Держава вже не виконує своїх зобов’язань щодо нацменшин

Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №12, 2024-03-24

Такий закид прозвучав на засіданні Сеймової комісії нацменшин, яка 6 березня розглянула питання про розмір та критерії розподілу державних дотацій на підтримку нацменшин у Польщі. Учасники дискусії – меншинні лідери – вважають, що запропоновані кошти не відповідають реальним потребам.  

Інформацію представив директор департаменту релігійних організацій та національних й етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ й адміністрації Анджей Рудліцький. У короткому обговоренні службовець зауважив, що «нацменшинний бюджет» на 2024 рік наближений до минулорічного. Це означає, що його обсяг становить приблизно 18,3 млн зл. Під час дискусії Григорій Купріянович, представник української громади та співголова Спільної комісії уряду й нацменшин, наголосив, що державні кошти є основними для виконання меншинними організаціями їхніх завдань. Серед головних проблем він назвав значне ускладнення правил надання й розрахунку коштів протягом останніх років. До того ж меншинні організації не мають достатньої кількості працівників, щоб виконувати формальні вимоги, які постійно зростають. 

– Із розмов знаю, що багато організацій уже перебуває на межі виживання і з непокоєм дивиться в майбутнє, – підкреслив Григорій Купріянович. Меншинна сторона також відзначала, що вимоги, які ставить при наданні дотацій Міністерство внутрішніх справ й адміністрації значно складніші, ніж в інших відомствах. Тому Григорій Купріянович просив про перегляд моделі фінансування й створення більш прозорої та відкритої системи. 

Голова Об’єднання польських караїмів Маріола Абкович зі свого боку зауважила, що зростання витрат змушує її скорочувати штат працівників, обмежувати діяльність. У середині року в її Об’єднання взагалі можуть закінчитися гроші. Водночас Маріола Абкович підкреслила, що меншинні організації є єдиними, хто виконує завдання, скеровані на розвиток своїх громад, оскільки тут не існує державних відповідників. У випадку більшості представників суспільства про культурні потреби дбають, наприклад, будинки культури, фінансовані із самоврядних бюджетів. 

– Ми можемо не вводити нові завдання, хоч на це в нас постійно є запит. Але відмова від якоїсь дії, яка має 20- чи 30-літньою історію, означає кінець певного культурного світу, – вважає Маріола Абкович. За її словами, фінансові потреби меншин повинні бути забезпечені не лише завдяки дотаціям, але й тривалим субсидіям. – Ніхто в будинку культури, музеї або вищому навчальному закладі не задумується, чи з початком року матиме кошти на оплату рахунків. 

– Польська держава вже не виконує своїх зобов’язань щодо нацменшин, – різко заявив Людомир Моліторіс, секретар Товариства словаків у Польщі. Він зауважив, що сума дотацій зберігається на минулорічному рівні, а, до прикладу, оплата за газ зросла майже на 300%. У зв’язку з тим, що в МВСіА ніхто не хоче враховувати цих фактів, лідер словаків вніс пропозицію про перенесення справ меншин в інше відомство. – Ми слабкі, ми не господарі, тому є закон про нацменшини й ми повинні мати захист з боку держави. 

У відповідь на постулати меншинних лідерів представник міністерства Анджей Рудліцький зазначив, що у відомстві на поточний рік немає коштів на збільшення дотацій, а теперішній уряд відповідальність за їхній обсяг зможе взяти на себе у 2025 році, коли буде прийнятий повністю ним запропонований державний бюджет. Службовець вважає також, що перенесення справ меншин до іншого державного відомства не розв’яже проблем із недостатньою кількістю коштів. 

Черговою темою засідання було функціонування Спільної комісії уряду та нацменшин. Вона припинила свою діяльність на знак солідарності з німецькою громадою, яку дискримінував попередній уряд та міністр освіти Пшемислав Чарнек. У зв’язку з політичними змінами й скасуванням несправедливих рішень щодо німців меншині лідери готові повернутися до нормальної роботи в межах комісії. Її співголова Григорій Купріянович просив державну сторону про негайне скликання засідання.

Після застою, спричиненого попередньою владою, накопичилося дуже багато справ, що потребують негайного розв’язання, як-от перегляд системи фінансування. Напевно позитивним сигналом з боку державного відомства, котрий би вказував на зміни стандартів, було б обрання секретаріату меншинної сторони комісії й забезпечення послуг юриста та експертів із різних галузей. Протягом років ситуація виглядає так: якщо меншинні члени комісії хочуть бути активними учасниками дискусії, самостійно мусять вивчати питання, що охоплюють широку сферу правового та формального функціонування їхніх громад у державі. Тим часом службовці, які представляють уряд, володіють не лише значним адміністративним апаратом, але й широкою експертною підтримкою.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*