори разом тримають діти — нас буде велике майбутнє. На зло нашим ворогам ми переможемо, на зло нашим  ворогам ми збудуємо велику європейську державу в єдиній європейській родині і це буде заслуга кожного з вас, кожного хто тут сьогодні запалює це полум’я братерства, — доповнив промову Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща. 

Особливо емоційною та сильною була промова учасниці Варшавського повстання Ванди Трачик-Ставської, яка закликала українських жінок разом з дітьми рушити на Схід Європи та розповідати всьому світу про війну в Україні, бути голосом чоловіків, які зараз захищають країну та не боятись: 

—   Просіть для своїх чоловіків, братів, батьків професійної зброї. Якщо будете мати якісну, інноваційну зброю, то кожен військовий за чотирьох буде. Я кричу на весь світ, щоб люди пам’ятали, що ця війна — це війна за демократію, про рівність, про рятунок для кожної людини. Але й про рятунок для землі. 

Жінка також звернулась до дітей, які були присутні на акції з проханням дбати про землю та кожну істоту, садити рослини, навчатись та менше дивитись телевізор. 

Вона також звернулась до світових лідерів: 

—   Дайте бронь, яка закриє небо. Дайте бронь, яка буде важлива та точна. Нам її не дали, тому ми мусили капітулювати, але ми винесли з цього пам’ять про те, що таке війна і що ніде не хочемо війни. Хто може працювати, стріляти, має йти на оборону України, бо ми маємо не допустити третьої світової. 

Під час покладання квітів на іншій частині кладовища Член Ради Громадської ініціативи за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві Юрій Рейт акцентував на тому, що без пам’яті про минуле ніхто не буде шанувати нас. Саме тому попросив українську діаспору в різних країнах світу писати звернення, щоб повернути пам’ять своїм героям. 

На завершення акції всі присутні заспівали пісню «Гей сьостро!», яку лише нещодавно створили разом з Олександром Ярмолою,  Paweł Marszałek Piotr Dziki ChancewiczHaydamaky, а завдяки спільним зусиллям з Nadiia Shul i незамінним Marcin Gierbisz вдалось створити також кліп. 

— Нам хотілось, щоб цього року було щось на цій акції, що об’єднує нас, так з’явилась польсько-українська пісня «Гей сьостро!», яка прозвучить на всіх акціях «Полум’я братерства», — зазначила одна з авторок слів та ініціаторка запису Олена Бондар. 

На завершення на питання того, як змінились стосунки поляків з українцями з початку повномасштабної війни, Олена відповіла, що поляки — це історично народ, який не дружить з росією: 

—   У нас є ідея спільного ворога, яка об’єднує два народи. Друга ідея  – потреба допомогти ближньому. Попри історичні негаразди,  все одно теперішня ситуація є сильнішою. Проте радикально  не змінюється ставлення людей, які раніше були антиукраїнські. По акції ми бачимо, що є хейтери, які проти того, щоб допомагати Україні, їх дратує, що українська тема постійно присутня в медіа. Є люди, які були байдужі до України, але зараз переконались, що можна позитивніше ставитись до неї. 

Після завершення акції учасники ще довго спілкувались між собою та вкотре демонстрували, що братерство лише підкріплюється у важких ситуаціях. 

Поділитися: