Григорій Сподарик ■ СТАТТІ ■ №7, 2025-02-16

Про це пишуть автори найновішого звіту «Поляки про Україну і польсько-українські відносини». Дослідження підготував Центр Мєрошевського – польська державна організація, яка виконує завдання з метою зміцнення незалежності країн Східної Європи у контексті зростання імперських намірів росії. Повний звіт доступний на сайті центру.  

На запитання про спонтанні асоціації з Україною респонденти найчастіше згадували війну, що є природним в умовах збройного конфлікту. Своєю чергою найпоширенішою асоціацією з українцями була їхня вимогливість. Багато хто зазначав, що українці очікують особливого ставлення, мотивуючи це важким становищем через війну. Важливою темою спонтанних асоціацій була історія польсько-українських відносин та оцінка економічного потенціалу України. Варто зазначити, що подібне дослідження центр проводив на початку 2024 року, завдяки чому можна відстежувати тенденції. 

«Ми бачимо деяку стабілізацію негативних оцінок України, хоча втома від української тематики все ще зростає. Негативні емоції, які вже були рік тому, стали більш виразними», – пишуть автори звіту. Що впливає на таку позицію? Головним чином це пов’язано з побоюваннями щодо конкуренції на ринку праці, переконанням, що українці зловживають польською системою соціальних виплат, і культурними відмінностями. Оскільки незабаром президентські вибори, а «українська карта» завжди з’являється в польській політиці, варто подивитися, які настрої існують серед електорату окремих партій. Виборці «Конфедерації» незмінно особливо критичні до українців. Їхні позитивні оцінки знизилися з 13% до 9%, а негативні зросли з 42% до 54%. Такий рух відбувся і в електорату найбільших партій. Ідеться про «Право і справедливість», де зменшення позитивних оцінок відбулося з 25% до 19%, зростання негативних – з 29% до 35%, а також «Громадянську коаліцію» зі зменшенням позитивного ставлення з 36% до 32% і зростанням негативного з 20% до 22%. Але от серед виборців «Третьої дороги» позитивні оцінки зросли з 24% до 31%, а негативні – з 22% до 23%. Зростання позитивних рейтингів з 28% до 35% і зниження негативних з 32% до 38% характерне лише у випадку виборців «Нової лівиці».

Дослідники також запитали про очікування від польських політиків. Найчастіше респонденти говорили про необхідність більш збалансованої підтримки України, захисту інтересів Польщі та покращення комунікації у двосторонніх відносинах. Однією з найпоширеніших вимог було забезпечення того, щоб підтримка України стала більш пропорційною, враховувала потреби польського суспільства. Респонденти підкреслили, що, хоча Польща відіграє ключову роль у допомозі Україні, часто це робиться коштом польських громадян. Було запропоновано, щоб уряд забезпечив більш справедливий розподіл фінансових і соціальних обтяжень.

Водночас опитування показало деяке зниження готовності респондентів до подальшої військової підтримки України з боку Польщі. Позитивні відповіді «безумовно так» і «скоріше так» разом становили 49% порівняно з 54% у лютому. Водночас зріс відсоток людей, які виступають проти військової підтримки – з 26% до 35%. Безперечно, цікавими є і відповіді щодо ставлення до біженців та мігрантів з України. Найбільший відсоток (30%) виступає за те, щоб нічого не змінювати, але майже стільки ж опитаних (29%) вважає, що потрібно докласти зусилля, щоб ці люди могли зберегти мову та пам’ять про своє походження. Кожен п’ятий респондент має думку, що повинно бути навпаки й треба діяти так, щоб ці люди якомога більше інтегрувалися до польського середовища, тобто прийняли польську мову як свою, а їхні діти відчували себе поляками, бо «найкраще, щоб у Польщі жило переважно польське населення».

Помітно також, що важливим питанням залишається спільна історія. Так, понад 40% опитаних вважає, що сьогодні українці повинні відчувати провину перед поляками через події минулого. Якщо поставити питання навпаки, то 37% респондентів думають, що поляки не мають відчувати провини щодо українців. Лише 9% відповіло «так». Дослідники також запитали, як респонденти оцінюють свої знання про історичні події. У своїх відповідях 46% осіб заявило, що має широкі знання про Волинську трагедію, але лише 25% респондентів зробили таку заяву у випадку акції «Вісла». Частина дослідження, пов’язана з історичною проблематикою, є досить широкою й охоплює, наприклад, оцінки таких постатей, як Симон Петлюра, Роман Шухевич чи Степан Бандера. Важливо, що тут переважають негативні оцінки навіть щодо союзника поляків у боротьбі з більшовицькою росією Симона Петлюри. Здається, що саме оцінка цього персонажа чітко показує, що думки є широким полем соціальної інженерії. І саме критичні думки, як вважають автори дослідження, мають бути питанням особливої уваги та подальшого моніторингу. 

«Ми рухаємося тут у просторі, який є особливо вразливим до спроб маніпуляцій та гри з боку російської дезінформації, а також вітчизняних популістів і демагогів. Відкритість до такого впливу частини громадської думки – безсумнівна. Плин часу та тривала невизначеність щодо розвитку подій навколо України посилять цей ризик і, ймовірно, сприятимуть зростанню скептицизму та знеохочення. Ця боротьба за серця й уми громадської думки також є одним із фронтів війни, що триває», – відзначають дослідники.

Увага до цього питання потрібна також тому, що дослідження показало –  сьогодні поляки часто не бачать чіткої картини. Вони не знають, наприклад, чи українці, які перебувають у Польщі, потребують подальшої допомоги від польської держави та суспільства в такій формі, як на початку війни. Цікаво, що вони знають про вимогливість українців. Звідки?

Поділитися: