Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2022-12-25

Метою створення Підляської науково-літературної нагороди є вшанування та нагородження людей, які відіграють важливу роль у функціонуванні, дослідженні та розвитку української культури та мови Підляшшя. Нагороду засновано весною 2022 р. рішенням управ Товариства «Підляський науковий інститут» та Союзу українців Підляшшя.

Нагорода присуджується у чотирьох категоріях: «Літературна творчість», «Наукова діяльність», «Науково-популярна діяльність», «Публіцистична творчість». Нагорода може присуджуватися фізичним особам, які заслужені для функціонування, дослідження чи розвитку української культури та мови Підляшшя в окремих категоріях.

У категорії «Літературна творчість» нагорода присуджується особам родом із Підляшшя, які творять літературу українською мовою (літературною мовою або підляською українською говіркою). У категорії «Наукова діяльність» нагорода присуджується науковцям, які заслужені для досліджень Підляшшя, зокрема української культури та мови регіону або історії чи сьогодення української громадськості Підляшшя. У категорії «Науково-популярна діяльність» нагорода присуджується особам, які здійснюють заходи щодо популяризації знань про Підляшшя, зокрема про українську культуру та мову Підляшшя, або історію чи сьогодення української громадськості Підляшшя. У категорії «Публіцистична творчість» нагорода присуджується журналістам та інших творців, які ведуть журналістську чи репортажну діяльність у різних формах: пресі, радіо чи телебаченні, займаючись питаннями, пов’язаними з Підляшшям, зокрема українською культурою та мовою регіону або історією чи сьогоденням української громадськості Підляшшя.

Нагороду присуджує Капітула, у склад якої увійшли особи, заангажовані у діяльність задля збереження та розвитку української мови і культури Підляшшя, вказані управами суб’єктів, що заснували Нагороду, тобто Товариства «Підляський науковий інститут» та Союзу українців Підляшшя. Членами Капітули ПНЛН є зараз: д-р Андрій Артем’юк, Юрій Гаврилюк, д-р Григорій Купріянович, Людмила Лабович.

Підляську науково-літературну нагороду вперше присудили в 2022 році. Рішення про присудження Нагороди за 2022 р. Капітула Нагороди прийняла на своєму засіданні 30 вересня 2022 р. Урочисте проголошення лавреатів та церемонія вручення Нагород за 2022 рік відбулося 6 листопада 2022 р. в Більську на Підляшші.

Інформація про Нагороду та її Лавреатів розміщена на веб-сайті Підляського наукового інституту та на профілі Інституту у мережі Фейсбук.

Заснування та присуджування Нагороди є однією із трьох дій публічного завдання «Промоція української мови та культури Підляшшя», що фінансується з коштів Національного інституту свободи – Центру розвитку громадянського суспільства в рамках Урядової програми Фонд громадських ініціатив NOWEFIO на 2021-2030 роки.

Категорія „ Літературна творчість”

Іван Киризюк

Іван Киризюк (1949-2021) – підляський український поет, автор численних збірок віршів. Поетичні твори писав українською говіркою рідного села Крив’ятичі та українською літературною мовою. Поетичну творчість почав у 12-річному віці. Дебютував поезіями українською говіркою в 1971 році у білоруськомовному тижневику «Ніва» (Білосток). Від 80-х рр. ХХ ст. Поміщував свої поезії на сторінках українського тижневика «Наше слово» та додатку до нього «Наша культура», щорічника «Український календар» (пізніше «Український альманах»), згодом в Українському часописі Підляшшя «Над Бугом і Нарвою» та в щорічнику «Український літературний провулок». Його твори друкувалися також у періодичних виданнях в Україні та в українській діаспорі. Автор поетичних збірок «Моя батьківщина — Підляшшя» (Люблін, 1982), «Пісні моєї сторони» (Більськ-Підляський, 1985), «Моїй батьківщині» (Варшава,1986), «Весна з русалками» (Більськ-Підляський, 1995), «На дорозі із кирилиці» (Париж-Львів-Цвікау, 1995), «Смак ягоди ожини» (Більськ-Підляський, 1999), «Кольори життя» (Більськ 2008), «Кондак жайворонка» (Більськ 2021). Член Національної спілки письменників України.

Іван Киризюк родом з села Крив’ятичі у Вурлянській ґміні. Будівельник за професією, на початку 70-х ХХ ст. деякий час працював на терені надсянської Західної Бойківщини, відтак працівник Міської управи у Більську. Був заступником бургомістра міста Більськ (1998-2002). Один із починателів і лідерів українського відродження на Північному Підляшші. Брав активну участь в організації в Більську українського культурного середовища, між іншим видавав рукописний літературний щорічник «Наш голос». Писав статті до української преси у Польщі. Протягом десятиліть заангажований в українське громадське життя на Північному Підляшші, брав участь у творенні українських організаційних структур в регіоні. Був співзасновником гуртка Українського суспільно-культурного товариства в Більську, головою Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, заступником голови Союзу українців Підляшшя. Був одним із ініціаторів та організаторів навчання української мови на Північному Підляшші.

Івана Киризюка можна вважати прекурсором літературної творчості рідними підляськими українськими говірками у середовищі народжених наприкінці 40-х та в 50-60-х рр. ХХ ст. молодих уродженців Більського і Гайнівського повітів, що стало важливим елементом українського національно-культурного пробудження на Північному Підляшші у 80-х рр. ХХ ст. Протягом пів століття був однією з ключових постатей українського літературного процесу на Північному Підляшші наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. ст.

Категорія «Наукова діяльність»

Микола Рощенко

Микола Рощенко – історик та філолог, доктор гуманітарних наук, автор численних наукових та популярно-наукових публікацій про історію Підляшшя, про українські говірки, фольклор та етнографію регіону. Автор першої фундаментальної монографії підляського міста Кліщелі. У колі наукових зацікавлень дослідника є також історія Холмщини в ХІХ та ХХ ст. ст., минуле Православної Церкви, історія України та українців у Польщі. Ініціатор та організатор численних наукових заходів. Був одним із редакторів та видавців спадщини підляського поета та перекладача Петра Куприся. Останніми роками дослідник багато уваги присвячує питанням демографії, підготував монографію присвячену статистиці українського населення Холмщини і Підляшшя в ХІХ-ХХ ст. ст.

Родом із підляського міста Кліщелі. Випускник і довголітній працівник Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, був також викладачем у Вищій православній духовній семінарії в Яблочині. Зараз пенсіонер. Продовжує наукову діяльність, зв’язаний з Підляським науковим інститутом, член Наукової ради ПНІ. Гобі: шахи. Протягом десятиліть один із лідерів української громадськості Підляшшя та Люблина, організатор численних заходів. Очолював різні українські організаційні структури в Люблині: Люблинський гурток Українського Суспільно-Культурного Товариства, Люблинський відділ Українського Товариства. Співзасновник і перший головний редактор Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Кандидат українського середовища Північного Підляшшя у виборах до Сойму зі списку Виборчого комітету православних (1991). Відзначений багатьма державними, університетськими та громадськими нагородами і званнями. Почесний член Товариства любителів Кліщелівської землі та інших організацій. Цього року відзначає ювілей 80-річчя.

Д-р Микола Рощенко від понад пів століття відіграє важливу роль у вивченні та популяризації української культурної спадщини та історії Підляшшя. Має значимий вплив на формування українського наукового середовища регіону, виконуючи роль корифея і ментора для молодшого покоління українських дослідників родом з Підляшшя.

Категорія «Популярно-наукова діяльність»

Юрій Плева

Юрій Плева – любитель, дослідник і популяризатор підляської історії та культури. Автор трьох популярно-наукових, багатоілюстрованих книжок про села в ґміні Чижі: „Kuraszewo lata minione”, „Lady, Leniewo, Podrzeczany – na bielskim hostinciu” та „Kojły, Osówka, Szostakowo: tam, gdzie carowie bywali…”, які у цікавій і доступній формі наближують локальну історію місцевим мешканцям, зацікавлюють минулим і спадщиною Малої Батьківщини та предків. Автор різноманітних статей про історію, мову і традицію підляського села, учасник конференцій та зустрічей, на яких представляє доповіді присвячені тій проблематиці. У колі його зацікавлень, перш за все, історія та культура Малої Батьківщини – рідного села та навколишніх місцевостей у ґміні Чижі. Від років він записує усні перекази найстаріших мешканців, збирає старі фотографії, відшукує давні документи в архівах. Зараз готує до друку свою четверту книжку.

Юрій Плева родом із села Курашево у ґміні Чижі. Випускник Лісового технікуму в Біловежі. Працював у лісництві. Має власне рільниче господарство. Веде власну господарську діяльність, спеціалізується у продажі здорових харчів. Гобі: лісництво, фотографування, велосипедні мандрівки з друзями підляськими селами і містечками. Член редакції Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою». Член Підляського генеалогічного товариства. Займається літературною творчістю, є автором оповідань, писаних рідною українською говіркою села Курашево.

Юрій Плева у своїх виданнях показує часто невідомі сторінки місцевої підляської історії, зосереджуючись на минулому малих громад та звичайних людей, а також багатство народної культури підляського села. Він популяризує рідну українську говірку, показуючи, що «по-свойому можна не оно говориті, алє тоже пісаті». Це одна з тих постатей, які відіграють важливу роль у популяризації знань про культуру, мову та історію Підляшшя, про що засвідчує дуже велика популярність його книжок.

Категорія «Публіцистична творчість»

Євген Рижик

Євген Рижик – радіожурналіст Польського Радіо Білосток з 1992 року, автор підляської радіопередачі українською мовою «Думка українська», яка представляє різні виміри життя Підляшшя, зокрема функціонування української мови, культури і традиції регіону та його історію і сьогодення. За 30 років підготував біля 2 тисяч передач. Автор кількох десятків радіорепортажів, а також кількохсот інших передач, зокрема присвячених проблематиці рільництва та природи. Від понад 20 років робить записи проповідей українською мовою для православної передачі Польського Радіо Білосток «Духовні зустрічі». Автор численних статей про Підляшшя на сторінках українського тижневика «Наше слово» у 80-90-ті роки ХХ ст. Один із ініціаторів створення Українського часопису Підляшшя «Над Бугом і Нарвою».

Родом із підляського села Кнориди біля Більська. Випускник факультету географії та регіональних студій Варшавського університету. У 80-90-ті науково-дидактичний працівник у Вищій педагогічній школі в Кєльцах, Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, Центрі наукових досліджень у Білостоці та Білостоцькій політехніці. У ході наукових досліджень займався зокрема питаннями геоморфології та кліматології в полярних регіонах, був співорганізатором і учасником експедицій на Західному Шпіцбергені. Зараз веде також родинне рільниче господарство, яке спеціалізується в вирощуванні смородини. Гобі: туризм та марафони. У 80-ті роки ХХ ст. один із починателів та лідерів українського руху на Північному Підляшші. Ініціатор і організатор численних українських культурних і туристичних заходів на Підляшші. Заангажований у діяльність Громадської комісії опіки над пам’ятками церковного мистецтва Товариства догляду за пам’ятками. Один із ініціаторів створення українських радіопередач на Підляшші. Співзасновник та член керівних органів українських організаційних структур у регіоні: гуртків Українського суспільно-культурного товариства, Підляського відділу Об’єднання українців у Польщі, Союзу українців Підляшшя. Ініціатор відновлення навчання української мови на Підляшші.

Євген Рижик є однією із ключових постатей української журналістики на Підляшші, з особливо довгим стажем та досвідом і майстерністю журналістської роботи. Його публіцистична, журналістська та репортажна творчість від десятиліть формує обличчя українського медійного простору на Підляшші та здобуває визнання читачів та слухачів.

Поділитися: