Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №20, 2022-05-15

4 травня у Польщі для майже 290 тисяч випускників середніх шкіл розпочався тритижневий «матуральний марафон» (випускні іспити – пол. «matura»). Серед цих дітей є вихованці шкіл з українською мовою навчання у Польщі та кілька десятків учнів, які нещодавно приїхали з України.

41 дитина у Польщі

Цього року іспити на атестат зрілості складають 85 випускників шкіл з українською мовою навчання. У ліцеї в Білому Борі їх 13, у Ґурові-Ілавецькому – 37, у Перемишлі – 18, а в Лігниці – 17.

У Білому Борі іспит складає учениця, яка навчалася у Польщі не більше двох місяців.

– Приїхавши до нас, вона не знала польської. Не мала теж багато часу, щоби навчитися. Але дівчина амбітна і хоче писати матуру. Можливо, у неї є шанс скласти іспит успішно. Ми побачимо, – пояснює директорка ліцею Дорота Джевєцька.

Учениця з Білого Бору – одна з 41 дитини, які приїхали до Польщі після 24 лютого і вирішили писати екзамени на атестат зрілості.

Чому їх так мало? Вони складають матуру майже на тих самих умовах, що й інші учні. Майже, бо для учнів-біженців завдання перекладені українською мовою. Але цього недостатньо, щоб пройти іспит з польської, у межах якого випускники мають написати твір на 250 слів.

– Це непросто. З математикою чи іноземними мовами вже буде по-іншому, – вважає Дорота Джевєцька, яка й сама викладає польську.

Серед 85 випускників шкіл з українською мовою навчання іспити не став складати один цьогорічний випускник із Ґурова-Ілавецького. Однак не через брак знань.

– Один із наших учнів не здає матуру, бо зараз захищає Батьківщину. Він не був на завершенні навчального року IV класу ліцею. Ми передали йому шкільне свідоцтво. Знаємо, що він живий. Тримаємо з ним зв’язок, – розповідає Марія-Ольга Сич, директорка Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому.

Трішки більше екзотики

Тритижневий період екзаменів розпочався 4 травня матурою з польської мови. Окрім нього, випускники складатимуть екзамени з математики та іноземної. Також кожен учень повинен обов’язково написати щонайменше один іспит розширеного рівня.

Він набагато важчий, але завдяки ньому діти можуть отримати більше балів, вступаючи у вищі навчальні заклади. Матура (відповідник зовнішнього незалежного оцінювання в Україні) великою мірою є вирішальним фактором того, де саме молодь продовжить навчання. У попередні роки можна було помітити, що більше цінуються точні науки, бо ринок праці має більше вакансій для випускників технічних напрямків. Проте, як зазначають директори, зараз є діти, які складають іспити і з більш «екзотичних» предметів.

– У нас матуру пишуть 18 учнів. На розширеному рівні обирали 16 різних предметів. Тобто майже кожен наш випускник взяв щось інше, – заявляє Петро Піпка, директор школи ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі. Учні українських закладів обирали навіть предмети на кшталт філософії, історії танцю або музики. Деякі педагоги ставляться до цього скептично.

– Якщо хтось хоче продовжувати навчання у цьому напрямку, то йому справді варто брати такі «екзотичні» предмети. Проте я вважаю, що краще зосередитися на чомусь одному. Наприклад, якщо хтось складав іспит з німецької мови на основному рівні, то міг би підготуватись до матури з неї на розширеному рівні. Це стосується кожного предмета. Думаю, в таких учнів є шанс отримати кращий результат, – вважає директор перемиської «шашкевичівки».

Вихованці шкіл, у яких проводилося навчання мови для меншини, мусять обов’язково скласти іспит із цього предмету. Учні українських закладів робитимуть це упродовж двох днів: 17 (основний рівень) та 18 травня (розширений рівень). Цьогорічна матура завершиться 23 травня. Незалежно від дати складання іспиту випускники шкіл дізнаються свій результат 5 липня.

Екзамени для восьмикласників

Після матуристів свої екзамени писатимуть учні восьмих класів початкових шкіл. 24-25 травня їх чекатимуть іспити з польської, математики та іноземних мов. У Початковій школі у Лігниці до них готують 25 осіб, із яких – 5 громадян України, які приїхали до Польщі в останні три місяці. У Початковій школі у Білому Борі іспити складатимуть 14 восьмикласників. У Ґурові-Ілавецькому – 20 дітей, зокрема й 6, які приїхали нещодавно з України, а в Перемишлі 19, зокрема 5 новоприбулих.

– Не знаю, чи ці нові діти залишаться у Польщі. Але ми прийняли їх до восьмого класу, бо переконані, що вони повинні писати екзамени. Навіть якщо вони не справляться з польською мовою, це не заважатиме їм продовжувати навчання в середній школі. Зате матимуть нагоду перевірити знання з математики та іноземних мов, – вважає Марія-Ольга Сич.

Іншу думку має директорка Початкової школі ім. Лесі Українки в Бартошицях, де іспити складатимуть 12 найстарших учнів. У восьмому класі тут немає зараз біженців, оскільки дирекція вирішила їх не набирати.

– Неможливо за місяць чи півтора вивчити польську мову на рівні, необхідному для складання іспиту з неї. У нас багато років діє система: діти з України, які мали би бути у восьмому класі, ішли до попереднього, – пояснює директорка. Вона наголошує, що завдяки цьому учні можуть вчитися з однолітками. – В Україні діти у перший клас ідуть у шість років – це вік наших вихованців з «нулівки» (пол. zerówka). Я думаю, це добре, коли ровесники навчаються разом. 

Директорка зазначає, що завжди обговорює такі питання з батьками.

– У початковій школі у Польщі, особливо у старших класах, є предмети, яких немає в українській системі освіти. Батьки згодні зі мною, що варто піти на один клас «нижче» і опанувати те, чого досі дитина не вивчала, – додає педагогиня.

Попри те, що у восьмому класі бартошицької школи немає учнів-біженців, загалом після 24 лютого їх прибуло 49. За півтора місяця одна п’ята від цієї кількості вже повернулася в Україну.

– Думаю, що багато дітей їхатимуть назад, якщо матимуть змогу і якщо буде спокійніша ситуація. Я їх розумію, – говорить Любомира Тхір.

***

Оголошення результатів екзаменів для учнів 8-х класів початкових шкіл відбудеться під кінець червня.

Поділитися: