Андрій Якубув-Трембач ■ ПОГЛЯДИ ■ №33, 2022-08-14

Художник Пікассо вважав, що шлях молодості може тривати все життя, але законодавці різних країн встановили свої верхні ліміти для визначення молодого віку – 25 років у Польщі, 29 років у країнах Західної Європи, 35 років в Україні. У Світовому конґресі українських молодіжних організацій (СКУМО) – складової Світового конґресу українців – таким віковим цензом зазвичай вважаємо 30-ліття. Тому молодіжна діяльність (не плутати із загальною громадською діяльністю, у якій беруть участь молоді люди) завжди є тимчасовою, як тепер міг би сказати перший представник з Польщі в президії СКУМО та один зі сподвижників цієї надбудови української молоді діаспори – Роман Білас. 

Часто ми сприймаємо молодість просто як етап у житті різних людей, але насправді молодь складає цілу соціально-демографічну групу, відокремленість якої ґрунтується не лише на вікових характеристиках, але й на схожому соціальному стані і відповідних проблемах (включаючи матеріальні – такі як доступ до ринку праці чи житла). Отже, молодь має власні колективні інтереси, які повинні представлятися цією ж молоддю. Як і у жіноцтва, яке має власну течію громадського руху, в нашому разі юридично передбачена окрема категорія об’єднань – молодіжні організації (або навіть автономні молодіжні секції при загальних громадських об’єднаннях), які покликані представляти та сприяти задоволенню цих колективних інтересів, першим кроком до чого є доступ до активної участі в ухваленні суспільно-політичних рішень на всіх рівнях. А паралельно – здобуття відповідних знань і навичок, зазвичай (само)організувавшись, хоча також існують асоціації, які разом зі старшими за віком членами надають послуги молоді. До таких зараховуємо й скаутський рух. 

Також існує окрема категорія юних «закордонних українців», адже коли віддавна говорили про задоволення з боку України «національно-культурних і мовних потреб українців, які мешкають за її межами» (як передбачається вітчизняною Конституцією), то планування, проведення чи фінансування тих чи інших заходів не може обходитися без урахування того, що насправді цікаво молоді, адже інакше – вона залишається осторонь відповідних процесів. А відтак наступництво в тому чи іншому активізмі буде не природним – з широким загалом прихильників, а радше штучним – вибірковим, для зручності «старших за кермом» і без особливих шансів на популярну підтримку майбутньої діяльності відповідної суспільної справи. Понад те – молодь повинна мати свої окремі сфери та всі можливості для самореалізації того, що цікаво їм самим. Навіть у разі українського шкільництва за кордоном (де, традиційно, рішення є за батьками та вчителями) не допускати учнів, які мають право на вільний розвиток, до спільного ухвалення загальношкільних рішень, – неправильно. З іншого боку, тут мовимо і про зв’язок з Україною: заради цього, наприклад, останні 10 років СКУМО організовувало щорічні Форуми української молоді діаспори – щоразу надаючи можливість пізнати інший український регіон вже повнолітнім дітям теперішніх мігрантів, новим поколінням попередніх хвиль української еміграції та юнацтву нашої національної меншини в ближньому зарубіжжі. 

Аби ознайомитися з результатами як позитивних національних молодіжних політик, так і тих, які підлягають виправленню, у світі існує визначений День молоді. Цього року Україна це свято вперше відзначатиме 12 серпня – разом із більшістю країн. Раніше, протягом усіх 30 років незалежності, День молоді в Україні припадав так само, як до цього в СРСР – День радянської молоді, на останню неділю червня. Приємно відзначити, що така зміна президентом Зеленським торік відбулася за ініціативи самої молоді – не можу не зазначити серед інших активність у цьому напрямку Степана Золотаря, а також синергію молодіжних організацій з чудовою профільною заступницею міністра молоді та спорту України Мариною Попатенко. 

Слід ще зазначити, що Європейська комісія проголосила 2022-й «Європейським роком молоді» з цікавими програмними засадами. Але цей рік для всіх нас почався трагічно… Звісно, з 24 лютого зусилля свідомих молодіжних і просто громадських організацій спрямовані на волонтерство, а за кордоном – також на просування політичних меседжів задля більшої солідарності з Україною. Але не слід забувати, що після повернення з війни наших молодих захисників їхні потреби як ветеранів накладатимуться на всі попередні проблеми колективної молоді. 

Поділитися: