Історичні паралелі російської геополітики

Наталія РоманюкПУБЛІЦИСТИКА№28, 2015-07-12

У боротьбі за власні геополітичні інтереси Російська Федерація постійно нехтує всіма принципами демократії, а президент Владимір Путін у гіпертрофованому прагненні диктувати правила гри проводить політику ізоляціонізму власної країни. Cвітове співтовариство не полишає враження, що все це вже було…

Солдати СС, переодягнені в польську військову форму, 31 серпня 1939 р. напали на військовослужбовців вермахту на кордоні з Німеччиною в районі польського міста Ґлівиць і захопили радіостанцію. Винахідниками провокації проти польського народу були ґестапівці з оточення фюрера, а кодовим сиґналом мала служити фраза Гейдріха: «Бабуся померла». Всі вбиті «німці» були в’язнями з німецьких концтаборів. Гітлер, «обурений» розстрілом «мирних німців у зелених мундирах», заявив, що на територію Німеччини скоєно напад та оголосив Польщі війну.
Розробники нинішньої російської інтервенції на сході України думали і діяли за цими ж принципами. «Інтелектуали» з російського ГРУ (судячи з книжки «Акваріум» Суворова) здатні лише на грубу, нахабну, неприкриту брехню. «Правдивість не має значення, переможців не судять», – учив своїх підлеглих фюрер. Сьогодні офіційна Варшава і провідні політичні сили на всіх рівнях активно лобіюють зближення української влади з країнами Євросоюзу. Однак польські інформаційні джерела в питанні висвітлення ситуації на сході України, передусім інтернет-ресурси, незважаючи на історичні паралелі, досить щільно наповнені проросійською риторикою. Здавалося б, нічого дивного, адже Російська Федерація для поляків – це передусім величезний ринок збуту для товарів з ЄС, а Україна в цьому плані значно поступається своєму сусідові. Та все ж, чи варто забувати власну історію? Адже умиротворення аґресора вже було.

Операція Танненберґ
Польща мала необережність виступати союзником гітлерівської Німеччини (польсько-німецька угода про ненапад 1934 р., німецько-польський договір про захист національних меншин 1937 р.) і лише після квітня 1939 р., коли Гітлер вирішив напасти на Польщу, суспільство прозріло… Ґрунт для майбутньої війни нацистські секретні служби спішно почали готувати ще заздалегідь. У 30-ті рр. утворено Центральне відділення у справах Польщі, яке збирало дані про розселення, соціально-економічне, політичне та культурне становище німців у Польщі і поляків у Німеччині.
Проводилась активна праця з польськими німцями, що було пов’язане з так званою акцією Танненберґ – операції німецьких спецслужб щодо знищення і нейтралізації представників польської політичної еліти на початку німецького вторгнення і диверсійної діяльності. Завдяки допомозі аґентів з-поміж польських німців нацистські айнзатцгрупи (похідні групи) влаштували у вересні-жовтні 1939 р. справжню різанину в західнопольських областях. Відтак, складається враження, що сучасні кремлівські рупори пропаґанди у Польщі, котрі діють як громадсько-політичні структури, – це частина аґентурної мережі Москви, що прагне ізолювати сусідів-українців та відвернути увагу європейців від істинного обличчя путінського режиму.
Зокрема, у прихованій інтервенції російських військ на Донбасі, з 2014 р. активно працюють польські націонал-радикальні угруповання, які займають відверто проросійську позицію, а їхні представники беруть участь у подіях на сході України на боці так званих «ДНР» і «ЛНР». На своїх сторінках у соціальних мережах вони не лише розміщують російську пропаґанду, а й закликають молодих поляків долучатися до проросійських формувань, що воюють на Донбасі. І зовсім не випадково в лютому 2015 р. в Польщі постає партія «Зміна» («Zmiana»), члени якої підтримують стосунки з представниками самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». Більше того, вони зробили спробу запросити на установчий з’їзд партії навіть «міністра закордонних справ» т.зв. «ДНР» – Олександра Кофмана. Щоправда, його не впустили на територію Польщі. Окремі члени партії «Зміна» безпосередньо відвідували окуповані українські території, висловлюючи при цьому підтримку діям РФ. «Зміна» заперечує російське вторгнення в Україну, засуджує санкції Заходу щодо РФ та закликає налагоджувати дружні стосунки з В. Путіним.

Два аґресори
Але ж чи не росіяни разом з німецькими націонал-соціалістами спланували аґресію проти Польщі у відповідних протоколах до пакту Ріббентропа – Молотова?!
Два аґресори – СРСР і Рейх – поділили Польщу відповідно до сфер свого впливу. Про заздалегідь спланований напад СРСР на Польщу свідчить маса документів НКВс, у них йдеться, що російські війська планували вступити в Польщу ще до 17 вересня 1939 р.
Ще за тиждень-другий до 17 вересня 1939 р. НКВС вже у своїх документах готувався до роботи в Західній Україні та Західній Білорусі. Відповідно, НКВС вже створив там свої структури, а це означає, що ще фактично до 17 вересня 1939 р. активно йшла підготовка аґресії проти Польщі. Відтак, російська версія про те, що аґресію проти Польщі можна виправдати втечею польського уряду, не витримує жодної критики. Сьогодні Польща повинна знати свою «п’яту колону»: лідер партії «Zmiana», відомий своїми неонацистськими і проросійськими поглядами, політичний діяч Матеуш Піскорський – неформальний речник Кремля в Польщі. Він часто виступає в російських ЗМІ з питань, пов’язаних передусім із російсько-українським конфліктом, критикуючи при цьому політику Заходу і Польщі щодо Росії.
Він також є представником в РП Міжнародного євразійського руху та очолює аналітичний центр «Європейський центр геополітичного аналізу» (єцга), який, серед іншого, обґрунтовує ідеї євразійства, «законності» підстав втручання Росії у внутрішні справи пострадянських країн. «Експерти» єцга улаштовували спостережні місії під час конфліктів, зокрема в Лівії, Сирії.
Як спостерігачі також були присутні на т.зв. референдумах в АР Крим і на Донбасі, обґрунтовуючи їх леґітимність. М. Піскорський як «міжнародний спостерігач» у березні 2014 р. був присутній на незаконному референдумі в АРК та коментував його проведення для російських ЗМІ, а в листопаді 2014 р. побував у Донецьку, де зустрічався з одним із лідерів сепаратистів Олександром Захарченком.

Ще перед початком ІІ Світової війни Абвер отримав від генштабу завдання запобігти руйнації промисловості польської частини у Верхній Силезії. Цей район був важливий для німецької військової економіки і повинен був включитися в німецьку програму озброєнь. Для подібної операції слід було підготувати людей, які чудово володіли польською мовою і добре знали відповідні об’єкти, щоб безпосередньо перед початком бойових дій вермахту потай перекинути їх на місце, щоб урятувати ці об’єкти від руйнування. Штаб оперативного керівництва збройними силами та генеральний штаб проявили зацікавленість у подальшому розвитку підрозділів, які під відповідним маскуванням могли б використовуватися в прифронтовому тилу противника.
Звісно, ніхто не береться стверджувати, що росіяни готують нині наступ на Польщу, однак у добу інформаційних воєн, аґенти впливу, як от згаданий пан Піскорський, виконують свою роботу. І зовсім не дивно, що Аґентство внутрішньої безпеки вже зацікавилося аґентами Кремля. Реґулярно пропаґує діяльність проросійських сепаратистських і терористичних угруповань на сході України видання Xportal.pl, що належить радикальній націоналістичній організації неонацистського і фашистського спрямування «Фаланга». Її лідер і головний редактор сайту Бартош Бекер є заступником голови вищезгаданої партії «Зміна».
Влітку 2014 р. він теж перебував з візитом у так званій «ДНР» та зустрічався з лідерами сепаратистів. Більше того, у жовтні цього же року хотіли потрапити на територію України ще двоє членів цієї радикальної організації. Щоправда, план не здійснився, бо їх затримала Державна прикордонна служба України з подальшою трирічною забороною в’їзду на територію України. Члени «Фаланги» проводять аґітаційну роботу в інтересах проросійських збройних формувань на Донбасі. Так на сторінці групи «Слов’янська сила» («Słowiańska Siła») у соціальній мережі Фейсбук, адміністратором якої є активіст «Фаланги» Оскар Томашевський, розміщено інформацію про набір добровольців до так званої «Армії Донбасу», описано маршрут, способи доїзду і місця збору в Донецьку (вул. Щорса, 62). Члени організації рекомендують спочатку їхати до Москви, потім потягом до Ростова-на-Дону, а вже звідти бусом можна дістатися до Донецька. Відразу ж наголошується, що в «донецькій армії» грошей за службу не платитимуть, оскільки вона складається з добровольців, проте запевняють: забезпечать усім необхідним – зброєю, формою, їжею і медичною опікою. Знання російської мови для іноземців не обов’язкове. Мілітарі – оголошення з аналогічними відомостями, розміщене у мережі Фейсбук, також на сторінці «Поляки за Новоросію» («Polacy za Noworosją»).

Аґентурна мережа впливу
Роботу з набору молодих людей для участі в бойових діях на сході України на боці так званих «ДНР» і «ЛНР» проводить також Табір великої Польщі (Oboz Wielkiej Polski) – праворадикальна організація, члени якої причетні до діяльності терористичних формувань, що воюють на Донбасі. Російська аґентурна мережа впливу проглядається й у діяльності Краківського стрілецького підрозділу 2039 (Krakowska Jednostka Strzelecka 2039, м. Краків, далі – JS 2039, http://js2039.pl) громадсько-виховної організації Стрілецький союз «Стрілець» (Związek Strzelecki «Strzelec» Organizacji Społeczno-Wychowawczej) та організації Польська система рукопашного бою «Галлер» (Polski System Walki Wręcz «Haller»), які під виглядом парамілітарних патріотичних структур не тільки поширюють радикально-націоналістичну та неофашистську ідеологію, але й здійснюють військову підготовку своїх членів.
До слова, громадсько-виховна організація Стрілецький союз «Стрілець» зареєстрована 1990 р. Своїм завданням декларує підготовку молоді до військової і державної служби, громадського життя тощо. Москва, як бачимо, працює в Польщі на перспективу, перспективу спотворення істини задля власної геополітичної, параноїдальної для всього світу ідеї «русского мира».
Керівником одного зі взводів Краківського стрілецького підрозділу 2039 є Міхал Прокопович, житель Кракова, який підтримує тісний зв’язок з впливовими діячами вищезгаданих «Фаланги» та партії «Зміна», зокрема, з Адамом Данеком (один з ідеологів «Фаланги», засновник цієї структури у Кракові, член партії «Зміна», прихильник фашистської ідеології) та Бартошем Бекером. Він є реґіональним координатором партії «Зміна» в Малопольському воєвідстві. М. Прокопович та керівник «JS 2039» Марцин Дуль, теж з Кракова, поширюють серед членів Краківського стрілецького підрозділу 2039 антинатівську та антиукраїнську пропаґанду.
Підтвердженням цього є те, що багато його членів на своїх сторінках у соціальних мережах розміщують прапори «ДНР» і «ЛНР», входять до груп проросійських націоналістів, підтримують контакти з членами «Фаланги» та «Зміни». «JS 2039» активно пропаґує свою діяльність серед студентів Яґелонського університету. Зокрема, зазначена структура підтримує сталий контакт із Секцією військової справи та збройних конфліктів Наукового кола національної безпеки університету. Крім того, вищезазначені особи проводять роботу з підбору добровольців для участі в бойових діях у складі диверсійно-штурмової розвідувальної групи «Русич» на сході України.
Відтак, доводиться визнати, що в Польщі діє мережа громадсько-політичних структур, працю яких, переважно за посередництвом партії «Зміна», ймовірно координують російські спецслужби. Рівень суспільної підтримки згаданих радикалів у Польщі є незначним, тому вирішального впливу на формування громадської думки вони не мають, однак їхня присутність у публічному дискурсі леґітимізує діяльність у польському інформаційному просторі інтернет-тролів, провокує конфронтацію між поляками та українцями.
Чого варті нещодавні гасла фанатів на матчі з реґбі у Люблині між командами Польщі та України: «Львів – повернемо! Бандерівців – уб’ємо!». І наостанок, Кремль працює у Європі комплексно! Путін не полишає власних амбіцій щодо сфер впливу на країни «соцтабору». Цього разу сумна звістка надійшла від сусідів. Комуністи Чехії наклали вето на пропозицію ратифікації Угоди про асоціацію Україна – ЄС. Відтак, питання розгляду ратифікації Україна – ЄС навіть не було внесене до порядку денного нижньої палати чеського парламенту.
При цьому, блокування ратифікації відбулося саме того дня, коли в Чехії з візитом перебував міністр закордонних справ України Павло Клімкін. І хоч є сподівання, що це питання розглядатимуть влітку, все ж Кремль укотре демонструє своє вміння розсварити Європу. Адже Чехія є однією з восьми країн, які ще не ратифікували асоціацію Україна – ЄС. Багато польських політичних експертів вважають ультра екстремістські рухи кремлівськими проектами, але саме вони, на думку Кремля, мають бути використані як арґумент на користь існування у Польщі офіційної політичної сили, що підтримує російську політику. А це – далеко не так.
Інтереси Польщі – понад усе, однак, якщо не впливати на власну «п’яту колону», можна вкотре дочекатися паролю «Бабуся померла», тільки тепер уже… російською. ■

Поділитися:

Категорії : Публіцистика