Герої не вмирають. Український бізнес теж

Рената Жупанин ■ БІЗНЕС ■ №14, 2022-04-03

За дослідженням компанії Advanter Group (11-13.03.2022), 54% підприємств в Україні змушені були припинити роботу, 25% – майже зупинилися, 14% – працюють частково. Тож комусь вдається продовжувати працювати та підтримувати економіку: вони теж воюють, але не на передовій, а в тилу – хтось за кордоном, хтось у західних областях, а хтось – у столиці. Як зберегти бізнес, а з ним і економіку країни, підтримавши «своїх», нам розповіли четверо київських підприємців.

Будівельний бізнес – на тимчасовому «переселенні»

Що більший бізнес – то більші ризики і втрати. Девелопери та власники будівельних компаній зараз у важкій ситуації – будівництво не може продовжуватися, поки тривають військові дії і, очевидно, продажів зараз бути не може.

Власник девелоперської компанії, що займається проєктами в столиці та біля неї, Євген Леськів, уже 11 років у будівельному бізнесі. Зараз у компанії 8 проєктів. Розповідає, що декілька разів доводилось починати майже з нуля, і зберігає оптимізм. У перші дні війни він вирішив передати всі бетонні конструкції, що були призначені для нових будинків, на київські блокпости. Загалом компанія Євгена передала матеріалів на близько 1 млн доларів.

Євген Леськів

«З минулого року я перестав інвестувати в іноземні активи. Весь зароблений капітал я вкладав у Київ та Україну з метою не лише заробітку, але й створення робочих місць. Я завжди хотів жити тут. Тепер усе, що ми побудували в Києві – під високим ризиком, адже ніколи не знаєш, куди прилетить снаряд. Та і продовжувати будувати у столиці чи поблизу неї, наприклад у Пущі-Водиці чи Конча-Заспі, де ми нещодавно почали будівництво – поки немає сенсу. Всюди відбуваються бойові дії», – розповідає він. 

Зараз Євген разом із командою планують розвиватися у західних регіонах. Він зізнається, що одна з проблем зараз – це те, що всі спеціалісти перебувають у різних місцях. Аби її вирішити, думає тимчасово об’єднати всіх у одному будинку. Поки що робочі процеси – в онлайні.

 «Уже  отримали землі в Карпатах. Навесні, коли зійде сніг, плануємо розпочати там будівництво котеджів. Також у планах – створити і багатоквартирні будинки для біженців, бо на заході України зараз із цим великі проблеми. Разом із інженерами та конструкторами думаю, як би зробити це максимально оперативно. Я розумію, як це – залишитись без житла і не мати змоги швидко знайти тимчасове. У моєї родини через потрапляння снарядів зруйновано три оселі – квартира в Ірпені, Чернігові та будинок у Макарівському районі Київської області. 

Інфобізнес змінює фокус

Є й ще одна категорія підприємців – це ті, хто працювали в онлайні. Вони здебільшого і раніше орієнтувались на закордонні ринки. Більшість з них виїхали  з України і продовжують працювати, роблячи переорієнтацію бізнесу.

Киянка Вікторія Граб веде власний блог у Instagram та TikTok і разом із командою створила авторський курс із трейдингу криптовалют (торгово-інвестиційні операції з цифровими активами). Каже, виїхала у Сполучені Штати, аби мати можливість продовжувати роботу у безпеці.

Вікторія Граб

«Спочатку було страшно. Ми мали “план Б”, але не дуже на нього сподівались. Про війну говорили так багато, що ми встигли звикнути. Під час війни завжди страждає освітня складова країни, тож я зрозуміла, що буду найбільш корисна, якщо виїду з України і зможу надалі допомагати людям з отриманням освіти в сфері фінансової грамотності, збереженням та примноженням фінансів», – розповідає вона.

Каже, що її фірма не зупинила продаж курсу із початком війни, а весь прибуток віддавала блокпостам і киянам, які потребують допомоги.

«Команду і систему роботи ми зберегли. Єдине, що змінилось – це меседжі, які ми використовуємо у продажі. Раніше ми працювали з “мотиваційною” подачею – тобто пояснювали, що кожен може досягти поставлених цілей, усе залежить від нас. Зараз, з початком війни ми розуміємо, що ні, не кожен може і не все залежить лише від нас», – додає. 

Вікторія пояснює, що зараз вони використовують меседж про нестабільність світу.

«На жаль, з початком війни середовище змінилося і багато українців стали заручниками ситуації. 

Зараз ми бачимо, як все може змінитись, тому змінюємо цінності та пріоритети. Тож головною мотивацією тепер є не відпочинок в екзотичному місці чи новеньке авто, а можливість створити безпечні умови для своїх близьких.

Навіть, якщо зараз вам надали притулок волонтери, треба розуміти, що це не назавжди. Тож треба брати відповідальність за своє життя, майбутнє своїх дітей та безпеку близьких, що залишилися на Батьківщині та створювати плацдарм для особистої стабільності та відбудови економіки нашої держави», – каже Вікторія. 

Медіамаркетинг: зараз важко, але є перспективи

Бізнес зараз працює у кризових умовах. Тому маркетинг підтримується на мінімальному рівні. Ті, хто займався маркетингом в соціальних мережах та медіабізнесом, зараз вимушені взяти паузу та спробувати вийти на міжнародний ринок. 

«Ніхто не міг подумати, що ця війна стане такою масштабною», – зізнається Ольга Самойленко, власниця компанії, що займається онлайн-маркетингом та відео- виробництвом.  Ми продумали варіанти, що робити у разі військових дій, але не до кінця вірили, що це може статися. Знали лише напевно, що ми українці, а тому точно знайдемо вихід з будь-якої складної ситуації», – зазначає вона.

