Cвітлана Лагуз ■ КУЛЬТУРИ ■ №10, 2021-03-07

Наприкінці лютого у Кракові відбулася зустріч всіх проукраїнських громадських організацій, ініціатором якої виступив Краківський осередок Об’єднання українців у Польщі  і Генконсульство України в Кракові. Організації, які до того часу діяли окремо, нарешті домовилися представляти українські інтереси об’єднаними зусиллями. Символічно, що  першим спільним проектом стали читання казок Лесі Українки, присвячені ювілею поетеси.

–  Ми всі знаємо один одного, але до цього часу жодного разу не сказали, що консолідуємося і будемо співпрацювати в рамах культури,  представляти інтереси перед міською владою єдиним блоком, – розповів НС голова Краківського осередку Об’єднання Українців у Польщі Андрій Олійник. – На зустрічі ми домовилися, власне, про це.  Створити такий консорціум організацій,  який буде діяти про українсько. Кожен з нас має свій напрямок, але всіх нас об’єднує Україна і це найважливіше. ОУП може виступити як фундамент для всіх організацій, тому що наш статут дозволяє діяти багатовекторно. І ми можемо допомогти кожній з організацій реалізувати її цілі, при тому реалізовуючи свої статутні завдання. Зміцнюватимемо етнічну українськість разом. Ми як носії, обереги української культури, спадщини у Польщі, так і нові українці, які з року на рік прибувають, і які теж в більшості випадків  стануть етнічною меншиною Польщі. І наше завдання інтегрувати їх в українську громаду, тим самим зміцнюючи її і допомагаючи новій хвилі мігрантів не втратити свою ідентичність  і пам’ятати про країну, в якій вони народилися.

Символічно, що першим спільним проектом проукраїнських організацій стали читання казок Лесі Українки. Для самих організаторів цей захід став дуже цікавим досвідом і першим спільним маленьким внеском в популяризацію  творчості поетеси в Польщі і руйнуванні стереотипів.

Про те, як повстала ідея і учасників проекту нам розповіла Надія Мороз-Ольшанська, Президент Фонду Масових Видовищ:

– 25 лютого ми відзначаємо 150 ти річний ювілей від дня народження Лесі Українки, а 26 лютого — міжнародний день розказування казок. Ми вирішили, що варто поєднати ці дві речі. Я кинула цю ідею до Андрія Олійника, керівника краківського відділення Об’єднання українців у Польщі. Він підтримав. Долучилися до нас Фонд польсько-української співпраці U-Work (Рафал Грабовський), Фундація активної інтеграції (Микола і Олександр Ганюшкіни), Фундація Інститут Польща-Україна (Оля Коломоєць). Тобто, зібралася група організацій, які працюють для українців, з українцями, для поширення української культури.

Ми прочитали різні казки. Казка про Оха прозвучала теж польською мовою. Наразі це єдина казка Лесі Українки, яка була перекладена польською ще у 20х роках минулого століття. Тому мова перекладу дуже відрізняється від сучасної. Я сподіваюся, що це приверне увагу до того, що варто перекладати Лесю Українку. Бо вона сучасна,  модна,  в тренді. Це не якісь там історії, які вже не мають значення. І варто про неї говорити, варто її просувати і серед поляків, і серед українців. Тому що вона заслуговує на увагу не менше аніж Жанна Д’Арк, Джейн Остін і інші відомі жінки. 

– Лесю Українку часто змальовують такою собі бідною, нещасною мученицею, над нею плачуть. Якою вона була насправді?

– Вона була жива,  говорила  про неймовірно складні теми,  про які навіть зараз бояться  говорити. Я грала виставу по Лесі Українці “Одержима”. Це була неймовірна історія про кохання жінки до чоловіка, де  головними героями були Марія Магдалина і Ісус. Це неймовірно. Tи бачиш це і в звичайному людському просторі, і в просторі неземних сил. І це космічно. Я мало знаю світових авторів,  які підіймали цю тему на такому рівні. А про це не говорять. Я не кажу вже про “Лісову пісню”, тому що “Лісова пісня” ще біль-менш перекладена, пропіарена і розповсюджена. Але, алло! Леся Українка писала багато творів основаних на класиці, античній культурі. Тільки п’єса прозою “Блакитна троянда”, де філософські розмови про снобічне суспільство, яке має дуже багато граней — це несамовито!

– Говорячи про Лесю Українку в контексті популяризації української культури за кордоном. Наразі це провалена тема?

Нам треба активно просувати своє. Як ми можемо очікувати на вистави за кордоном, коли Лесю Українку не ставлять в українських театрах? Те, що до 150 річчя будуть щось ставити — це реально провал. Треба було ставити до кожного дня народження, зрештою,  а не до 150 річчя. Весь час треба ставити! Я розумію, що це важко, що це треба перелопатити величезну глибу літератури. Коли можна взяти якусь легку розважальну п”єсу, яку всі знають, що  вже гралося 333 роки, або виставу, яка вже нафталіном пахне. Але ж, люди, якщо не ставити Лесю Українку — її не буде! Від одного фільму “Мавка” не зміниться бачення української культури,  від одного гурту “Даха Браха” не почнуть говорити про українську музику,  від однієї  Оксани Линів не скажуть, що Україна має багато геніальних творців. Тому треба як можна більше робити. Навіть такий контент, як зараз робимо ми. Це щось малесеньке, мізер, але піщинка до піщинки створюють пустелі, які можуть перекидатися на кілометри. Сахара долітає на північ, її піски знаходять в Антарктиді. І це про те, що кожен може зробити свій внесок. Навіть якби запустили якийсь хештег “Леся Українка 150” і всі позаписували по одному віршу, попросили своїх знайомих за кордоном,  – це був би бум. Бо українців по всьому світу дуже багато. Підтримували Олега Сєнцова — багато про це говорили у мережі. Це добре. Але давайте не тільки проблеми розв’язувати, але теж пишатися  нашими українцями.

Надія Мороз Ольшанська

– Якщо ми не будемо говорити про нашу культуру, літературу — не варто очікувати, що хтось за кордоном це зробить за нас.

Ніхто не буде вишукувати, чи в нас там щось єА я боюся, що Леся Українка не буде закцентована на 30-річчі Незалежності України. 30 років незалежності і 150 років Лесі Українки — це дуже важливі дати для України. Леся Українка була одним зі стовпів української культури. Ми одна з небагатьох націй, у яких таким стовпом є жінка. І про це треба кричати на всі сторони, тим паче зараз є тренд вирівнювання несправедливості з приводу того, що жінок довгий час гнобили…

Запис казок Лесі Українки буде  розміщено на ФБ сторінці події, а  також на Youtube  каналах всіх організаторів. 

В продовження проекту Фундація Масових видовищ планує разом з українським театром у Кракові, який  вже є в процесі створення, зробити начитки п’єс Лесі Українки польською мовою. Мета – створювати контент, який сприятиме поширенню української культури в Польщі. Організатори сподіваються, що проект підтримають українці з різних країн.

Фото авторки статті

Поділитися:

Категорії : Культура

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*