Світлана Лагуз ■ РОЗМОВА ■ №23, 2022-06-05

Як Краків справляється з напливом воєнних мігрантів

Про допомогу людям, які були змушені втікати від війни до Малопольщі, ситуацію в регіоні і виклики, з якими доводиться стикатися зараз, – у розмові з Генеральним консулом України у Кракові В’ячеславом Войнаровським.

З початком російської військової агресії Краків став своєрідним хабом для воєнних мігрантів з України. Велике навантаження на місто зумовлене частково його популярністю, але переважно – напрямком автостради А4. Через неї до Малопольщі рухався великий потік українських громадян з найбільших пунктів пропуску – Шегині-Медика і Краківець-Корчова. Також українці перетинали кордон зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарією і далі транспортними коридорами виходили на А4 і їхали до Кракова.

Генконсульство України перетворилося на логістичний центр, куди приходить багато людей. Територію змінили відповідно до їхніх потреб – зараз тут є намет, у якому можна відпочити, санітарні кабіни, люди можуть попити кави та чаю, з’їсти канапки чи гарячий суп, які забезпечують волонтери з різних організацій. Біля консульства посилили заходи безпеки, частково обмежили дорожній рух, збільшили кількість патрульних.

Від початку російського вторгнення в Україну консульство у Кракові працює в режимі 24/7. Яка динаміка міграції? Які питання доводиться розв’язувати?

–  На початку було дуже складно. Перші півтора місяці до нас щодня зверталося понад 2 тисячі осіб. Фактично, у перший місяць ми провели близько 10 тисяч консульських дій. Зараз можна говорити про незначне зменшення потоку людей. Ми вже вийшли на такий ритм роботи, коли можна за один десь подати документи і забрати готові. За різними оцінками, зараз у Кракові перебуває близько 300 000 українців, ми працюємо без вихідних. Поза чергою допомагаємо вагітним, жінкам з дітьми до року, особам з особливими потребами, а також людям, старшим за 80 років. 

Здебільшого звертаються з питань, пов’язаних із документами. Кожна справа індивідуальна. Є дуже багато людей, які в принципі не мали закордонного паспорта; втратили його, бо мусили виїжджати під час обстрілів; чимало дітей, які мали тільки свідоцтво про народження; хтось мусить замінити закордонний паспорт, строк дії якого закінчився, або внести персональні дані дитини. Є, наприклад, жінки, які тікали в останній момент під час обстрілів і не мали навіть свідоцтва про народження дитини, тільки медичну документацію про факт народження. Вирішення таких нестандартних ситуацій потребує багато зусиль і часу.

Якщо у людини є тільки внутрішній український документ старого зразка – ми надаємо довідку, яка підтверджує громадянство й особу. Сертифікат написаний англійською і польською мовою, він містить фотографію, нотифікований МЗС Польщі і фактично заміняє під час перебування тут закордонний паспорт: дає можливість отримувати PESEL, відкривати рахунок у банку, влаштовуватися на роботу, звертатися в медичні, навчальні заклади. Аналогічні документи видають українські консульства в інших європейських країнах, тому з такими довідками можна переміщатися в межах Євросоюзу.

Як правильно окреслити статус громадян України, які після 24 лютого були змушені виїхати через війну і до яких часто неправильно застосовують слово «біженці»? 

– Хочу звернути увагу, що українці, які знайшли прихисток на території Польщі, не є біженцями. Цим словом називають тих, хто тікає від політичних, релігійних репресій тощо. Люди, які зараз виїхали з України, є військовими мігрантами або особами, які знайшли тимчасовий прихисток від жахіть війни. Це принципова різниця.

Польська держава надає притулок на 18 місяців без необхідності оформлення якихось спеціальних дозволів. Наразі, за оцінками польської сторони, сюди вже в’їхали понад 1 950 000 громадян України. Звичайно, не всі вони тут залишилися. Багато хто попрямував далі – у США, в Туреччину, Грузію, Велику Британію, Ірландію. 

З яких регіонів України приїжджають люди до Польщі, зокрема Кракова? 

– Абсолютно всіх. Зараз уже немає винятків. Звичайно, найбільше – з тих місць, де велися найтяжчі бої і де було найбільше жахіть. Багато тяжких історій.

Чи є у Кракові діти з України, які втратили батьків?

