IX Польсько-український/українсько-польський науковий форум у Любліні

Проф. Богуслав Сліверський, Лодзький університет, Польща, Стефан Лашин, Лонг-Айленд, США – мовна консультація ■ ОСВІТА ■ №24, 2022-06-12

Двосторонні наукові конференції вчених з Польщі та України проводяться кожні три роки. Попередня така зустріч відбулася у 2019-му і стосувалася питань миротворчої освіти. росія не хотіла, щоб Україна розвивалася як у міжнародних, так і у внутрішніх відносинах. Навіть тоді ми не могли мовчати в умовах кремлівського вторгнення до Криму.

Прощаючись із академічною спільнотою Переяславського університету в Україні у листопаді 2019 року, ми ще не знали, що через кілька місяців настане пандемія, тож викладацькі комісії обох країн погодилися, що головною темою IX Польсько-українського/українсько-польського форуму буде освіта під час COVID-19.

Ми також зовсім не передбачали, що Україна, яка так чудово розвивалась, зазнає агресії і руйнувань, що на її території росіяни вчинятимуть масові злочини. Таким чином ми по-особливому переживаємо трагедію жителів України, для яких тисячі поляків відкрили свої домівки, приймаючи біженців – переважно матерів із дітьми, щоби їхні чоловіки та брати могли воювати за Батьківщину.

Драматично звучить теза президента Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, професора Василя Кременя: «Все на землі починається з людини». Людство все ще переживає дегуманізацію в результаті збройних конфліктів, джерело яких – у самій людині, нібито розумній істоті.

Цьогорічний форум, який організував Інститут педагогіки Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні спільно з Академією спеціальної освіти Марії Ґжеґожевської у Варшаві, зібрав понад 150 учасників, серед яких – понад двадцять професорів з України, переважно із західної її частини. Делегацію цих науковців очолила професорка Неллі Ничкало. Здавалось би, що дворічні дослідження вчених обох країн, зосереджені на питаннях освіти під час пандемії, видаватимуться недоречними в умовах війни, що триває з 2014 року, та повномасштабного вторгнення росії від 24 лютого. Проте, як наголошують українські академіки, попри все це, у країні продовжується навчання дітей та підлітків, проводяться наукові дослідження, впроваджується освітня реформа. Обмін результатами спостережень з часів пандемії наочно підтвердив, що цей період, як би парадоксально це не звучало, підготував українське суспільство до дистанційної освіти в умовах бойових дій.

Професорка Лариса Лук’янова, зокрема, розповіла про вплив пандемії Covid-19 на вищу освіту та про шляхи подолання її наслідків. Дослідження охопило 424 повні відповіді, отримані від вищих навчальних закладів у 109 країнах: ішлося про обмеження мобільності студентів, припинення дослідницької практики у більшості університетів, скасування конференцій тощо. Виникли проблеми з психологічним станом студентів. Згідно з дослідженням Лариси Лук’янової, понад 56 % опитаних вважали вплив пандемії на освіту однозначно негативним, але близько 30 % позитивно висловлювалися про цифрове навчання. 

Фінансове становище вузів погіршилося через необхідність перерозподілу коштів на охорону здоров’я та соціальний захист. За словами професорки, освіта була однією з тих сфер суспільного життя, які найбільше постраждали в перші місяці пандемії. Більше половини вищих навчальних закладів припинили роботу або повністю закрились, а решта перейшла у дистанційний режим. Іноді молодь користувалася онлайн-курсами сумнівної якості. Натомість позитивним наслідком ковіду стала підготовка дітей, підлітків та дорослих до спілкування в умовах воєнного часу.

Українські науковці, які не змогли приїхати до Польщі, зокрема президент НАПН професор Василь Кремень, записали свої виступи на відео. Один із проєктів, який представив професор Валерій Биков, стосувався створення першої міжнародної цифрової освітньої енциклопедії спільно з науковцями Познанського технологічного університету.

Звісно, під час форуму розглядали також питання освіти та виховання в посттоталітарних країнах. Лекції на цю тему читали професор Богуслав Сліверський з Лодзького університету (Польща) та психолог Михайло Найдьонов – директор Інституту рефлексивних і спеціалізаційних досліджень (Україна). Польський педагог посилався на результати психоаналітичних і біографічних досліджень, зокрема, дитинства Гітлера, Сталіна та путіна, які підтвердили тезу про те, що насильство починається в середовищі природної соціалізації, коли батьки чи опікуни дітей знущаються над ними. 

Михайло Найдьонов зауважив, що лицемірство передує виникненню тиранії. Війна росії проти України – це напад тоталітаризму на людську цивілізацію загалом. Тоталітаризм використовує технології для створення альтернативної (помилкової) свідомості насамперед у власному суспільстві, перетворюючи державу на терористичну машину шляхом залякування, арештів, підробок та інформаційних блокад. Тому учасники Форуму говорили про те, як освіта та наука можуть допомогти подолати воєнні травми, запобігти руйнуванням, жорстокості та знищенню мирного населення.

Учасники форуму ухвалили наступну постанову: 

Ми, учасники IX Наукового форуму польських та українських освітян, що відбувся 11-13 травня 2022 року в Люблінському університеті Марії Кюрі-Склодовської, розглядаємо у науковому дискурсі актуальні наукові та освітні проблеми, які є предметом дослідження та аналізу у наших братніх країнах.

Ми хочемо, щоби цей двосторонній науковий форум слугував подальшому поглибленню співробітництва польських та українських освітян, популяризації взаємних наукових і дидактичних досягнень, зміцненню дружніх уз, став основою для подальшої наукової, дослідницької та освітньої співпраці.

Цьогорічний форум відбувся у надзвичайно драматичний час, пов’язаний з агресією російської федерації щодо нашого східного сусіда. Ми цінуємо героїчну боротьбу українського народу, захищаємо свободу, суверенітет та територіальну цілісність України, і водночас – цінності, які так дорогі нам в Об’єднаній Європі: демократію, свободу та мирну співпрацю між націями.

Висловлюємо глибоку пошану Героям України, заявляючи також про подальшу допомогу розвитку та відбудові суверенної, демократичної України!

Слава Україні! Героям слава!

Поділитися:

Категорії : Статті

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*
*