Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №52, 2022-12-25

14 грудня відбулося 79-те засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин – останнє в цьому році і перше від довгого часу у стаціонарному вигляді. На ньому розглядалися питання викладання і фінансування німецької мови, результатів перепису населення та розміру дотацій для меншин на 2023 рік. На засіданні були присутні, зокрема, міністр освіти Пшемислав Чарнек та віцеміністр Даріуш Пйонтковський, який відтепер є членом Комісії та представляє там Міносвіти.

Німецькій меншині повертають 3 години мови

Міністерство національної освіти вже з нового навчального семестру хоче повернутися знову до 3 годин викладання німецької мови для дітей з німецької меншини, заявив Пшемислав Чарнек. У лютому 2022 року розпорядженнями Міносвіти кількість годин була зменшена до 1, а фінансування на навчання мови скоротили на 40 млн злотих. Це викликало протест представників німецької меншини, а також більшості Комісії – у червні 14 членів з 20 тимчасово припинили свою діяльність, вважаючи такі дії дискримінаційними, рішенням політичним, а не економічним.

Міністр Чарнек, однак, підкреслив, що гроші на викладання мови повинні отримувати «саме меншини, а не ті, хто ними прикидається», і задля цього повинна проводитися верифікація дітей.

– Німецьку як рідну мову вчить німець, а не поляк. Поляк вчить польську, – сказав міністр. Інакше це шахрайство, вважає він. Також Пшемислав Чарнек акцентував увагу на великому розмірі фінансової квоти, що виділяється на навчання німецької меншини.

Позаяк представники німецької меншини бойкотують засідання Комісії, слово від них мав депутат Ришард Ґалля. Він висловив схвалення з приводу повернення додаткових годин мови та висловив надію, що розпорядження МНО, яке прийняли швидко в лютому, також швидко і відмінять, аби повернутися до «певної нормальності». Згадав, що фінансування навчання наразі взяла на себе подекуди місцева влада, але це не може бути постійним рішенням, і в цьому питанні потрібен діалог.

Співголова Комісії Григорій Купріянович також потішився, що «дискримінація дітей німецької меншини припиняється», але зазначив, що, згідно із законом про нацменшини, ніхто не може бути змушений до доведення належності до певної меншини, тож до «верифікації» треба підходити обережно. Він також нарікнув на відсутність діалогу і згадав, що рішення приймали без врахування думки меншин, що є порушенням. Співголова Комісії нагадав, що субвенція не йде напряму меншинам, а виділяється місцевій владі, яка вже далі керує її на розвиток меншин. Самі ж меншини не мають вплив на розподіл грошей, що є проблемою, про яку вже неодноразово піднімалося питання. Фінансування не йде тільки й напряму на навчання мови, спростував таким чином тезу міністра освіти Григорій Купріянович. 

– Меншини і самі виступають за ефективне використання субвенції. Однак, треба не зменшувати фінансування, а щоб воно йшло за призначенням, – зазначив співголова Комісії.

10% – «невизначені»

Перепис населення, що проходив у 2021 році, став вже третім дослідженням, в якому були поставлені питання про національну та етнічну приналежність, а також мову, яка використовується вдома. Остаточні дані ще відсутні, а попередні результати перепису, зокрема за національністю та мовним складом були оприлюднені 30.11.2022 року в Локальному банку даних. В них, зокрема, можна побачити, окрім «польська» та «непольська», таку категорію, як «невизначені», яка складає наразі 10%. У квітні 2023 року планується презентація 2-го етапу – будуть оприлюднені попередні результати в розрізі національно-етнічного складу населення та мови домашніх контактів із допрацюванням категорії «невизначені».

Члени Комісії цікавилися у присутніх на засіданні представників Головного управління статистики: чому так довго чекати результатів та чому категорія «невизначені» складає аж 10%? Лунали сумніви щодо різниці методологій дослідження та формулюванні питань про національність та мову, що не дає можливості порівняти результати перепису з різних років.

Роботи є багато, достатньо людей не взяло участі в переписі або не відповіло на ці питання, тож праця над встановленням категорії «невизначені» йде так повільно, – так звітували представники ГУС. Європейська комісія допускає показник у 3% для такої категорії, а інші країни, які запроваджують подібні питання до перепису, стикаються із супротивом людей, так, наприклад, в Чехії цей показник склав навіть 30%, пояснюють чиновники.

– З’ясування докладної кількості людей, які належать до певної національної меншини, впливає на формування відповідної соціальної атмосфери, на самосприйняття меншини, на те, як сприймає меншину держава. Тож дуже важливим є розібратися, ким є ці «невстановлені», – висловив занепокоєння Григорій Купріянович. 

18 млн дотації – як і в минулому році

Емоції, як завжди, викликало питання розміру дотації на діяльність меншин на наступний рік. За даними Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, сума залишилася на рівні минулого року і становить 18 222 788 злотих. Усього було подано 623 заявки, з них прийнято 456. Віцеміністр Блажей Побожий підписав цей розподіл дотацій 13 грудня, а вже 15 грудня в Сеймі було прийнято бюджет на 2023 рік. 

Представники міністерства аргументували таку суму необхідністю загальної державної економії, натомість нагадали, що в 2022 році розмір дотації, аби нівелювати важкі наслідки ковіду, зріс одразу з 16 до 18 мільйонів.

Незадоволення панувало в залі: чому відхилили 1/3 заяв, чому економлять на меншинах, а не, скажімо, на каналі TVP, де «тонуть» державні гроші, як утримати офіси і працівників та продовжувати проводити культурну діяльність в умовах інфляції, яка кожного дня невпинно з’їдає кошти?

– Ми дуже вдячні за утримання дотації на рівні того року і знаємо, якою є ситуація в країні, – сказала представниця караїмської меншини Маріоля Абкович, виражаючи загальну думку, – але що я повинна сказати своїм працівникам? Видатки зростають, інфляція вже на рівні 17%, збільшується мінімальна зарплата, комунальні рахунки. Ми постаємо перед питанням закриття офісів, а наші працівники, яким ми даємо роботу, виходить, мусять виконувати частину роботи безкоштовно. Нам вдалося в міру безболісно пройти пандемічний час, але зараз ми стоїмо перед великим невідомим. Нема вже мови про якийсь розвиток, але тільки про виживання. Тож просимо про розуміння і можливість нас підтримати.

Зі свого боку представники МВСіА запевнили, що міністерство прикладає усі зусилля, аби знайти додаткові кошти і теж змушене економити на власній діяльності, але пропонували не бути надто оптимістичними.

***

Відповідно до рекомендації МВСіА, на поточну діяльність Об’єднання українців у Польщі у 2023 році виділять 350 тисяч злотих, на видання газети «Наше слово» – 460 тис. зл., річника «Український альманах-2024» – 25 тис. зл., діяльність осередків української культури – 245 тис. зл., хори та художні колективи – 185 тис. зл., дитячі фестивалі та конкурси – 50,5 тис. зл., Зустрічі на пограниччі – 39 тис. зл. та 47-й JarmaRock FEST – 15 тис. зл.

Поділитися: