Олекса Дорошенко, Мирослава Керик ■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-08-20
Олекса Дорошенко, менеджер художнього аґентства (Київ/Варшава)
На жаль, цей день в Україні не викликає таких відчуттів, такого пафосу, який проявляють громадяни Польщі стосовно свята незалежності своєї держави. У світлі останніх подій цієї незалежності ми фактично не маємо. Для мене пропозиція тих, хто святкує дату прийняття суверенітету України в серпні 90-го року, здається чистою номінальністю – це святкування чогось, що насправді не відбулося.
Якщо говорити про самі святкування, то навіть за Ющенка були залишки “радянщини” – бо ми її не позбулися ані в головах, ані в діях, ані в суспільстві. Однак я все ж гадаю, що в нас ліпша ситуація, ніж у Білорусі, де, як кажуть самі мешканці цієї країни, панує “чистий Радянський Союз”. А в Україні цей Радянський Союз залишився щонайменше на 20%. Через це зараз маємо проблеми і спостерігаємо різну ситуацію в реґіонах: наприклад, у Західній Україні люди вже ментально “західні”, а в Криму – сидять, так би мовити, у радянському заповіднику. Я тут, у Варшаві, 24 серпня зустрінуся з друзями. Проте цього року свято буде сумне, бо важко назвати його “святом” у світлі останніх подій, коли Україна втратила свою незалежність. До того ж, по-дурному, бо люди самі вибрали владу, яка потім віддала добровільно свою незалежність. Та, як говориться, народ має таку владу, на яку заслуговує. Я людина аполітична, однак навіть такі, як я, – далекі від політики, – не могли бути осторонь, тому вийшли на віче (Загальноєвропейське віче в столицях країн Європи 23 травня ц.р. – пл.). Це була нормальна реакція всіх українців. А треба сказати, що коли ти на чужині, за межами України, то сприймаєш її проблеми гостріше.
Якщо говорити про 24 серпня, то я не чув про жодну підготовку маніфестацій чи протестів. Це може свідчити, що люди або не мають інформації, – тепер неупереджена інформація є лише в Інтернеті, бо більшість ЗМІ піддається цензурі, а незалежні втрачають ліцензії, – або ж просто ще не назріла така революційна ситуація. Ще інше: у цей час люди ще на відпустках. Проте думаю, багатьом буде прикро, якщо 24 серпня які-небудь маніфестації заблокує міліція. Буде це дуже сумний символ: саме в День Незалежності України не можна буде висловити своєї думки, бути незалежним, демонструвати свою незалежність.
Мирослава Керик, аспірант Польської академії наук (Львів/Варшава)
Думаю, що для кожного українця цей день є важливим – і для мене також. Дотепер він був найважливішим святом в Україні, якщо говорити про державний рівень. Наскільки мені відомо, у цьому році новий президент Віктор Янукович відзначав День Перемоги (9 травня) дуже гучно, однак я ще не знаю, з яким масштабом буде відзначатися 24 серпня – тоді й усе порівняємо. Останнім часом на День Незалежності України були марші військових оркестрів – головним чином у Києві, де марширували різні військові частини, підрозділи. Думаю, що і тепер буде подібний військовий парад, а до цього – концерти в містах у різних їхніх частинах: скверах, парках тощо. Отже, не тільки парад, але й концертна програма. Мабуть, цьогоріч я буду святкувати День Незалежності в Україні, тому матиму змогу порівняти, чи масштаб святкувань змінився.
Записав П. Л.
“Наше слово” №34, 22 серпня 2010 року {moscomment}
