15.03.2023
Діло власних рук
Орест Лопата ■ ГРОМАДА ■ №9, 2023-03-05 Кожен, хто подорожує поїздом на залізничним шляху від Ілави до Ольштина із вікон вагона у мальовничому краєвиді...
Орест Лопата ■ ГРОМАДА ■ №51, 2020-12-20
Карантинні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, відчутні щодня, однак особливо – недільними ранками. Раніше ми у цей час ішли до церкви молитися Богу. Тепер можна, не перевзуваючи домашніх капців, з 8 години ранку дивитися службу на каналі «TVP Historia». Але це вже не те, що колись, бо дистанційна молитва трохи «несправжня», принаймні так кажуть наші закерзонські старожили.
Про те, як у Варшаві працює в цих умовах церковний хор, та як проводяться щонедільні зустрічі вірян, розповідає голова і член чоловічого хору Об’єднання українців у Польщі «Журавлі» – Лука Рейт.
Як живе церква зараз – і якою може бути її майбутнє
У церкві богослужіння відбуваються щонеділі. Аби у них могло брати участь більше вірян, ми запровадили ще 4 літургії. Також із весни проводяться онлайн-трансляції о 9.00 та 18.00. Зрозуміло, що з огляду на карантин у службах бере участь менше людей, ніж зазвичай. Заняття з релігії та української мови так само частково перевели у дистанційний режим.
Парафіяльний хор також працює в особливому режимі. Оскільки зараз відбувається більше богослужінь, а наші хористи мають й інші обов’язки, вони не можуть брати участь у службах щонеділі. Тож ми ввели чергування: у кожній літургії беруть участь четверо співаків. Репетиції ж не проводяться. Утім, попри всі негаразди, наш колектив посів перше місце на фестивалі у Гайнівці-Білостоці в категорії парафіяльних хорів.
На жаль, ніхто з нас поки не думав, як виглядатиме ситуація, коли пандемія закінчиться. Сподіваємося, що все буде так, як колись. Однак, по-перше, люди вже звикли до того, що в неділю не треба виходити з дому, аби відвідати церкву. З іншого боку, українській громаді може бракувати цих молитов у місцевій спільноті, зустрічей віч-на-віч. Прагнення повернутися до цього може бути стимулом, однак чи вирішальним? Досі саме це гуртувало наших вірян.
Ще одна цікавинка: приїжджі з України найчастіше приходять до церкви особисто, а наші варшав’яни віддають перевагу онлайн-трансляціям.
Нам треба буде наново відбудувати цей стан громади, який залишився у передпандемійних часах. Імовірно також, що людям почне бракувати концертів, фестивалів, адже для нас завжди був важливий контакт з живою музикою, виконавцями, а цього не передаси в онлайні. Церква ж була елементом національної традиції, особиста участь у літургії – частиною певного містичного досвіду. Цього також не можна відчути на віддалі.
Про все це варто думати вже зараз, аби не опинитися ні з чим у постпандемійній дійсності.
15.03.2023
Орест Лопата ■ ГРОМАДА ■ №9, 2023-03-05 Кожен, хто подорожує поїздом на залізничним шляху від Ілави до Ольштина із вікон вагона у мальовничому краєвиді...
27.01.2023
Леся Коростатевич ■ ПОДІЇ ■ №3, 2023-01-22 Історія повторюється, і через багато десятиліть Україна знову в огні. Чому це відбувається у XXI столітті та...
07.01.2023
Павло Лоза ■ РОЗМОВА ■ №50, 2022-12-11 Ти рахував, у скількох концертах за 50 років існування хору взяв участь? Чесно – ні. Але я...
02.12.2022
Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ ■ №45, 2022-11-06 21 жовтня у варшавській «Кінотеці» розпочався 7-й кінофестиваль «Ukraїna!». Він стартував урочистим відкриттям, за яким ми всі...