Ольга Самойленко

Оля переконана, що навіть у цих важких умовах можна вести бізнес. Більше того, після закінчення війни у компаній, що вистоять, є великі перспективи. 

«Очевидно, зараз у роботі є великі труднощі. Якщо раніше ми могли приїхати і зняти відеоконтент, то зараз доводиться використовувати старі матеріали. Більшість з бізнесів зупинились, і маркетинг тепер неактуальний. Вся команда “розкидана” по Україні та інших країнах і кожен змушений працювати дистанційно. Дуже багато талановитих і креативних спеціалістів покинули країну, і я думаю, частина з них точно не повернуться. Але я мислю позитивно: після війни конкуренція буде меншою, а це шанс для невеликих компаній вийти у “топ”. Ті, хто повернеться на батьківщину, будуть докладати найбільших зусиль і стануть найкращими».

Підприємниця зазначає, що вони з компанією готуються зменшити ціни на послуги у два рази, бо розуміють, що українцям буде важко. Вони вводять нові послуги та будуть безкоштовно допомагати тим, хто не зможе оплачувати їхню роботу. «Це поки частина планів для того, аби допомогти українській економіці», – пояснює Оля.

Косметичний бренд: зміни в асортименті та збереження зарплат

Засоби догляду та косметика – ніша, де неможливо обмежитись лише роботою в онлайні. Більшість складів, лабораторій та виробництв розташовані у великих містах – саме там, де російська армія здійснює постійні авіанальоти. 

Аліна Максименко – співвласниця українського бренду натуральної косметики для обличчя, тіла та волосся. ЇЇ виготовляють у власних лабораторіях в Києві. Каже, що були зовсім не готовими їхати з Києва та залишати виробництво. 

Аліна Максименко

«Бізнес-процеси повністю змінились. Обладнання залишилось у столиці, але ми починаємо потрохи відновлювати виробництво. Зараз робимо акцент на простих продуктах для обличчя і плануємо продавати через сайт та соцмережі».

Головною метою Аліна вважає збереження команди, тому заробітну платню компанія у певному обсязі виплачує, незалежно від того, працює людина чи ні: «Ми дійсно хочемо, аби після закінчення війни вся команда повернулась на робочі місця», – каже вона.

Підтримка Збройних Сил України наразі теж у пріоритетах косметичної компанії. 

«Ми виділяємо 30% прибутку з продажів на армію, а ще переказали кошти з запасів. Окрім того, як у співзасновниці бренду, у мене є немала аудиторія, тому багато чим можна допомогти, використовуючи факт, що у соцмережах нас бачать багато людей. 

Після війни ми плануємо повернутися, відновити виробництво та працювати далі. Хочеться нарешті просто відчути спокій і безпеку у рідному місті», – розповідає Аліна. 

Бізнес в умовах війни вимагає швидкості прийняття рішень, впевненості у собі та своїй справі і здорового оптимізму. Це непросто. Але безліч українських компаній на власному прикладі показують, як можна об’єднати свій бізнес-потенціал із допомогою країні у непростий час. Оптимізація процесів, збереження команди, відстеження нових можливостей допоможуть підприємцям залишитися на плаву. Окрім того, держава теж сприяє тому, аби український бізнес жив.

Президент України Володимир Зеленський анонсував, що будь-який бізнес під час воєнного стану та протягом місяця після нього зможе отримати кредит під 0%. Далі ставка буде мінімальною – 5%. 

«Було понад 600 дозволів і ліцензій для бізнесу, а залишаються обовʼязковими близько 20. Лише ті, які просто неможливо скасувати. Як, наприклад, про поводження з радіоактивними відходами. Отже, для абсолютної більшості бізнесів в Україні працюватиме декларативний принцип: оголосив про початок діяльності – і вільно працюєш», – сказав Зеленський.

Ще раніше, 3 березня, Верховна Рада України прийняла два закони, що стосуються підприємницької діяльності. 

Згідно з ними, усім підприємцям надається можливість надати звіти податковій за 90 календарних днів після припинення воєнного стану. Отже, наразі можна не надсилати до податкової листи та декларації. Це не буде вважатись порушенням, за це не даватимуть штрафи. Крім того, поки триває війна, в Україні діє мораторій на будь-які податкові перевірки бізнесу.

Усі «донати» на армію, грошова допомога та інші добровільні перекази не підлягають оподаткуванню. Великий бізнес зможе скористатися спрощеною системою оподаткування, сплачуючи єдиний податок, – так, як це нині робить малий бізнес. Єдина умова – ліміт обігу за рік не повинен перевищувати 10 млрд грн. На кількість працівників зняли обмеження. 

ФОПи (фізичні особи-підприємці) І та ІІ групи можуть платити єдиний податок добровільно. Але якщо вони взагалі не отримують доходу під час війни – дозволяється його не сплачувати. 

Ще одним кроком на підтримку бізнесу і всієї економіки є зменшення ПДВ на пальне з 20% до 7% (зокрема, і на його імпорт), а також скасування акцизів на нафтопродукти. Це має знизити ціни на пальне, що шкодить бюджету. Але це не є великою проблемою: нестачу в бюджеті поповнюють із зовнішніх джерел завдяки фінансовій підтримці партнерів України.

Робота у воєнний час – не менший героїзм, аніж волонтерство, робота на інформаційних фронтах чи патрулювання вулиць. Поки працює економіка – Україна виграє цю війну. Герої не вмирають. Нехай український бізнес теж не помре. 

Поділитися:

Категорії : Статті, Україна

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*