Сергій Поровчук ■ СТАТТІ ■ №42, 2024-10-20

28 вересня виповнилось 95 років від дня народження Дмитра Павличка, українського поета, перекладача, державного діяча, дипломата, Героя України.

Дмитро Павличко народився в селі Стопчатів на Івано-Франківщині. Початкову освіту здобув у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, потім – у Яблунівській середній школі. У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету, завідував відділом поезії журналу «ДЗВІН». Після переїзду до Києва працював у секретаріаті Спілки письменників України. У 1971-1978 роках був редактором журналу «Всесвіт». У 1990-1994, 1998-1999, 2005-2006 роках – народним депутатом України. У 1990-1994 роках очолював комітет із закордонних справ Верховної Ради України.

Він був одним із організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України, першим головою Товариства української мови ім. Тараса Шевченка. Був автором багатьох томів віршів, зокрема: «Любов і ненависть» (1953), «Земля моя» (1955), «Чорна нитка» (1958), «Правда кличе!» (1958), «Таємниця твого обличчя» (1979), «Спірала» (1984), «Ностальгія» (1998), «Життя засвідчую» (2000), «Напарстек» (2002), а також перекладачем англомовної поезії (зокрема сонетів Шекспіра), польської, болгарської, російської тощо.

З весни 1999 року по лютий 2002 року – це варшавський період життя Дмитра Павличка на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Польща. У Варшаві в ролі амбасадора України Дмитро Павличко займався насамперед політичними та економічними питаннями, але розумів, що між Україною та Польщею необхідно встановлювати наново культурні зв’язки, що мали об’єднувати наші держави й народи. Його подальші старання благословлялися президентом Польщі і переросли у надання скверу у Варшаві імені Тараса Шевченка та спорудження пам’ятника Кобзарю, який став окрасою столиці. Також потрібно відзначити велику заслугу Дмитра Павличка в упорядкуванні Посольством України могил українських воїнів на варшавському православному цвинтарі в дільниці Воля та встановлення пам’ятного хреста з написом «Воїнам УНР, які боронили свободу України і Польщі у 1918-1920 рр.». 

Аналізуючи варшавський період життя Дмитра Павличка у 1999-2001 роках, можна відмітити, що він не тільки натхненно працював на дипломатичній ниві, приймаючи участь в освітній та культурній праці, але також займався творчою діяльністю, писав вірші і поеми, зокрема у 2000 році народилися твори «Марко Безручко» та «До Соломії». У 2016 році, під час візиту президента України Петра Порошенка до Варшави, він декламував вірші біля пам’ятника Шевченку. У 2018 році у Посольстві України у Польщі пройшов творчий вечір Дмитра Павличка, на якому, зокрема, презентували збірку віршів польського поета Ярослава Івашкевича «Вежі» та переклад їх українським письменником.

Закінчив свій життєвий шлях Дмитро Павличко 23 січня 2023 року. Його поховали в рідному Стопчатові, на малій батьківщині поета, поруч із могилами батьків на місцевому кладовищі.

Поділитися: