Дарина ПопільРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ №5, 2018-02-04

Наталка Сняданко, «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма», Львів. Видавництво Старого лева, 2017 Р., 544 Стор.

Дуже тішить факт, що в українській сучасній літературі триває мода на романи, в основі яких лежать правдиві історичні події з домішками альтернативної історії та фікцій. Оце 2016 р. вийшла книжка Тані Малярчук «Забуття» про неоднозначного політичного діяча В’ячеслава Липинського. Роман викликав одночасно шквал захоплення і критики (рецензію на цю книжку можна прочитати в «НС» № 13 (3111) за 26 березня 2017 р.). У новому творі Наталки Сняданко теж маємо неоднозначну історичну постать – ерцгерцоґа Вільгельма з династії Габсбурґів. Як і Липинський, він обрав свою національну ідентичність наперекір власній родині, вважаючи себе українцем. В «Охайних прописах ерцгерцога Вільгельма» Липинський і Вільгельм навіть зустрічаються, пробуючи домовитись про спільну діяльність. Книжки Т. Малярчук і Н. Сняданко схожі, перш за все, метою, з якою вони були створені, а саме: обидві авторки хотіли цікаво й доступно розповісти історії неймовірних постатей, які чомусь рідко згадуються в наш час. Наприклад, про ерцгерцога Вільгельма, який став полковником Українських січових стрільців і взяв собі псевдонім Василь Вишиваний, узагалі в Україні мало хто знає. «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма» мають більше історичних нашарувань, аніж «Забуття». Тут охоплений час майже у сто років, і перед нами постають різні культурні традиції та навіть слова.
Щоби цікаво й достовірно відтворити певні історичні зрізи, Н. Сняданко працювала з архівами, історичними джерелами і мемуарами. Сама авторка в одному інтерв’ю зазначає, що найбільше наблизитись до постаті Вільгельма, збагнути його та зробити живим їй допомогло листування ерцгерцоґа.
Твір у нехронологічному порядку розповідає нам про життя Вільгельма, починаючи з дитячих років, і аж до глибокої старості. Реальний Вільгельм Габсбурґ помер 1947 р. в Лук’янівській в’язниці Києва. У своїй публікації письменниця продовжила життя героєві, поселила його у Львові і створила йому сім’ю, про яку ми також читаємо на сторінках твору. Такий літературний хід дозволив показати абсолютно різні виміри історичної реальності. Перед читачем постає Вільгельм, що спочатку росте дещо розбещеним аристократом, а згодом стає впевненим у собі вояком і харизматичним політичним діячем. Тут ми також бачимо багатогранний Львів, але авторка не показує міста виключно польським, українським чи австрійським, вона наче побіжно розкриває нам усі його сутності, які часто існували паралельно або витікаючи одна з одної. Цей момент багатокультурності Львова є дуже важливим у книжці.
Роман Н. Сняданко надзвичайно відвертий, що, ймовірно, багато кому з критиків не сподобається. Перед читачем не приховуються найінтимніші моменти, а на деяких описах письменниця ніби навмисне акцентує увагу. Вони з’являються раптово і можуть навіть шокувати читача. Наприклад, однією з ексцентричних рис Вільгельма була його бісексуальність. Авторка не приховує цієї особливості свого героя, але й надмірно на ній не зупиняється, пише про це просто і відверто.
Видання дуже багате на деталі в описах конкретних місць, образів героїв, а навіть інтер’єрів. У певні моменти нам видається, що така деталізація трохи зайва і надмірно втомлює. Але саме такі розлогі описи дають можливість відчути справжню атмосферу, яка панувала у той чи інший час, відтворити в уяві подорож яхтою малого Вільгельма з родиною, епізоди війни чи сірість радянського Львова.
Роман не зовсім легкий для читання. Маємо відчуття постійних часових і просторових стрибків, які можна порівняти з їздою на «американських гірках»: ми стрімко летимо то вверх, то вниз, але ніяк не можемо приземлитись. Іноді через ці «скачки» буває важко знову увійти в текст, але згодом, коли ми трохи краще знайомимося зі стилем роману та характерами персонажів, ця хронологічна невпорядкованість нам уже не заважає, а навпаки – не дає нудитись.
У книжці, крім захопливих пригод Василя Вишиваного, появлятимуться розповіді та згадки про інших, не менш цікавих історичних персонажів, як-от Андрей Шептицький, Павло Скоропадський, імператриця Сісі.  Іноді нам здається, що в одному романі Наталка Сняданко хотіла розповісти значно більше, але воно все не вміщалось у творі, не завжди ліпилося докупи, тому маємо якісь уривки історій персонажів, прив’язані до спогадів Вільгельма, а іноді вони відходять кудись убік від сюжету. Деякі з цих історій могли б функціонувати як окремі оповідання чи історичні нариси.
Не важко зауважити, що хоч книжка написана про життєвий шлях Вільгельма Габсбурґа, проте таку ж важливу роль у романі відіграють жіночі постаті. Перед нами – покоління жінок зі своїми звичками, думками, традиціями та вміннями. Усіх їх об’єднує бажання жити заради когось, тобто якась така не завжди, на перший погляд, уловима, жертовність. Особливо цим наділена Софія, жінка Вільгельма, яку письменниця нам описує, починаючи від самого її дитинства, й аж до останніх років життя. Саме Софія повернулася в радянську Україну заради коханого, прагнучи його врятувати. Ті самі риси характеру зауважуємо й у внучці Вільгельма Галині, що постійно намагається балансувати поміж сином і чоловіком, бореться за гармонію і щастя, прагне бути сильною.
Не раз у творі при описі певних подій проскакує думка про те, що ні росіяни, ні поляки не зацікавлені у незалежній сильній Україні. Є також гарна зарисовка про мовне питання. Читаючи певні моменти з минулого України, усвідомлюємо, що в романі є багато посилань на сучасність, а деякі наші проблеми були актуальними і багато років тому.
Історія про австрійського ерцгерцоґа Вільгельма Габсбурґа, який вирішив бути українським патріотом Василем Вишиваним, це вже тема на готовий бестселер. Навіть дивно, що так довго ніхто її не виніс. Наталка Сняданко, після колосальної праці з історичним підґрунтям, написала цікавий, попри певну хаотичність, цілісний твір. Мені в романі більш, ніж Вільгельм, імпонують інші герої, наприклад, його найкращий друг Іван або дружина Софія. Сам Вільгельм вийшов надто пафосним і з кліше, притаманним героям історичних епопей. Але, можливо, саме таким Вільгельм і був. Це питання, як і багато інших, ми можемо собі поставити після прочитання «Охайних прописів ерцгерцога Вільгельма», що, безперечно, породжують в читачеві цікавість до нового і незвіданого. ■

Книжку можна придбати в Україні в мережі книгарень «Є», книгарні Старого Лева, а також за посиланням: https://starylev.com.ua/ohayni-propysy-ercgercoga-vilgelma

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*