Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ №42, 2024-10-20

Презентація традиційного фольклору – це головна мета «Джерел – українських традицій і трансформацій». 28 вересня в Ґмінному осередку культури в Черемсі відбувся концерт Союзу українців Підляшшя.

«Джерела» – це свого роду спадкоємець «Польсько-українських музичних зустрічей», тобто заходу, який багато років проходив у Черемсі, а бувало, що також у Нарві. Велика, навіть дводенна, літня українська імпреза, може, й не була такою відомою, як фолькові зустрічі «З сільського подвір’я», але притягувала до невеликої оселі, ймовірно, таку саму кількість глядачів, як і фестиваль, організований гуртом «Черемшина».

Поступове скорочення фінансування призвело до зміни форми проведення, тож кільканадцять років тому зародилася концепція «Джерел – українських традицій і трансформацій», тобто презентацій, з одного боку, підляського фольклору у його традиційній формі, а з другого – музики, яка надихається народною піснею. Багато років захід проходить у стінах Ґмінного осередку культури в Черемсі на рубежі літа і осені. 

«Під час цієї імпрези хочемо показати те, що у нас первісне, народне, тобто саме ту нашу традицію, – говорить організатор Славомир Савчук, – але також хочемо показати, як ця музика трансформується в музику фольк, фольк-рок». 

Вже роками на «Джерелах» презентують якесь театралізоване дійство, яке спирається на народні підляські звичаї. У минулому це були фрагменти весільних обрядів, хрестин, навіть сцени, як колись квасили капусту, звісно, у супроводі народних пісень. У цьому році дитячо-молодіжний колектив «Гілочка» з Черемхи показав обряд випікання короваю. 

«Коровай показуємо вже понад 20 років, – говорить керівниця ансамблю “Гілочка” Ірина Вишенко. – Ми його перейняли від бабусь з Черемхи-Села. Йдеться про те, щоб продовжувати цю традицію та відтворювати її на сцені».

У минулому дівчатка з «Гілочки» неодноразово відтворювали обряд випікання короваю спільно зі співачками з колективу з Черемхи-Села. Однак тих найстаріших, від яких молоде покоління переймало весільні звичаї, немає вже серед живих. А ці молодші – теж постаріли та не завжди можуть виступити на сцені. Тому зараз тягар продовження традиції спочиває на плечах дітей і молоді.

У перших показах реконструйованого весільного обряду брала участь Аґнєшка Парфінюк. Зараз уже її доньки співають і танцюють у «Гілочці».

«Для мене, як для матері, це дуже файна перспектива, – говорить Аґнєшка, – бо сама ще пам’ятаю, як виступала на цій сцені під час “Джерел”. Тепер мої доньки співають і танцюють. По-моєму, в цьому році “Гілочка” дуже файно показала обряд короваю, а також заспівала і затанцювала». 

Традиційні пісні з Підляшшя презентували глядачам у Черемсі співачки з колективу з Добриводи – Ніна Явдосюк та Валентина Климович. Хоча жінки вже немолоді, та й зі здоров’ям щораз важче, але голоси в них міцні, а репертуар цікавий і багатий. Найдавніші підляські твори виконав також фольклорний ансамбль «Родина» з Дуб’яжина.  

«”Джерела” – то одна з найважливіших імпрез Союзу українців Підляшшя, – пояснює голова СУП Марія Рижик. – Хочемо, щоб молоде покоління переймало традицію від своїх бабусь, від народних ансамблів, які її знають, які пам’ятають часи, коли фольклор ще жив».

Опрацьований фольклор прозвучав на сцені у виконанні гурту «Незабудки» з Нурця-Станції. А більш естрадні твори під фонограму заспівали дівчата з колективу «Вервочки» з Орлі.

«Проспівали пісні, яких тут не співають, – говорить Маргарита Бакунович. – Наш інструктор, який живе в Італії, вводить нас у такий невідомий тут репертуар».  

Зіркою заходу була ольштинська «Горпина», яка цього року відзначає свій 25-річний ювілей. За цей час гурт дав уже безліч концертів на Підляшші, тому й хлопці досить добре ознайомлені зі специфікою підляського глядача.

«Існуємо 25 років, і, чесно кажучи, ці наші перші концерти відбувалися саме тут, на Підляшші, – підсумовує лідер гурту Влодек Купер. – Публіка тут специфічна, бо підляська публіка любить інші твори, тому ми підбирали пісні саме під Підляшшя».

«Горпина» нагадала підляським любителям фольк-рока свої найвідоміші пісні. Одні слухали, інші танцювали і співали разом з гуртом. Та на кінець заспівали хлопцям з Ольштина «Многая літа».

«Джерела» – це зараз так насправді єдиний український захід у невеликій підляській залізничній оселі, яка розташована неподалік від кордону з Білоруссю. Однак це не єдиний прояв українства у тому селі, бо ж саме у тамтешній школі відбувається навчання української мови як рідної, а крім того діє один із двох відоміших підляських дитячих колективів – «Гілочка». А ще в 1980-х саме Черемха була важливим осередком УСКТ, у якому зароджувалася українська національна ідея на Підляшші. З того села вже кілька десятиліть ідуть у світ чергові покоління свідомих українців – діячі СУП-у, співаки, журналісти, вчителі української мови тощо. А це показує, що назва заходу дуже влучна, бо Черемха дійсно є такими «джерелами» для українського руху на Підляшші.

Поділитися: