Ігор Щерба ■ РОЗМОВА ■ №14, 2023-04-09

Існують люди, які помітно впливають на життя нашої української громади та набули значного авторитету. Це такі, умовно кажучи, символічні людські монументи, що височіють у даному випадку серед українців у Польщі. Таким монументом можна вважати голову вроцлавського гуртка ОУП Ігоря Саламона. 30 років свого життя він віддав на благо української громади столиці Нижньої Сілезії. Протягом десятиліть, ще з часів УСКТ, Вроцлав посідає особливе місце на карті культурного життя української громади Польщі. За багатолітню громадську активність у 2015-му Ігоря Саламона було відзначено медаллю мера міста. А 12 березня цього року мер Яцек Сутрик передав голові вроцлавського гуртка символічні «ключі від міста». У свій 80-річний ювілей Ігор Саламон сповнений оптимізму щодо майбутнього української громади міста. Він розповідає «Нашому слову» про її діяльність та ділиться планами на майбутнє.

Початки роботи на посаді

Коли я очолив вроцлавський гурток, замістивши на цій посаді Левка Ґаля, над нами нависла загроза втратити нашу домівку на вул. Руська, 46. Ми вже отримали адміністративний наказ щодо цієї справи. Однак після перемовин з міською владою наказ було відхилено та нам дозволили залишитись у будівлі. 

Збереження домівки було для нас великим щастям. Тоді ж нам удалося встановити зв’язки з іншими національними меншинами Вроцлава. Можна сказати, що ми нарешті «вийшли з національного гетто». Важливу роль відіграли започатковані нами заходи, як-от «Вроцлавська кутя», фестиваль «Калейдоскоп культур».

Українська громада у Вроцлаві зараз

Наша українська домівка існує сьогодні так само, як і колись. Найважливіше, що наразі організація не має боргів, оплачує оренду. Нещодавно ми отримали від спонсора 600 тис. на ремонт будинку.

Ми не знаємо точної кількості офіційних учасників гуртка ОУП, бо не ведемо статистики. Нашими членами вважаємо усіх, хто належить до української громади Вроцлава, без формально зафіксованого членства. Ми як ОУП хочемо об’єднати всіх місцевих українців: і тих, хто нещодавно приїхав з України, й тих, хто вже давно тут мешкає. 

У домівці сьогодні функціонує суботня школа для дітей, де вони вивчають українську мову, фольклор, танець, спів. Зараз це переважно діти, батьки яких не так давно приїхали з України. Після Великодніх свят до учнів також долучаться діти «старожилів», тобто українських вроцлав’ян, котрі живуть у місті протягом багатьох років. Вони врешті переконалися в тому, що їхнім дітям треба знати рідну мову. Раніше діти перестали ходити до суботньої української школи, бо відставали від учнів, які приїхали з України та набагато краще знали мову. Тепер ці діти нарешті повертаються до нашої школи. За статистичними даними, у місті проживає 13 500 дітей з України, котрі навчаються в польських школах. Усього ж у Вроцлаві мешкає більше ста тисяч мігрантів. З понад сотнею з них нам вдалося налагодити тісну співпрацю. Вони приходять до домівки та беруть активну участь у житті нашої громади.

У Вроцлаві є ще декілька «українських місць». Зокрема, це ще одна світлиця на вул. Лацярській. У місті також активно працює Консульство України. Окрім ОУП, існують й інші неурядові організації, які проводять різноманітні заходи, серед яких і благодійні. Так, наприклад, українські жінки у межах найновішої громадської ініціативи ліплять та продають вареники – називають їх «протитанковими». Дохід від продажу призначено постраждалим від війни в Україні, також за виручені кошти купують рації, дрони, тепловізори та одяг для військових. Ініціативу запропонувала Галина Чекановська з фундації «Сила жінки». Ці вареники дуже популярні серед покупців. Наразі існує три пункти продажів, й інколи за ними навіть треба постояти в черзі.

Треба згадати і такий наш захід, як «Вроцлавська кутя». Завдяки високому рівню організації й значному позитивному резонансу він увійшов до «вищої ліги» подій вроцлавського культурного життя. Таким чином «Вроцлавська кутя» працює на користь нашої громади весь рік, а не лише під час Різдва. На нашому заході ми пропонуємо найкращі зразки української культури, а цього року, окрім української, були представлені також австрійська, єврейська, угорська, грузинська, палестинська громади. Серед учасників і гостей були представники різних націй, а також представники міської влади. Для нас це була велика честь і радість.

Плани на майбутнє 

Ми і надалі плануємо організовувати наші традиційні заходи: «Свято вишиванки», фестиваль «Viva Ukraina, Viva Polonia». Також запрошуємо всіх на «Регіональний пікнік», де буде презентовано кулінарні надбання різних регіонів України. На мою думку, для українських вроцлав’ян – це гарна нагода зустрітися. Такий наш план-мінімум – ми й надалі братимемо активну участь у культурному житті міста. 

Поділитися: