Валерія Гуржий ■ РОЗМОВА ■ №7, 2025-02-16
В онлайн-кінотеатрі Довженко-центру відтепер доступні до перегляду 45 українських фільмів різних часових епох у гарній якості. Деяких з представлених фільмів немає у інтернеті, або є, однак у поганій якості. Також на сайті з’явився безкоштовний лекторій, який також присвячений українському кінематографу. Вартість перегляду одного фільму коштує 85 грн (близько 8 злотих або 2 євро). Плата за перегляд фільмів йде на розвиток Довженко-центру, який має обмежене фінансування, а також на оцифрування нових фільмів, бо це теж потребує коштів.
Детальніше про онлайн-кінотеатр та фільми, які можна в ньому подивитися, «Нашому слову» розповів керівник науково-програмного відділу Довженко-центру, кінознавець Станіслав Битюцький.
– Розкажіть, чим надихалися під час створення онлайн-кінотеатру. Чому саме зараз, адже, наскільки я розумію, оцифровані фільми були вже давно.
– Насправді ідея створення кінотеатру з’явилася доволі давно, а робота над ним йшла майже три роки. На офлайн-показах до нас зверталися та питали, коли це кіно нарешті можна буде подивитися у відкритому доступі. Ці три роки були важкими – початок повномасштабного вторгнення, паралельно з цим у нас почалися проблеми з фінансуванням, проблеми з Держкіно. Робота над онлайн-кінотеатром відбувалася повільно через брак фінансування. У кінці минулого року він вже був готовий, його тестували закритими групами, а відкрити для всіх вирішили на початку цього року. Спочатку думали присвятити відкриття до Дня народження українського режисера Сергія Параджанова, але все ж таки вирішили відкрити трохи раніше, аби протестувати наплив людей. Стикнулися з певними проблеми, попрацювали над сайтом, і зараз він з кожним наступним тижнем свого існування стає більш надійним та перевіреним.
Надихалися ми світовими онлайн-кінотеатрами, які працюють з класичним кіно, ретро-кіно та арт-кіно, зокрема: The Criterion Collection, BFI, Mubi – це відомий американський сайт, який підтримує Мартін Скорсезе. Для нас було важливо, щоб тут була можливість кураторської роботи, ми вирішили не просто викладати фільми, а ще й створювати тематичні кураторські колекції, зараз це здебільшого колекції, які були у певних ретроспективах. Також у нас є колекція «Сергій Параджанов проби» – туди увійшли його фільми київського періоду, в тому числі «Київські фрески», «Капела “Думка”», «Наталія Ужвій», «Золоті руки» – це документальні стрічки, які взагалі були маловідомі. Довженко-центр оцифрував їх своїми силами на новому сканері в гарній якості. Прем’єра цих фільмів відбулася минулого року спочатку у Болоньї, а потім у Нью-Йорку – це були перші покази заново оцифрованих копій. Це було дуже важливо, адже закордонні дослідники Параджанова не знали про ці фільми, адже вони були недоступні або у жахливій якості і без титрів.
Наша мета – популяризувати українське кіно, щоб ці стрічки були доступними як українським глядачам, так і закордонним. Ми додаємо до фільмів субтитри англійською мовою. Наразі сайт налічує 45 фільмів, але ми плануємо поступово додавати нові стрічки. Також за останні два роки у нас з’явилися два сканери, один з них – завдяки нашим польським колегам та друзям, вони дозволяють сканувати у дуже гарній якості. Зараз ми навіть переоцифровуємо класичні фільми у ще кращій якості, майже ідеальній, і поступово це буде викладатися саме на сайт онлайн-кінотеатру.
– Фільми якого часового періоду представлені в кінотеатрі?
– У нас є стрічки усього періоду українського кіно – від 20-х років минулого сторіччя до 90-х років, але поступово плануємо додавати й більш сучасні фільми, які, наприклад, входили до збірок українського короткого метру «Нова хвиля» – це наш щорічний альманах найкращих коротких метрів. Поступово сподіваємося додавати до кінотеатру ці короткометражки, а ще у нас є рейтинг топ-100, який ми складали декілька років тому за результатами опитування 71 кінокритика. Ми плануємо брати дозволи і поступово викладати на нашу платформу фільми з цього рейтингу. Хотілося б, щоб наш глядач міг отримати доступ до всієї колекції кращого українського кіно за всю історію його існування.
– Що може впливати на частоту додавання нових фільмів на платформу?