– Так. Частина цих дітей перебувала транзитом, в дорозі до інших країн, частина залишається тут. Наразі на обліку нашої установи перебуває понад 200 дітей-сиріт чи позбавлених батьківської опіки. Є такі, що зазнали насильства. Це дуже болюче питання, з ними зараз працюють фахівці.

Відомі випадки, коли особи з російськими паспортами зверталися до консульства України з питаннями щодо зміни громадянства. Чи багато таких, і яку відповідь вони отримують?

– Так, є такі, що декларують готовність відмовитися від громадянства країни-агресора. Але я думаю, що це спричинено не якимись гуманістичними ідеями, а просто розумінням того, що зараз люди з паспортом росії є фактично ізольованими в цивілізованому світі. Звісно, що їм ми відмовляємо.

Чи отримуєте ви запити від іноземців, які хочуть стати добровольцями в Іноземному легіоні в Україні?

 – Так, до нас звертаються багато таких громадян – вони прямують в Україну, щоб долучитися до захисту нашої держави. Це не тільки поляки, а й люди з різних країн і Європи та інших континентів. Уже весь цивілізований світ зрозумів, якою небезпекою є «русскій мір», які потенційні загрози він нестиме, якщо не вдасться покласти край зухвалим діям кремля. 

Навантаження на дипломатичному фронті теж суттєво збільшилося?

– Звісно. Активно працюємо задля протидії інформаційній агресії, зокрема розповсюдженню росією чи білоруссю фейків. Ця робота проводиться методично і синхронно разом із нашим посольством та іншими консульськими установами на території Польщі, і вона координується Міністерством закордонних справ України.

Ми також задоволені тим, що нам із колегами вдалося за сприяння польських органів нівелювати спроби росії зробити подання на затримання наших громадян через Інтерпол.

Працюємо на території консульського округу над залученням гуманітарної, військової допомоги. Ми дуже вдячні керівництву воєводств округу, ґмін, повітів, тому що насправді на їхні плечі лягло велике навантаження щодо допомоги нашим громадянам. Особлива подяка малопольському воєводі, який фактично разом із нами працював 24/7. Дуже символічним є рішення Краківської міської ради про створення скверу Вільної України перед консульством росії.

Варто зазначити, що за офіційною інформацією Малопольського воєводства, від початку збройної агресії росії і станом на кінець травня кордон із Польщею перетнуло 3 442 000 осіб з України. Малопольща опинилася серед територій, які надали тимчасовий прихисток найбільшій кількості людей. На комплексну допомогу тільки в цьому регіоні польський уряд перерахував наразі понад 207 000000 злотих, які скерували на оплату проживання, харчування, матеріальну та психологічну допомогу.

На якому етапі реалізація ідеї створення Українського дому у Кракові?

Спільно з головою Краківського гуртка Об’єднання українців у Польщі Андрієм Олійником і очільниками інших українських громадських організацій ми активно працюємо в цьому напрямку. Тісно взаємодіємо і з мером міста, і з головою Краківської міської ради, аби знайти відповідне приміщення. Цей проєкт важливий для консолідації всіх українських громадських структур, які, своєю чергою, будуть тією силою, що допомагатиме регіональним органам міської, воєводської влади у вирішенні проблем українців. Тому це корисно для всіх сторін.

Чи є якась інформація, на яку ви би хотіли звернути увагу громадян, що приходять чи дзвонять до консульства?

–  Насамперед, задля вирішення питань з документами дітей до 16 років не треба приводити їх із собою. Достатньо присутності одного з батьків. Звісно, ми не говоримо про ситуації, коли їх немає з ким залишити. 

Ще один момент – якщо немає закордонного паспорту, але є внутрішній паспорт нового зразка, тобто пластикова ID-картка. Цей документ дає абсолютно всі підстави законного перебування на території Польщі протягом 18 місяців, оскільки містить написи латиницею. Власник такого паспорта не потребує сертифікату, який ми видаємо тим, хто має лише документ старого зразка.

Часом люди скаржаться, що до нас тяжко додзвонитися. Це дійсно так, ми не встигаємо класти слухавку – телефон гарячої лінії постійно «червоний».

Ми будемо дуже вдячні, якщо для отримання поточної інформації, відповідей на прості питання на кшталт «яка адреса консульства?» чи про порядок звернення, люди читатимуть наші вебресурси. Це би нам дуже спростило роботу, а особам із дійсно складними питаннями було би легше до нас додзвонитися.

Поділитися: