КАЛЕНДАР «Благовіста» 2009

Наталя КравчукРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ2009-02-20

{mosimage}Календар “Благовіста” 2009, Видавництво “Благовіст”, Ґурово-Ілавецьке, 2009, 264 с.

У цьогорічному календарі “Благовіста” надруковано праці 10 авторів, троє з них пишуть про храми Божі як мистецькі споруди минулого та сучасного. Автори календаря не забули віддати належне місце Богдану-Ігореві Антоничу, 100-річчя від дня народження якого відзначаємо цього року. Біографія переплітається з поезією Антонича з циклу “Зриви й крила”, а Дмитро Павличко у статті “Єдність людини і природи” доводить “врослість Антонича в шевченківську традицію”, як співців української природи.

Українські церковні коляди з мотивами, зачерпнутими з Євангелії від Луки й Матвія, аналізує проф. Михайло Лесів. Ці пісні протягом століть були актуалізовані, доповнювалися народними елементами, а деколи приймали навіть національний характер.
Отець Йосиф Улицький, ідучи за змістом молитви “Слава Отцю через Сина у Святому Дусі”, в широкому матеріалі заглиблюється у правду віри в Пресвяту Трійцю, яка навіть деяким вченим ускладнює і затемнює віру в одного Бога (монотеїзм).
Тривожною для української громади в Польщі є стаття о. Ярослава Москалика “Асиміляція – безупинний процес”. Плекання справжнього почуття власної національної ідентичності вимагає від нас неймовірних зусиль і сили духу, а з тим не найкраще. У сім’ях дедалі менше чути українську мову, і то не лише у мішаних сім’ях, а й у повністю українських. Сьогодні відчутно бракує в українських школах учнів, то хто ж підтримуватиме рідні традиції та культурні цінності?
Неймовірні дані знаходимо в історичному нарисі Богдана Білого про церкви у Перемишлі, будівництво яких почалося ще у ІХ ст., а до ХХ ст. побудовано в місті і на його окраїнах понад 30. З цієї кількості до наших днів збереглося лише чотири храми: на Засянні, Вовчу, Болонях і Перекопані.
Загалом календар змістовний, поглиблений фотографічним матеріалом (на світлинах зображені сакральні об’єкти на рідних землях). Однак його автори допустилися й гріха… Уже вдруге – і минулого року, і в календарі на 2009 р., у рубриці “Пом’яни Господи душі слуг Твоїх”, де видніють десятки прізвищ священнослужителів, що упокоїлися, забракло св. п. отця Йосафата Романика ЧСВВ, який помер 14 січня 2007 р., а ще й досі ніхто не доповнив його прізвищем список тих, які залишилися в нашій пам’яті, а своїм ділом і наукою пригортали нас до церковного життя. Для покращення якості видання потрібна ще й солідніша коректа статей.

“Наше слово” №8, 22 лютого 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*