■ ПОДІЇ ■ 2008-09-05
{mosimage}
Екзотичний Таїланд, Балтійське узбережжя, гірська хата в Закопаному. Відпочинок? Улітку туристичних пропозицій багато, так як багаті на туристів згадані вище місця. Мета наших подорожей завжди однакова – відпочити, побачити щось нове. Виявляється, що можемо пізнати та побачити щось нове і до цього своє.
Протягом літа для українських дітей із Польщі організовувалися екскурсії в Україну, етнографічні курси та пластові табори. Завдяки цьому молодь могла ознайомитися з традицією, культурою, історією України, побачити її архітектурні пам’ятки та казкову природу. Міжнародні зустрічі дали дітям змогу побачити культурні надбання інших народів. Етнографічні табори ознайомлювали з народними традиціями різних реґіонів України. Під час канікул кожний прямував своїм шляхом. Отже читайте, хто куди потрапив…
– Члухів
Ідея поїздки в Україну народилася на початку нав чального року на заняттях з катехізису. Як сказав священик члухівської церкви о. Ярослав Роман, поїхали ті, які протягом року були найбільш активні в житті місцевої громади, наприклад брали участь у вертепі. При допомозі “Caritas” Вроцлавсько-Ґданської єпархії сімнадцятеро дітей із члухівської єпархії поїхали на п’ять днів (22-28 липня) до Львова, де мали змогу побачити Личаківський цвинтар, собор св. Юра та Львівський оперний театр, а в театрі ім. М. Заньковецької подивилися виставу “Суботня вечеря”. Оскільки Карпати так близько, то особов’язково треба було туди поїхати. Діти відвідали прикарпатські міста Коломию та Яремчу. Напевно не забудуть візит у коломийському Музеї писанки та чудові краєвиди над річкою Прутом. Треба тут сказати, що п’ятнадцятеро з посеред сімнадцяти молодих учасників екскурсії уперше могло захоплюватися Україною.
– Ельблонґ
Місто 1992 р. підписало договір про співробітництво з українським Тернополем. Відтоді між містами партнерами відбувається туристичний обмін. Від 5 липня група двадцяти п’яти дітей з Ельбльонзького відділу ОУП перебувала дев’ять днів у Тернополі і мала змогу відпочивати у місцевому санаторії, програма в них була дуже насичена: культурному центрі “Березіль” учасники екскурсії вчилися танцю та співу; відвідали історичні міста – Зарваницю й Теребовлю; мали змогу побачити, як виглядає праця за лаштунками театру ім. Т. Шевченка в Тернополі. Діти також брали участь у святі Івана Купала на березі місцевого озера і самі виступали з концертом пісень.
Павло ЛОЗА
– Слідами Шухевича
Над озером Талти, що біля Ґіжицька, 1929 серпня проходив водний юнацький табір для пластунів, капітаном якого був ст. пл. Іван Сороківський з куреня “Чорноморців”, що діє в Україні. Варто нагадати, що 1928 року учасником такого табору, а згодом його виховником, був Роман Шухевич. Табір поблизу Ґіжицька був міжнародний – у ньому взяли участь 23 особи з України, Польщі та Німеччини.
Юнаки віком 1318 років більшість часу проводили, плаваючи на байдарках, катамаранах, омеґах (малі вітрильні човни), а навіть яхтах. Крім цього, відбувалося навчання з плавання, заняття з історії, навіґації, мореплавання, картографії, рятувальної справи та безпеки на воді. У таборі, що називався “заМАЗУРИ – 2008”, режим був, як на кораблі: хто не дотримувався правил, того карали, наприклад, мусив увійти одягненим до води. Кара не омине навіть керівника табору. Останнього дня учасники кидають капітана у воду і на тому табір завершується. (ПЛ)
– Зелена Гора
Уже втретє в Зеленій Горі у другій половині липня проходили польськонімецькоукраїнські інтеґраційні зустрічі “Минуле, сучасне, майбутнє”. Головним організатором було Реґіональне польськонімецьке об’єднання, співорганізатором – Любуський відділ ОУП з участю голови Стефанії Яворницької.
Польщу репрезентували зокрема діти з пунктів навчання української мови з Зеленої Гори, Шпротави, Новоґрода, Україну – молодь з Житомира.
У програмі були екскурсії, у тому до Берліна, зустрічі з проф. Б. Осадчуком та з представниками національних меншин Зеленогірщини, художні заняття в місцевій Галереї мистецтв, ознайомлення зі старими ремеслами в Музеї під відкритим небом, вивчення пісень та танців.
Стефанія ЯВОРНИЦЬКА
– Варшава
Цього року на зламі липня й серпня учні української суботньої школи з Варшави взяли участь у ІІ Міжнародному фестивалі-конкурсі “Усі ми діти твої, Україно”, який відбувся в Одесі
в таборі “Молода ґвардія”. На фестиваль з’їхалися представники української діаспори з 13 країн світу, а також провідні колективи дитячої творчості з України.
Протягом фестивалю ми мали можливість глибше ознайомитися з історією, культурою і звичаями українського народу, взяти участь у роботі творчих майстерень, зустрітися з провідними українськими поетами, письменниками, композиторами, співаками та акторами.
Польська делеґація, яка прибула на фестиваль у складі 5 осіб, відзначилася своїми відмінними знаннями про Польщу, Україну, українську мову і культуру. Наші учні виступили також у передачі “Школяда” Національної радіокомпанії України.
Тетяна ПАНАСЮК
–Ольштинщина
Організувати дитячі табори в Україні задумав Степан Мігус, голова Ольштинського відділу ОУП. За сприяння голови Рівненської облдержадміністрації Віктора Матчука підписано угоду про співпрацю.
Цього року в липні вже другий раз до дитячого санаторно оздоровчого комплексу “Корчагінець”, що поблизу Острога, прибули діти та вихователі під керівництвом Андрія Сидора. Діти з Польщі брали участь у різноманітних і цікавих конкурсах, спортивних змаганнях, спілкувалися з ровесниками з Полісся, Волині та Київщини. Могли також пізнати культуру Канади, Єгипту та Індії, оскільки
в таборі працювала група волонтерів із цих країн.
Мали також змогу відвідати Почаїв, Кременець, Луцьк, Рівне, Нетішин, Острог та Дубно. Це були незабутні моменти, які закарбувалися в пам’яті. Діти могли вдосконалювати українську мову, знання з історії та культури нашого народу.
Радощі від побаченого і водночас печаль від розлуки були помітні в очах кожної дитини. Однак ми повертаємося до Польщі з надією, що знову скоро зустрінемося.
Андрій СИДОР, Анатолій ТИМОШКОВ
–Білий Бір
У Білому Борі новацький пластовий табір проводився від 12 до 26 липня, перебувало у ньому 39 дітей з різних куточків Польщі. Деякі новаки, тобто пластуни віком від 7 до 12 років, у ньому побували вперше, однак більшість уже 34ий раз. Дітьми опікувалися 10 виховників. За словами старшого пластуна та заступника голови Крайової пластової старшини Аркадія Путька, більшість з них пройшли пластові вишкільні табори в Україні та Польщі.
Серед виховників були студенти різних філологій, педагогіки та музичного виховання. Єдина поміч ззовні – це допомога капелана Пласту о. Петра Барана та хореографа Андрія Дрозда.
Під час свого перебування у таборі пластуни вивчали українські пісні й танці, історію України та природознавство. Діти набували також пластові вмілості, наприклад “лісовика”, тобто вміння орієнтуватися у лісі, або “золоті руки” – виготовлювати різні предмети з ґіпсу та дерева. Попри те, що наука відбувалася радше у вигляді гри, то все ж таки мета Пласту залишається незмінною – виховувати дітей у любові до Бога та України. А про те, як було у Білому Борі, розказали деякі учасники табору:
Семен Слободянюк із Варшави у пластовий табір приїхав уперше, щоб подивитися та довідатися, як є у Білому Борі. І виявилося, що досить файно – вчились вишивати, були історичні комплекси. Щоби було ще файніше, могли б поїздити на конях. Найбільше сподобалися історичні комплекси, під час яких, наприклад, навчився про князя Ярослава Мудрого.
Мариня Шумада з Перемишля у Білому Борі вперше. Найбільше сподобалися різні гри та науки. Трохи тужила за батьками, але і так хотіла, щоби табір був ще довший. У таборі навчилася нових забав, яких досі не знала.
Оленці Влашинович з Варшави найбільше подобалось те, що тут мала багато ровесників до розмови та забави. Мабуть, нічого їй не бракувало. Під час табору навчалася багато про козаків, а також засвоїла кілька нових пісень.
Ксеня Левосюк із Ґданська жаліла, що з Білого Бору далеко до гір і тому не можуть поїхати на Лемківську ватру, під час якої завжди танцювали. У таборі навчалися нових пісень та вишивання.
Записала Анна ВІННИЦЬКА
–Етнографічні курси
Цьогорічні “Літні етнографічні курси” проходили від 28 липня до 10 серпня в Новиці та Ступосянах. Завдяки ним ми могли познайомитися та поспілкуватися з дуже цікавими людьми, такими як Юлія Дошна чи Мар’яна Яра, які навчили нас співати лемківських та бойківських пісень. Крім цього, ознайомилися ми з діяльністю Товариства “Маґурич”, члени якого відновлюють каплички та могили. Мали ми змогу пізнати історію й архітектуру сакрального будівництва цього реґіону. Відбувся також курс іконопису, де ми вивчали історію ікон, мали також можливість їх писати. Ліпили ми з глини різний посуд. Кожна хвилина була добре розпланована.
Крім цього, мандрували ми горами, у теренових іграх використовували здобуті раніше знання, а ввечері біля ватри співали й танцювали. Ці липневі дні – незабутні.
Лена КАШИЦЬКА, Лариса КОРБАБИЧ
–Ґіжицько
Удубненському санаторно оздоровчому осередку “Берізка” 1627 серпня відпочивала двадцятиособова група українських та польських дітей віком від 10 до 14 років із Ґіжицька. Діти не лише відпочивали, а й відвідували історичні місця – Почаїв,
Кременець, Берестечко. Можна сказати, що свою поїздку в Україну завершили святково, бо 23 серпня взяли участь в урочистостях з нагоди Дня прапора, 24 серпня – Дня незалежності України, а 25 серпня – Днях міста Дубна. (ПЛ)
–Перемишль
У Карпатах у селі Рекіти 47 липня проходив V Міжнародний фестиваль “Рекітські сузір’я”. У ньому взяло участь теж четверо дітей із перемиської початкової школи та гімназії. Учні шашкевичівки здобули два ґран прі фестивалю – одне отримала Єва Попович, а друге – колективно всі учні за підготовку шкільної газетки.
На початку серпня декілька учнів початкової школи протягом десяти днів відпочивало в місті Поляна, що на ІваноФранківщині. Відпочинок на курорті був теж оздоровчим і лікувальним. Там знаходяться джерела природної мінеральної води, яка має цілющий вплив на організм. (ПЛ)
РS. Уже коли ми закривали номер, довідалися, що з України саме поверталася група дітей, які проживають у Північній Польщі. Поїздку з Білого Бору зорганізувало Українське вчительське товариство. Діти побачили зокрема Нагуєвичі – рідне село Івана Франка та Львів.
“Наше слово” №36, 7 вересня 2008 року {moscomment}
