Меншинам не потрібно «сходити у підземелля» зі своїми заходами

Іван Мазурський ■ ПОДІЇ ■ №43, 2024-10-27

Збільшити до 300 тисяч злотих щорічно фінансову підтримку національних меншинних організацій Вармінсько-Мазурського регіону та призначити ці кошти на культурно-освітні проєкти – з такою пропозицією виступить Комісія національних та етнічних меншин сеймику до управління маршалка воєводства. Підвищити фінансування запропонував заступник голови сеймику, член комісії Збишко Гомза. Варто нагадати, що в попередні роки воєводська самоврядна структура Вармії та Мазур виділяла на культурні потреби місцевих меншин 200 тисяч злотих. Найчисленнішими меншинними громадами на Вармії та Мазурах є українці та німці. Крім них, активністю вирізняються роми та литовці, помітною буває теж діяльність татар. Тим часом із початком загарбницької війни росії проти України з поля зору зникли представники російської меншини. 

На засіданні Комісії національних меншин сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства, яке проходило 18 вересня, виступили голови трьох відділів ОУП Вармії та Мазур – Ельблонзького, Мазурського та Ольштинського, щоб прозвітувати про свою діяльність. Однак, як виявилося, чи не найбільше говорили про щораз частіші прояви антиукраїнських настроїв серед поляків, зокрема щодо воєнних біженців. Такі випадки зафіксовано в регіоні, який вважається найбільш різнорідним у Польщі з огляду на кількість національних й етнічних меншин, а також, до цього часу, найбільш толерантним до багатонаціонального та релігійного розмаїття, яке, до речі, помітно збагачує культуру краю тисячі озер.

Ольштинський відділ ОУП поінформував комісію, що, попри тривалу пандемію коронавірусу, заручившись майже цілковитою підтримкою самоврядних воєводських структур різного рівня, він спромігся протягом останніх років провести всі престижні заходи. Ідеться, зокрема, про Загальнопольські дні українського театру, Музичний фестиваль народів Європи «Під спільним небом», Регіональні Шевченківські святкування в Лідзбарку-Вармінському та Кентшині, Післяобіддя з українською культурою в Ілаві, організоване спільно місцевим гуртком Об’єднання та Ілавським центром культури і за матеріальної підтримки управи міста Ілава, що виявила свою солідарність. Також відбулися Народні гуляння в Асунах, кентшинський Регіональний український ярмарок «З мальованої скрині», який не було проведено лише цього року через велику залученість місцевого гуртка ОУП в допомогу Україні, Відкриття культурного сезону українців Вармії та Мазур. Його організацію цьогоріч на себе взяли ще й товариство «Яворина», війт ґміни Сроково і сроковський гурток ОУП. Українці не забули й про 33-тю річницю відновлення незалежності України, провівши урочистий концерт разом з українськими воєнними біженцями.

Організаторами події виступили Ольштинський відділ ОУП та фонд «Два крила UA». Крім цього, окремі гуртки ОУП самостійно провели низку заходів, зокрема в храмах. Голова Ольштинського відділу Об’єднання Степан Мігус звернувся до комісії з пропозицією підтримати й представити маршалку воєводства ініціативу щодо організації навчання української мови для дітей воєнних біженців, чого досі немає. А серед них існує велике зацікавлення вивченням рідного слова. Лише в Ольштині понад 50 сімей, що приїхали до міста після повномасштабного нападу росії на Україну, повідомило лідерці фонду «Два крила UA» Тетяні Ревенко про бажання навчати своїх дітей української мови. Це більше ніж 80 учнів. Для таких уроків Ольштин має кадри, довколишні місцевості зрештою теж. Проте українське відомство освіти досі не домовилося з польським партнером про забезпечення такого навчання.

Своєю чергою голова Ельблонзького відділу ОУП Степан Дембіцький розповів, що їхня структура безперервно щороку проводить найстарший Фестиваль української дитячої культури. Цьогоріч, за його підрахунками, подія проходила вже 56-й раз, а свою творчість представило майже 350 юних артистів. Відділ відновив «Ватру» в Ґлембоцьку, яка зібрала майже дві тисячі публіки. Було проведено «Барви прикордоння» в Браневі, Свято врожаю в Пєнєнжні та низку заходів у гуртках.

