Кінець мандрів суперечливого пам’ятника жертвам Волинської трагедії?

Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №21, 2021-05-23

Раніше не було можливості побудувати його зокрема у Торуні та Команчі. Зараз депутати сільської ґміни Яроцин, що у Підкарпатському воєводстві, вирішили встановити його у себе. Йдеться про спірний пам’ятник «Волинській різні», на якому, серед іншого, зображено дитину на вилах або сім’ю, що стоїть у вогні.

Фото з фейсбук-сторінки StowarzyszenieUOZUN

Чекають на дозвіл

14-метровий пам’ятник жертвам Волинської трагедії буде розташований у селі Домостава біля швидкісної дороги S19. Про рішення депутатів ради в Яроцині, яке було прийнято 22 квітня, повідомило на своїй фейсбук-сторінці Товариство вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів у Вроцлаві. «Дев’ять депутатів проголосували за проєкт постанови, 6 утримались, і ніхто не був проти. Постанова була направлена до юридичного офісу підкарпатського воєводи для легалізації. Після легалізації постанови наступним кроком буде отримання дозволу на будівництво у відділі архітектури у старостві», – йдеться в повідомленні організації.

Пам’ятник жертвам Волинської трагедії має складатися з трьох елементів. Центральний – орел у короні; на його розпростертих крилах розміщені назви місць, де відбувалися вбивства поляків. Всередині орла – хрест, у якому розташована фігура дитини, настромлена на вила. Унизу – сім’ї з дітьми у вогні, а за ними мають видніти дитячі голови, настромлені на огорожу. Автор монумента – покійний уже польський скульптор Анджей Пітинський, який жив у США. Згідно з його задумом, вила є алюзією на державний герб України – тризуб. Будівництво пам’ятника жертвам «Волинської різні» фінансувало Товариство ветеранів польської армії у Нью-Йорку.

Мандри монумента

Про пам’ятник стало відомо в лютому 2017 року. Спочатку він мав бути зведений у Ряшеві, але мер міста Тадеуш Ференц виступив проти цієї ідеї. Опісля монументом зацікавилося Товариство любителів Львова і південно-східних кресів із Єленьої Гори, яке подало проєкт до громадського бюджету. Документи, однак, відхилили на самому початку. Члени організації, яка вирішила зайнятися будівництвом пам’ятника, вказали у своїй заяві місце, щодо якого міська влада вже мала інші плани. Наступним містом, де мав з’явитися пам’ятник, став Торунь. Монументом зацікавився відомий польський католицький священник Тадеуш Ридзик. Його хотіли поставити у Парку національної пам’яті, що його планував створити священник. Опісля була пропозиція Команчі, Кельців та Сталевої Волі. Ці місцевості теж відмовилися. Ґміна Яроцин стала першою, яка погодилася на зведення монумента. В обґрунтуванні проєкту постанови ради, яку цитує Товариство з Вроцлава написано: «Серед вбитих під час пацифікації є дуже велика кількість дітей, жінок та літніх людей. У багатьох довколишніх пацифікованих селах німців підтримували українські колаборанти, українська поліція та підрозділи СС «Галичина». Так було в Яроцині, Момотах Дольних і Гірних, Лонжеку Закліковському, Пікулах та інших».

Для будівництва пам’ятника скликано Громадський комітет, в якому головує війт ґміни. Комітет організував публічний збір коштів в країні та за кордоном, спрямований на викуп у приватних власників деяких земельних ділянок у селі Домостава, де має знаходитися монумент.

«Пробандерівське лобі»

Рішенню депутатів з Яроцина зраділо багато представників «кресового середовища». Серед них – працівник Вроцлавського університету професор Боґуслав Пазь. Нагадаємо, що це той сам історик, який на фейсбук-сторінці у січні 2015 року під відео з кадрами знущання сепаратистів над українськими військовими написав: «Бандерівське стерво отримує по заслузі, що аж приємно! І як тут не кохати росіян?». Зараз у контексті пам’ятника у Яроцині він знову пише про війну в Україні.

«Я маю інформацію про те, що пробандерівське лобі (зверніть увагу, що на 9 осіб, які голосували «за», аж 6 утрималися) вже якийсь час намагається заблокувати у воєводи успішне прийняття постанови (це розпочалося ще до прийняття постанови). Увага – цього разу приводом для блокування громадської ініціативи є “загроза російського військового втручання в Україну”. Так, ту саму Україну, яка є найбільшим експортером зброї та харчів до Росії. Чомусь так складається, що протягом останніх тридцяти років навіть на тиждень в Україні ніхто не утримувався від прославляння вбивств бандерівцями поляків, євреїв, вірмен тощо. Необхідно стежити за цим питанням, а коли потрібно – звертатися до підкарпатського воєводи. Рішення у цій справі буде ухвалюватися де факто не в Кракові, а у Варшаві на Жолібожі (саме там живе Ярослав Качинський – ред.), і покаже наміри ПіС (партія «Право та справедливість» – ред.) щодо поляків. У разі призупинення ініціативи наша реакція повинна бути твердою», – пише у соцмережі Боґуслав Пазь.

Треба сказати, не лише серед українських середовищ від початку ідея пам’ятника мала негативні відгуки. На монумент негативно відреагували навіть нащадки вбитих у 1943 році. Зокрема, зовнішній вигляд пам’ятника обурив відомого польського композитора та диригента Кшесимира Дембського, який сам написав книжку про злочини на Волині. «Це – демонстрація жорстокості, але у потворний спосіб. Художник повинен вміти робити такі речі добре», – сказав композитор, предки якого пов’язані з селом Кисилин на Волині, в інтерв’ю для тижневика «Do Rzeczy» у грудні 2017 року. Кшесимир Дембський остаточно відмовився підтримувати комітет, що мав займатися зведенням монумента в Єленій Горі у 2017 році.

У Польщі пам’ятники жертвам Волинської трагедії або жертвам ОУН і УПА розташовані у багатьох містах. Проте жоден з них не викликає у суспільстві таких емоцій як монумент, що має бути зведений у Яроцині.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

В Польщі відбулась експедиція з метою пошуку пам’яток культурної спадщини українців

■ ПОДІЇ ■ №30, 2021-07-25 Цьогоріч в червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини...

Вечір української пісні: повернення після річної перерви

Cвітлана Лагуз ■ ПОДІЇ ■ №27, 2021-07-04 Краків знову співає українських пісень. Перший постпандемічний концерт відбувся всередині червня на відкритому майданчику української книгарні-кав’ярні «Нитка»...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*