– Ми плануємо прив’язуватися до важливих дат та подій. Але через певні проблеми це не може відбуватися швидко, бо не вистачає людей через війну, через те, що наразі багато наших співробітників на фронті. Був мобілізований один з наших ключових співробітників, який займався оцифруванням та реставрацією, тому це все уповільнюється.
– Чи можете ви, як кінознавець, порадити фільми з тих, що вже є на сайті Довженко-центру, які ви обов’язково радите до перегляду, аби відкрити для себе український кінематограф?
– Думаю, що треба почати з «німого» періоду і подивитися фільм «Земля» Олександра Довженка, бо незважаючи на стереотипи та упередження це фільм, який увібрав у себе все найкраще, що було в «німому» кіно, як українському, так і світовому. Також рекомендую фільм «Шкурник» Миколи Шпиковського цього ж періоду – це дуже красивий фільм, до того ж приклад ранньої української комедії, який навіть на сьогоднішній день має вигляд доволі цікавий, в ньому можна знайти паралелі з сучасністю. Далі треба піти в період поетичного кіно, бо це наш другий ключовий період після 20-х років, і подивитися «Вечір на Івана Купала» Юрія Іллєнка, бо він настільки змінює уявлення про те, що собою являло поетичне кіно і чим є класичне українське кіно, це фільм настільки дивний за монтажем, що нагадує кліп MTV. Стрічка має неймовірну візуальну палітру – це просто візуальний шедевр, його навіть спочатку незвично дивитися, але це приклад того, наскільки наше кіно було сміливим, іноді не схожим ні на що. Ще варто подивитися стрічку «За двома зайцями», а також «Камінний хрест» – це фільм, який свого часу не вийшов за межі Радянського Союзу, і тому про нього мало хто знає за кордоном. Проте його за своїм візуальним впливом та майстерністю порівнюють зі стрічкою «Тіні забутих предків». Хтось навіть ставить «Камінний хрест» вище, і це один з найсильніших, найстрашніших та найкрасивіших фільмів в історії українського кіно. І, звісно, варто звернутися до 90-х років, подивитися «Оберіг» Миколи Рашеєва – це унікальний приклад химерного, містичного кіно, який розповідає про те, як люди переходили від життя у СРСР в нове життя. Це, дійсно, такий незвичний приклад хорора. Ще рекомендую фільм «Сьомий маршрут», який ми теж нещодавно відсканували у дуже хорошій якості. Це фільм 1997 року, який є маленьким зізнанням у любові Києву.
– Чи є вже статистика щодо переглядів фільмів на сайті? Можливо, вже можете назвати стрічку, яку дивляться найчастіше?
– Ми статистику тільки починаємо збирати, бо були певні технічні проблеми. Сподіваюся, що найближчим часом зможемо це оприлюднити. Але наразі, за попередньою статистикою, нашим головним лідером є фільм «Сьомий маршрут». Він вирвався у лідери, адже ми нещодавно робили його покази на великому екрані. Якесь сарафанне радіо спрацювало, бо цей фільм знають, він є доволі знаковим, але в інтернеті був у жахливій якості.
– Чи плануєте ви співпрацювати з кінотеатрами, щоб була можливість подивитися архівні фільми у гарній якості на великому екрані?
– Таке відбувається постійно, і більшість цих фільмів ми вже показували у кінотеатрах, і оцифровувалися матеріали саме для кінотеатрів. Ми робили цілі програми для київських кінотеатрів. Це постійна практика, для нас дуже важливо в першу чергу показувати фільми на великому екрані, збирати глядачів вживу, розказувати про ці фільми, дивитися разом з ними, і вже наступним кроком є вихід в онлайн. Це дві важливі складові, які йдуть паралельно.
– До онлайн-кінотеатру входить також лекторій. Розкажіть про нього.
– Лекторій ми проводили ще десь два роки тому – про історію українського кіно. Коли ми ще над ним працювали, то розуміли, що хочемо, щоб ці лекції у майбутньому були доступні онлайн. Наразі будь-хто може подивитися їх безкоштовно на сайті онлайн-кінотеатру.
– Чим саме плануєте поповнювати лекції? Це будуть розмови з сучасними режисерами чи більше про архівне кіно?
– Наразі 9 лекцій є, і ще 3 лекції ми додамо поступово. Там буде лекція про 90-ті роки. Ми цього року теж плануємо зробити лекторій, який буде в офлайн і в онлайн-форматах. Будуть і розмови з режисерами. Все це планується, і як воно буде готове, то одразу з’являтиметься на сайті онлайн-кінотеатру.
Подивитися фільми та лекції ви можете на сайті Довженко-центру за посиланням: online.dovzhenkocentre.org.
