ПОДІЇ ■ №52, 2018-12-30

«Ми – мешканці та мешканки Перемишля – пишаємося містом, у якому живемо. Нас єднає Перемишль та ідея спільного святкування 100-ліття незалежності. Це гарний час, щоб озирнутися і проаналізувати минуле, а також – аби запланувати нове 100-ліття як спільне майбутнє» Цими рядками почалася преамбула ініціативи перемишлян на 100-ліття незалежності Польщі «Спільно на 100» – проекту, у якому велику роль відіграли представники української меншини Перемишля.

Про події, які відбулися під знаком «Спільно на 100», вже можна було прочитати на сторінках «Нашого слова». Вони внесли свіжість до культурного та освітнього життя міста. Ювілейний 2018 рік завершується, минає також 12 місяців від першої зустрічі учасників ініціативи. Отже, настав час підсумків. Що вдалося напрацювати, здобути і подолати? З якими проблемами зіткнулася група перемиських активістів? Які думки та цілі мотивують їх до подальшої праці? Ця стаття є спробою відповісти на поставлені питання. Та доказом того, що представники меншини, маючи власну, окрему ідентичність, є також повноцінними громадянами держави та можуть бути причетними до її напрацювань, здобутків та успіхів.

Спільнота цінностей

Ініціатива виникла з потреби громадянського святкування, під час якого всі мешканці міста почували би себе помітними та важливими. Носієм ідеї та людиною, яка організувала першу зустріч, був голова (на той час – ще член) гуртка ОУП в Перемишлі Ігор Горків. На зустріч прийшло тоді близько двадцяти людей. Для декого це був перший і останній контакт з проектом. Але протягом декількох наступних місяців сформувалася група перемишлян – різного віку та досвіду – яка серйозно долучилася до створення команди проекту.

Однією з головних мотивацій для членів ініціативи було спільне небажання, щоб у святкуванні 100-ліття незалежності в їхньому місті домінував одноманітний ура-патріотичний наратив. Тому роботі над програмою святкувань присвятили аж півроку. «Поєднуючи різні середовища і групи, ми хочемо створити та популяризувати конструктивну модель громадянської співпраці мешканців міста, які належать до різних національностей, релігій та культур, а також – надихати перемишлян на активну, позитивну та креативну участь в місцевому суспільному житті», – йдеться у преамбулі ініціативи.

Професійні перемишляни та приятелі ідеї

Ініціатива – це завжди люди. Кожен член команди увійшов до неї зі своїм багажем контактів, умінь та зацікавлень. Таким чином головний стрижень «Спільно на 100» створили спеціалісти з різних сфер – громадські діячі, журналісти, музиканти, психологи, митці, місцеві підприємці. Перемишляни від народження та за власним вибором, люди різних політичних поглядів, але з надзвичайною пошаною до різноманіття та відмінностей у своєму середовищі. В умовах відсутності реального фінансування ці люди присвятили свій час, гроші, контакти і досвід, а також дбали про взаємну довіру – усе заради того, аби створити високоякісний проект, участю в якому можна пишатися. Це виявилося єдиною можливою запорукою успіху ініціативи.

Треба також підкреслити, що ідея «Спільно на 100» вийшла поза межі Перемишля. Її підтримали досвідчені активісти з Любліна, приятелі товариства «Homo Faber», серед яких – найбільша прихильниця та співтворчиня «Спільно на 100» Анна Домбровська. Ідею підтримали також інтелектуали з Варшави: Ізабелла Хруслінська, Данута Куронь, Едвін Бендик. Так само візуальний бік проекту, зокрема емблему «Спільно на 100» зробив на волонтерських засадах досвідчений графік з Ольштина Андрій Філь.

11 заходів, 7 місяців та гарячий вересень

Опрацювання календаря подій «Разом на 100» тривало півроку. Серед міні-проектів, які активісти реалізували від червня до грудня – три дебати, чотири публічні акції в міському просторі, два музичні концерти, театральна вистава та кінофестиваль. Окрім культурних подій, проводились також освітні тренінги та майстер-класи для дітей і молоді.

«Разом на 100» розпочала вулична акція «Побажання для сусіда», про яку ми писали в «Нашому слові» («НС» № 27, 2018.07.08). Проте найбільше подій відбулося у вересні. Серед них варто згадати спільне садження квітів у одному зі скверів Перемишля, настроєвий концерт єврейської пісні у виконанні Роксани Вікалюк, який нагадав про велику і призабуту сьогодні єврейську спадщину міста, а також візит театру «Навпаки» з Ґданська з двомовною (польсько-українською) театральною виставою на основі казки Тараса Прохаська «Куди зникло море?». Вона відбулася в Народному домі та зібрала повний зал малих та дорослих глядачів. Високий рівень виступу ґданського театру зачарував публіку, яка дуже швидко увійшла в настрій вистави. Головна думка, яку відображала двомовність головних героїв – показати дітям, що, попри виразні відмінності, люди можуть дружити та любити одне одного.

Схожу ідею мав концерт хорів «Хай Співзвучить» («Niech współbrzmi»), який відбувся у греко-католицькому кафедральному соборі в грудні і закривав рік діяльності ініціативи. У концерті взяли участь три хори: чоловічий український хор «Журавлі» та два перемиські колективи: камерний хор «Музичного товариства» та Молодіжний хор «Vox Iuventuм».

Діалог понад усе

Окрім створення гарних культурних заходів, перемиська ініціатива мала на меті побудову діалогу на теми, складні для мешканців міста. Тому в Перемишлі відбулися дві зустрічі за участю експертів: історичні дебати про польсько-український контекст 1918 року (у них взяли участь професори Роман Висоцький, Ян Пісулінський, Анджей Фрішке) та «Дебата гігантів» – Мирослава Мариновича, Анджея Менцвеля, Константи Ґеберта, яку провела Ізабелла Хруслінська («НС» № 50, 16.12.2018). Обидва заходи відбулися в Народному домі та зібрали широку аудиторію, зацікавлену інтелектуальним розвитком та розоширенням своїх знань.

Проте справжньою родзинкою «Спільно на 100» виявилися дебати про майбутнє міста «Перемишль на 100», які відбулися ще у вересні. Вони пройшли в залі PWSW (Державної вищої східно-європейської школи) і зібрали багато небайдужих мешканців міста. Захід відбувся ще до проведення місцевих виборів, проте це не були політичні дебати – вони мали суто громадянський характер. Захід показав, що Перемишль – це місто з великим людським потенціалом, але серед його жителів є також чимала фрустрація та незадоволення через відсутність співпраці між владою та мешканцями. Близько трьох годин тривала гаряча суспільна дискусія, з якої можна було зробити висновок про чимало діагнозів щодо актуальної ситуації міста, настроїв серед його мешканців та головне – про бажання працювати для досягнення спільної користі.

Експансія доброї енергії та зміна перспективи

Емблема «Спільно на 100» дуже швидко стала відомою і впізнаваною серед різних груп перемишлян. Завданням учасників та ініціаторів акції було зайняти якнайбільше міського простору, створити «ефект присутності» ініціативи. Хоча головною локацією «Спільно на 100» став Народний дім, понад половина подій відбулася поза його стінами: частина заходів пройшла на свіжому повітрі та на вулицях міста. Дебати про майбутнє Перемишля створили можливості співпраці з державним перемиським навчальним закладом, а концерт єврейської пісні в залі «Музичного товариства» долучив до ґрона поціновувачів ініціативи місцевих меломанів. Так само для українців, які працюють при Народному домі, з’явилася можливість організовувати заходи, актуальні для ширшої публіки, якісні та цікаві для тих людей, які досі здавалися байдужими до українців.

Участь українців у проекті «Спільно на 100» мала на меті змінити трактування українця в Польщі як громадянина другої категорії, який перебуває осторонь усіх головних подій життя країни. Своєю участю в ініціативі активні українці довели, що вони не тільки є рівноправними мешканцями міста, але й можуть впливати на його вигляд та розвиток за допомогою своїх широких знань та досвіду суспільної роботи.

Груповий процес та кризові ситуації

Звісно, не все у «Спільно на 100» вдалося зробити так, як цього хотілося. Однією з проблем, з якою зустрілися аніматори, було використання в проекті перемиської синагоги Шайнбаха, яка стоїть у самому центрі міста на вулиці Словацького та ще недавно була міською бібліотекою. Зараз вона – порожня та зачинена, а ключі від неї знаходяться у Фонді збереження єврейської спадщини у Варшаві. Ініціатива «Спільно на 100» хотіла організувати в ній концерт єврейської пісні у виконанні Роксани Вікалюк. На жаль, з боку власника будинку не було бажання співпраці. Тож єврейська пісня прозвучала у приміщенні перемиського «Музичного товариства», зате після концерту артистка пішла до замкнених дверей синагоги та відспівала там кадиш.

Бувало також, що деякі перемишляни з української меншини критикували ініціативу «Спільно на 100». Деякі відкрито заявляли, що перемога Польщі в 1918 році – це одночасно поразка України, що Польща як держава ніколи не ставилася до українців добре. Тому, на думку таких людей, українцям не годиться святкувати польський державний ювілей. На щастя, такі голоси не домінували, і на заходи в рамках «Спільно на 100» приходило багато українців.

Згодом команда «Спільнона 100» також пережила свій кризовий момент. Він був пов’язаний з оцінкою ідеї перформансу Анни Домбровської «Речовий доказ» («НС» № 48, 2018.12.02), який, до речі, в українському середовищі також викликав змішані почуття. На щастя, обмін думками на цю тему в колі команди відбувся з великою пошаною до інших поглядів. Він стосувався передусім побоювань щодо реакції представників місцевого суспільства, надто чутливого до червоно-чорних кольорів (вишиванка, яку зшивала активістка у рамках перформансу, мала саме такі барви), а також способу роботи з важкими темами. Слід сказати, що члени ініціативи дійшли згоди і щодо іншого – цей конфлікт був потрібний та допоміг завершити своєрідний груповий процес творення команди. А також допоміг усвідомити, що, пам’ятаючи про взаємну симпатію та пошану, усі ми мусимо постійно вчитися одне в одного.

Плани на наступне століття

Проект перемишлян «Спільно на 100» не завершується з кінцем 2018 року. Його учасники, кількість яких весь час збільшується, хочуть продовжувати працювати задля доброго розвитку свого міста під емблемою спільної ініціативи. Плани на наступний рік ще не визначені, проте вони точно будуть зосереджуватися на здобуванні нових знань та реагуванні на актуальні суспільні виклики. Одне з головних завдань – спроба побудови добрих відносин з новою місцевою владою, а також – детальне вивчення правил роботи самоврядної міської установи з метою ефективного функціонування міста як інституції.

Створення спільної ініціативи перемишлян на 100-ліття незалежності Польщі «Спільно на 100»» для місцевих українців вважається великим успіхом – і на організаційно-логістичному рівні, і на рівні суспільних відносин. Участь українців у проекті «Спільно на 100» можна сприймати як один із аспектів відкриття української громади на польське суспільство. Поєднуючи приємне з корисним, активісти втілюють таку стратегію в Перемишлі. З пошаною для минулого та з великою чутливістю до спільного майбутнього.

Поділитися:

Категорії : Публіцистика

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*