01.03.2023
ПІДЛЯСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «ПІШЕМО ПО-СВОЙОМУ»
Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №10, 2023-03-05 Говорите українською говіркою Підляшшя, тобто «по-свойому»? Пишете нею? А може хотіли б спробувати? Цей конкурс...
Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №18, 2021-05-02
Державні радіо та телебачення багато років транслюють майже незмінну кількість програм національних меншин. Стабільність у цьому випадку не означає відсутності проблем.
Нещодавно на сеймовій Комісії нацменшин експерт ради Ярослав Фірлей презентував дані Національної ради у справах радіомовлення та телебачення (пол. KRRiT) про нацменшинні передачі. Президія комісії відразу вказала, що службовець не має необхідних для ухвалення рішень повноважень. Тому вони попросили Нацраду в майбутньому не легковажити депутатами, Сеймом і загалом представниками меншин.
У 2019 році в регіональних відділеннях та загальнопольському ефірі телебачення TVP SA транслювали близько 150 годин меншинних передач. 2020-го – майже 144 години. На Польському радіо, зокрема й на Радіо Захід, 2019 року було 1384 години, а наступного – 1437. В обох ефірах виходили також українські, зокрема й лемківські передачі. 2020-го сукупна їхня вартість становила близько 3,9 млн злотих. У планах на цей рік – схожа сума. Тому Ярослав Фірлей заявив про стовідсоткове виконання завдань.
По-іншому ситуацію бачать депутати та меншинні лідери. Так, Ришард Ґалля відзначив, що медійні потреби громад – значно більші. Він звернув увагу на те, що звіти КRRiT багато років містять «сухі цифри» про кількість передач та години в ефірі, а це не віддзеркалює справжньої ситуації. На його думку, для чиновників «гроші співпадають з потребами», бо в цьому механізмі немає місця для голосу меншин. Це голови державних медійних спілок кажуть, скільки потребують коштів і на які програми. Опісля КRRiT виділяє повну або часткову суму з абонентної плати. Отже, якщо голова якогось регіонального відділення ТVP не звернеться до Нацради, то грошей не буде. Оскільки згадані медіа, згідно із законодавством, є автономними, то окремий очільник може ухвалити таке рішення в будь-який момент. Оптимістичну картину порушує і те, що державні радіо і телебачення часто не наймають меншинних журналістів у штат, платять їм копійки та не сприяють підвищенню кваліфікацій. Про ідилію не можна говорити також тому, що в програмних радах цих медіа від 2016 року немає представників меншин. «Ми як парламентарі мусимо на це звернути увагу», – відзначив Ришард Ґалля. Тому депутат подав офіційну заяву про початок роботи над оновленням і чіткою фіксацією у законі присутності меншин у складі програмних рад державних масмедіа.
У дискусії брав участь голова Українського товариства та співголова Спільної комісії уряду та меншин Григорій Купріянович. Він також зауважив, що майже ідентичні звіти з’являються щороку, але проблема з функціонуванням передач при цьому не вирішується. За його словами, актуальна модель робить меншини «прохачами». Вони не мають жодного впливу на тривалість програм, години трансляції та фінансування. Не існує жодного формального способу захисту громадами своїх прав на присутність в ефірах державних мовників. Так само вони не мають інструментів для створення нових передач. Тут усе залежить від доброї або поганої волі керівництва даного відділення радіо- чи телестанції. Григорій Купріянович підкреслив також, що представники громад постійно мігрують. Тому їхні медійні потреби треба задовольнити не лише в регіонах традиційного проживання, але й у загальнопольському ефірі. Український лідер закликав переглянути правові врегулювання щодо меншинних передач. Також він наголосив на необхідності створення контенту, який би враховував конфесійну приналежність окремих спільнот. Представник KRRiT Ярослав Фірлей заявив, що передасть це керівництву, зауваживши водночас, що головними адресатами таких закликів залишаються голови відділень державного радіо та телебачення.
Під час дискусії обговорили також використання інтернету для інформаційних потреб меншин. Ці способи постійно будуть розширюватись, але вони не замінять традиційних масмедіа. Ними ще довго користуватимуться переважно старші люди, менш обізнані з новими технологіями.
01.03.2023
Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №10, 2023-03-05 Говорите українською говіркою Підляшшя, тобто «по-свойому»? Пишете нею? А може хотіли б спробувати? Цей конкурс...
01.05.2022
Павло Лоза ■ АКЦІЯ “ВІСЛА” ■ №18, 2022-05-01 «W jednej z wsi na Łemkowszczyźnie, respondent urodzony w 1932 roku, pamiętający akcję „Wisła”, nie mógł...
28.01.2022
Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №7, 2022-02-13 Представники меншин сподівалися, що депутати відхилять поправку, яка передбачає скорочення на майже 40 мільйонів злотих цьогорічного фінансування...
25.01.2022
Іза Хруслінська ■ ГРОМАДА ■ №5, 2022-01-30 Петро Тима про Мирона Кертичака – у розмові з Ізою Хруслінською На 16 річницю смерті Мирона Кертичака...