У другий половині ХІХ ст. в єпархіальній бібліотеці Пречистенського собору в Холмі виявлено пам’ятку галицько-волинської письменності, пов’язаної з князем Данилом Романовичем (Галицьким). Це було найдавніше церковне євангеліє Холмщини з кінця XII й початку XIII ст. Пам’яткою зацікавилася тодішня царська наукова комісія з виявлення галицько-волинської старовини у Холмській єпархії. Давня книга була обстежена й отримала назву «Холмське євангеліє». Наприкінці XIX ст. її перевезено з бібліотеки холмського собору до колекції музею князів Румянцевих у Москві, де вона зберігається до сьогодні.

Холмське євангеліє. Фото з Вікіпедії

На тлі інших церковних творів «Холмське євангеліє» можна співставити з видатними книгами українського середньовіччя. Його можна віднести до пласту найдавніших пам’яток Київської держави, як-от «Остромирове євангеліє» (1056–1057), яке тепер зберігається у бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна в Петербурзі. Паралель тут у функції самої церковної книги. «Холмське євангеліє», як і «Остромирове», готували для княжих соборів, отже воно мало важливе значення.

Вчені лише можуть здогадуватися, що «Холмське євангеліє» багато років було оздобою Пречистен-ського собору. Його декорують довершені ілюстрації та мініатюри постатей євангелистів, які характеризуються багатим лінійним оформленням і яскравою церковною кольористикою з використанням золота. За деякими дослідженнями можна вважати, що текст «Холмського євангелія» був, як і всі
церковнослужбові книги середньовічної України, скопійований з візантійського ориґіналу, привезеного з Константинополя. Крім того, воно було прикрашене декоративними ініціалами, які повторювали схему ізографічних принципів, наявних на розписах Софійського собору в Києві. Це сині, червоні і зелені кольори, переплетені золотом, представлені ориґінальним письмом та індивідуальною візантійською орнаментикою.

Вчені не стверджують однозначно, що «Холмське євангеліє» постало в Києві, проте ніхто не заперечує, що є воно найдавнішим слов’янським рукописом, виявленим на Холмщині. Натомість євангеліє в протоукраїнському письменництві київських церковнослов’янських книг є важливою пам’яткою кінця XII і початку XIII ст. Це приклад літургійної книги «апракос» (для практичного читання в церкві), яка в Київській державі копіювалася у великому масштабі для церковних осередків. І тому не могло її забракнути у княжому соборі міста Холма.

Церковні книги середньовічної України поставали на замовлення київських князів, а згодом їх даровано єпископам до їх соборів. Тому не виключено, що «Холмське євангеліє» було також подароване князем до Пречистенського собору в Холмі, щоб потім знайти місце у холмській єпархіальній бібліотеці на багато століть, аж до його вивезення до Москви.

Варто нагадати, що з періоду правління князя Мстислава Великого (на зламі ХІ і ХІІ ст.) походить «Мстиславове євангеліє» (тепер воно зберігається в Державному історичному музеї у Москві), яке можна споріднювати з холмською пам’яткою. Адже українська історіографія вважає князя Мстислава останнім правителем колишньої Київської Русі, а також архітектором міжнародних договорів через родинні контакти. Подібну ідею плекав князь Данило Романович (Галицький), який у Холмі створив міцний осередок Галицько-Волинської держави. Тому така видатна пам’ятка з кінця XII і початку XIII ст., як «Холмське євангеліє», в натуральний спосіб існувала у княжій столиці як окраса центрального собору Холмської єпархії. Недарма у ХІХ ст. це давнє євангеліє так запросто було вивезене до колекції Румянцевського музею у Москві.

Холмське євангеліє. Фото з Вікіпедії

З княжого часу ХІІ-ХІІІ ст. у Холмі була інша давня пам’ятка, пов’язана з князем Данилом і його родиною, – чудотворна ікона Холмської Богородиці. Це була центральна святиня для молитовних поклонінь Холмської єпархії і головний скарб Пречистенського собору. Варто нагадати про княжі укріплення Холма, кам’яну вежу у Столп’ї та руїни сторожової вежі в Білавині. Це наявна топографія столиці Данила (Галицького) у місті Холмі, а також ширша історія княжої Холмщини.

З цієї княжої традиції у XVI i XVII ст. у Львові, Перемишлі та Холмі творено порядок церковного співу, відомий як галицький та холмський. Він зберігав літургійний спів середньовічної музичної схеми з її київськими елементами. Отже, церковна книга «Холмське євангеліє» не була відокремленим елементом, знайденим у єпархіальній бібліотеці в Холмі, а більшою часткою надбань української культури на тій території.

Поділитися:

Схожі статті

Братовбивча мегаломанія. Як на Холмщині творять перемогу в польсько-українській війні 1918 року

Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №47, 2020-11-22 Чотириметровий пам’ятник битві часів польсько-української війни 1918 року має з’явитися в наступному році в Довгобичеві на Грубешівщині....

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*