Ніщо не може стати на заваді в організації щорічних Міжнародних концертів церковної музики. Цьогоріч вони відбулися в першій декаді жовтня вже 23-й раз. Про це повідомив голова Мазурського відділу ОУП Іван Пік, перераховуючи інші проведені та заплановані заходи. Це, зокрема, Свято дитячої творчості в Ґіжицьку, «Ніч на Івана Купала» в Круклянках, яку цього року відвідало майже три тисячі осіб, «Барви української культури» в Банях-Мазурських. Занепокоєння в частини присутніх викликала інформація голови Мазурського відділу про відмову від організації щорічного Свята української культури, яку проводив ґіжицький гурток ОУП. Причиною, як сказав Іван Пік, стали щораз частіші публічні прояви антиукраїнських настроїв.

За словами голови, організатори думають про те, щоб в майбутньому робити захід у закритому приміщенні, хоча досі свято відбувалося за участі численної публіки в амфітеатрі біля озера. Очільник Мазурського відділу ОУП згадав, наприклад, про агресивне втручання деяких жінок. Вони висловлювали своє невдоволення блакитно-жовтими кольорами на афішах, які організатори розвішували в Ґіжицьку. Він підкреслив теж, що отримує погрозливі смс-повідомлення. З’являється також інформація про неприйнятне ставлення ровесників до українських дітей-біженців у школах. Здивування щонайменше викликають досить часті випадки, коли вже літні жінки, здебільшого в крамницях або публічному транспорті, чуючи чи українську мову, чи її вкраплення в польській українок, викрикують лайку, щоб вони поверталися в Україну.  Зокрема, це довелося чути під час покупок у магазині «Бєдронка» дівчатам, які працюють в одному з ольштинських театрів. Кількість подібних образ та інших проявів неприхильного ставлення до українських воєнних біженців зростає.

Вчителька з Мронґова й членкиня комісії Магдалена Левкович вважає, що це найкращий час, аби на уроках громадянського виховання в школах більше говорити про те, що в Польщі живуть не лише поляки, але й інші національності, активно реагувати на поточні події, як війна в Україні, через котру до Польщі потрапило кілька мільйонів українських біженців. На сьогодні дещо ширше про всіх мешканців Польщі розповідають лише в останніх класах загальноосвітніх шкіл, натомість у професійних освітніх закладах про це не згадують. 

Нова уповноважена маршалка воєводства у справах національних меншин Анета Бжиска підкреслила, що не варто проводити українські культурні заходи лише в закритих приміщеннях, тобто тільки для українців. Існує чимало поляків, які зацікавлені багатством культури національних та етнічних меншин. Водночас по суті невелика група людей, котрі навіть попри війну поводять себе негідно, не повинна призводити до ситуації, коли меншини, як це було в комуністичні часи, повертаються до закритих зал, організовуючи заходи тільки для себе. 

Віцемаршалок воєводства, член комісії Роберт Турлей, який перейняв обов’язки покійного Мирона Сича, також підкреслив, що не потрібно «сходити у підземелля» із заходами національних меншин через «невідповідальну групу людей». Він теж поцікавився, чи українська меншина долучилася до допомоги жертвам повені на південному заході Польщі. Українці безперервно допомагають своїм кровним братам і сестрам в Україні, а на заклик глави Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ єпископа Аркадія Трохановського і за участі місцевих гуртків ОУП, вони підтримали і збірку Карітасу для постраждалих від повені.

Учасником засідання був і Станіслав Іванюк, очільник кентшинських гарцерів, автор проєкту «Полум’ям братерства», завдяки якому і поляки (переважно гарцери), і представники ОУП щорічно вшановують пам’ять українських учасників війни 1920 року, похованих як на Вармії та Мазурах, так і в інших регіонах Польщі. Він, серед іншого, закликає до більш активної участі в цій події український Пласт, який сьогодні, принаймні у вармінсько-мазурському регіоні, не помітно. Нещодавно обов’язки Станіслава Іванюка у справі «Полум’я братерства» перейняла представниця української меншини зі Срокова Дарія Оринчак, котра працює з гарцерами.

Голова комісії Ярослав Слома, підкреслюючи постійну активність української національної меншини та її відкритість, заохочував до більшого залучення молодшого покоління, яке має продовжити громадську діяльність на користь рідної громади. Він запевнив, що комісія представить маршалківському управлінню пропозиції, заслухані під час засідання, і переконаний, що воєводське самоврядування не пройде повз них байдуже. Ярослав Слома поінформував також, що роботою вармінсько-мазурської самоврядної комісії, єдиної досі в Польщі, цікавиться Підляське воєводство. А отже, є шанси, що там теж буде створено подібну установу, що працюватиме на користь національних та етнічних меншин.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*