Петро Повазник ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2010-09-09
{mosimage}
7-8 серпня 2010 р. в Монастирисках Тернопільской области, в урочищі Бичова одбився вже XII Всеукраїнський фестиваль лемківскої культури “Дзвони Лемківщини” під гаслом “Цне мі ся за тобом, мій Лемківский краю”.
До 1950 року в урочищи Бичова бив хутір Дубовиця, в яким осіли лемки з Горлицкого повіту (пізнійше їх примусили переселитися). В тим районі України проживат найбільше лемків, а Монастириска виглядают як правдива лемківска земля. Місто має приблизно 16 тис. мешканців, в тим 70% лемків. Тутешній терен з невисокима горами припоминат історичну Лемківщину.
Такой кількости люди, як того року на лемківским фестивалі в Монастирис ках, не спроможна зобрати жадна політична партія, тим більше, што люде їхали ту за власним бажаням. Безперечно, таком нагодом скористалася місцева влада, а обласна держадміністрація взяла фестиваль під свій патронат. Розповідали, же голова Тернопільскої ОДА Михайло Цимбалюк тіж наполовину лемко.
Штороку на фестиваль приїжджают лемки зо вшитких реґіонів України, а тіж Польщи, Словаччини, Сербії, Хорватії, США, Канади, Австралії, Молдови, Росії – з цілого світу. Вшитки бережут традиції дідів -прадідів, з радістю одягают народни строї, розмовляют лемківском говірком.
З каждим роком урочище Бичова щораз більше стаєся загосподарюваним. Минулого року освячено новопоставлену каплицю на ватряним поли, яку за свій кошт збудував голова наглядової ради групи компаній “Мрія” Іван Гута, а того року з його фондів поставили дзвіницю і повісили дзвін. Побудовано тіж лемківску хижу, в якій розмістили ричи народного вжитку лемків, а на подвір’ю – виставку дерев’яних скульптур відомого на цілий світ лемка Івана Мердака, який дванадцятирічним хлопчиком бив депортований разом з родином в село Королівку Борщівского району. На лемківским обийсцю можна напитися холодной води з дерев’яной студні. А незадовго в урочищі стане цілий музей просто неба, який буде відкритий протягом року і для відвідувачів, і для майстрів, яки зможут там представляти своє народне мистецтво.
“Ватра наша лемківска горит і світит! На всі гори дзвонят дзвони!” – било чути радісни вигуки, коли під гучний передзвін найстарший лемко запаляв ватряний оген. Тогорічна монастириска ватра розпочалася ходом -парадом учасників фестивалю і покладеньом квітів до пам’ятника Т. Шевченка. Потім урочисто одкрито XII Всеукраїнський фестиваль лемківскої культури “Дзвони Лемківщини” Державним гимном України, підняттям державного прапора й пісньом “Гори наши”. Піднесено тіж прапор Всеукраїнского товариства “Лемківщина”. Вступне слово виголосив голова Всеукраїнского товариства “Лемківщина” Олександр Венгринович. З витальнима словами виступили голова Тернопільской обласной державной адміністрації Михайло Цимбалюк, голова Тернопільской обласной ради Олексій Кайда, віце-міністер культури і туризму України Ольга Бенч. Потім одбилося благословення фестивалю 13-ми всечесними отцями під проводом Апостольского адміністратора Бучацкой єпархії о. Дмитрія Григорака і запаленя символічного огню фестивалю.
Витаня тіж виголосили заступник голови ОЛ Василь Шлянта (Польща), голова Вармінско-Мазурского відділу ОУП Степан Мігус (Польща), голова Світовой федерації українских лемківских об’єднань Володимир Ропецкий (Львів), член Президії СФУЛО проф. Микола Мушинка (Словаччина), представники делеґацій з України, голови лемківских товариств.
В неділю перед Службом Божом уро чисто освячено дзвіницю і дзвін, чим упам’ятнено 65-річчя депортації лемків.
“Наше слово” №37, 12 вересня 2010 року{moscomment}
