Петро Озерний ■ ПОДІЇ ■ №4, 2025-01-26

Делегати зустрілися 11 січня в Ольштині. Було прийнято звіти, обрано нове керівництво та схвалено постанови на З’їзд організації у Перемишлі. 

Новим головою став Григорій Сподарик, його заступниками – Наталія Сич та Андрій Фаранчук. До управи ввійшли також почесний голова Степан Мігус, Марія Ольга Сич – директорка української школи в Ґурові-Ілавецькому та Любомира Тхір – директорка української школи в Бартошицях, яку водночас обрано секретаркою відділу. Конференція визначила 8 делегатів на травневий з’їзд, а ще одним автоматично став голова понад 50-особового ольштинського гуртка. У ході конференції обрано також Раду відділу, до якої, зокрема, увійшли голови гуртків, та Ревізійну комісію, котру очолив Іван Курій. У відділі діє 14 гуртків, де налічується приблизно 500 членів. 

Відкриваючи конференцію, дотеперішній голова Степан Мігус попросив хвилиною мовчання вшанувати пам’ять українських героїв, котрі загинули в бою за Україну, та місцевих лідерів і членів об’єднання: Мирона Сича, Володимира Сави, Нестора Зубальського, Олександри Кріль, Мирослава Малиняка, Богдана Качмара, Романа Фаранчука. Після цього голова представив звіт про діяльність відділу у 2018-2024 роках. Вказані ним проблеми знайшли віддзеркалення у постановах конференції. 

– Важко, не маючи штатного і вишколеного працівника, складати заяви на дотації до самоврядувань, – зауважив Степан Мігус та підкреслив, що, зважаючи на масштаб роботи, велику громадську активність частини ланок і факт, що відділ є найбільшим у Польщі, знадобився б у відділі працівник на повний штат. Він просив лідерів гуртків також стежити за оголошенням конкурсів та подавати заявки самостійно.

Член ревізійної комісії Іван Марущак підтвердив правдивість виголошеного звіту і вказав на відсутність неточностей у фінансах організації. Делегати схвалили діяльність попередньої управи. Степан Мігус пообіцяв, що, крім поточної підтримки роботи відділу, особливо піклуватиметься про питання допомоги Україні, серед яких – координація її постачання з-за кордону. 

Голова Комісії постанов Ліда Лойко представила запропоновані до виконання постанови. Відділ вирішив представити на З’їзді ОУП такі питання: надання відділам і охочим гурткам прав юридичного суб’єкта; оформлення на роботу при Головній управі штатного працівника, відповідального за питання української освіти; активізація міських ланок і зобов’язання їх до допомоги сільським; об’єднання менших гуртків на території ґмін у більші. Також будуть надані пропозиції про підготовку членських внесків та значків для членів організації, зобов’язання місцевих структур збирати членські внески. Серед пропозицій до обговорення є і збільшення кількості членів, заохочення до участі в заходах, пожвавлення співпраці з біженцями з України, розширення кількості дітей, охоплених навчанням рідної мови, вживання заходів для відкриття в Ольштині Центру української культури, зобов’язання Управи відділу до підготовки необхідних кадрів. 

Після проголошення постанов голова ОУП Мирослав Скірка зауважив, що прагнення до надання відділам окремого статусу юридичної особи призведе до розпаду і втрати статусу загальнопольської організації української меншини. Голова підкреслив, що зараз подача відділами та гуртками заявок на дотації відбувається на основі надання повноважень від Головної управи. Своєю чергою Степан Мігус переконував, що за моделлю окремого юридичного статусу діють, наприклад, німецькі організації, а Іван Курій вказав на потребу розробки стежки, яка дозволить скоротити час проходження документів та грошей через центр організації.

Представник Бартошицького гуртка Григорій Степанюк зауважив, що польський закон про товариства передбачає надання статусу юридичного суб’єкта тереновій одиниці, якщо це записане у статуті цієї організації. Там вказуються умови такого надання, володіння майном, представництво тощо. Описані й умови ліквідації: тоді у випадку теренової ланки її майно переходить до центру: «Тому я б не драматизував, що ми розпадемося», – зауважив Григорій Степанюк. У ході дискусії вирішено, що питання потребує аналізу з боку юристів Об’єднання, особливо щодо відповідності статусу організації. Зауважено, що така потреба існує також у питанні закриття гуртків, які формально записані, але фактично не діють.

У своєму слові новообраний голова відділу подякував за довіру і зауважив, що вказані формальні проблеми – це питання, якими повинні зайнятися експерти організації. Водночас свою каденцію він вважатиме прохідною між тим, що вдалося напрацювати досі, та ідеями, котрі має втілювати й розвивати чергове покоління українців регіону. Серед важливих завдань він назвав посилення діалогу, обмін думок та зміцнення зв’язків між членами організації. 

У рамах дискусії Мирослав Скірка зауважив, що на діяльності організації у цілому позначилася пандемія, яка плавно перейшла в російську агресію. До того ж попередня влада «не надто любила Об’єднання», що проявлялося в насправді меншому фінансуванні. Тепер відбулася зміна уряду, але не радикальна. ОУП до бюджету на 2025 рік внесло проєкт, який має зміцнити компетенції лідерів, але відомство обмежило кошти на 100 тисяч злотих із запланованих 580 тисяч. Як проблему голова вказав співпрацю зі структурами на місцях у зв’язку з несистемною чи невчасною передачею документів, що стосуються фінансових розрахунків. Голова згадав також про розвиток перемиських структур. Це пов’язано з появою молодої команди й використанням коштів від благодійних фондів на допомогу біженцям з України. Така ситуація впливатиме на організацію загалом, оскільки від поточного року над загальним адмініструванням та обігом документів працюватиме саме Перемишль. 

– Це буде вимагати зовсім іншого підходу до праці, – підкреслив Мирослав Скірка, зауважуючи, що переважно йдеться про більшу адміністративну дисципліну. Вона потрібна, зокрема, тому що відповідальне за меншини міністерство має розбудований контрольно-звітний апарат. Крім цього, дії, які не відповідають статусові організації, можуть допровадити до правової відповідальності голови та Головної управи ОУП. 

Ведуча конференції Марія Ольга Сич також звернула увагу на складний час, в якому проходила минула каденція. Вона зауважила, що ініціативи – шкільні, церковні та ОУП – усе це становить потенціал громади. Його помітно в тому, що майже немає тижня, щоб згадані структури не проводили якоїсь події. Марія Ольга Сич закликала до більшого оптимізму й спільної праці – діяння за принципами, яких постійно дотримувався її покійний чоловік Мирон. Вона підкреслила, що школа, яку очолює, постійно розвивається, як з огляду на інфраструктуру, так й у науковому плані, та є кузнею теперішніх та майбутніх лідерів місцевої громади. Згадуючи про події в регіоні, Марія Ольга Сич повідомила, що незабаром у школі відбудеться навчання для хореографів, у червні заплановано урочисте надання школі імені Мирона Сича, після – пройде «Еколомия» в Ґурові-Ілавецькому та великий концерт подяки за підтримку України в Бартошицях. 

На важливість спільної діяльності шкіл у цьому процесі вказувала й директорка української школи в Бартошицях Любомира Тхір. За її словами, можливо, з огляду на навантаження про активність структур регіону не надто широко звітують назовні. Спираючись на директорський досвід, вона підтвердила думку про необхідність дотримуватися всіх формальних вимог, якщо говорити про перспективу організації. Любомира Тхір була також серед тих, хто вказував, що через цілковите зосередження на допомозі Україні дещо були занедбані внутрішні організаційні питання. 

– Ми постійно маємо бути активними й думати про те, яким має бути наше майбутнє. Україна – це наша духовна батьківщина, й ми мусимо їй допомагати. Але дбаймо також тут, на місці, про покоління, яке колись нас заступить, – переконувала Любомира Тхір. 

Ведуча конференції офіційно подякувала попередньому голові. 

– Кожен може робити помилки, але Степан своїм життям засвідчив, що є відданим патріотом і українським справам. Ми маємо віддати уклін особі, яка для цього не щадила здоров’я, часу, сил та ініціативності, – зауважила Марія Ольга Сич. До побажань приєдналися, зокрема, Любомира Тхір та Мирослав Скірка. Він зауважив, що завдяки лідерам у регіоні протягом років відбувається дуже багато подій, українське життя кипить, а відділ утворює найбільшу регіональну громаду української меншини. 

– Дуже потрібно, щоб ольштинська структура була важливим елементом цілого механізму Об’єднання. Ви є дуже потрібні й тут дуже потрібна динамічна організація. У вас величезний потенціал, якого не має жоден регіон у Польщі. Це дві школи чи несамовито сильна позиція у самоврядуванні, яку збудував Мирон Сич та усі ви разом, – сказав Мирослав Скірка. Водночас, за його словами, в регіоні, як це раніше відбулося у Перемишлі, потрібна команда, що пройде лідерські вишколи. Голова підкреслив, що організація має для цього засоби й партнерів, які можуть провести такі навчання. Реагуючи на слова голови, Наталія Сич зауважила, що в цій місцевості не бракує молодих активних українців, які вміють отримувати європейські ґранти, успішно ведуть бізнес чи розвивають свою кар’єру в самоврядуванні. На її думку, проблемою залишається те, що вони часто перебувають поза Об’єднанням, яке вважають структурою для представників старшого покоління. Залучити цих людей і привести до відповідної формально-адміністративної діяльності – це одні з головних викликів, перед якими стоїть регіональна структура організації. 

Поділитися: