Григорій Сподарик ■ ОСВІТА ■ №16, 2023-04-23

Польське Міністерство національної освіти (МНО) відповіло на звернення Українського освітнього конгресу, який в жовтні минулого року відбувся у Бартошицях та Ґурові-Ілавецькому. Відомство не підтримало жодної з пропозицій українських освітян.

Конгрес запропонував охопити учнів, які є громадянами України, системою навчання української мови як рідної. Тут автори нагадують, що українські діти та молодь були змушені покинути свою батьківщину внаслідок російської агресії, та наголошують, що мета агресора – це знищення української держави та боротьба з українською національною ідентичністю та традицією. Тому, як підкреслено у зверненні, необхідним є створення для учнів-біженців умов, що забезпечили б збереження рідної мови та культури. У прохані йдеться про охоплення всіх громадян України – тих, які прибули до й після повномасштабної війни, – навчанням української мови в межах польської системи освіти, фінансованим з державного бюджету. Конгрес просить також, щоб була створена можливість спільного навчання громадян України та представників української меншини.

У відповіді МНО широко цитує правові документи, за якими розмежовано статуси двох громад. Статус меншини передбачає державне фінансування вивчення рідної мови, а у випадку мігрантів чи біженців за це відповідають дипломатичні установи або неурядові організації. Незважаючи на наведений ініціаторами звернення контекст війни, відомство не бачить обґрунтування для змін. «Розширення переліку завдань на запропоновані питання й пов’язане з цим збільшення коштів не береться до уваги», – написано у відповіді за підписом державного секретаря МНО Даріуша Пйонтковського. Міністерство також не готове обговорювати зміни щодо функціонування міжшкільних пунктів навчання, оновлення стратегій розвитку меншинної освіти, зокрема української, та дискутувати на тему впровадження до системи освіти нових методів для збереження національної ідентичності молодих представників меншинних громад. Такі дебати міністерство пропонує проводити в межах Спільної комісії уряду та нацменшин. Тут варто зазначити, що меншинні лідери неодноразово вказували не те, що саме на цьому форумі їхнього голосу не беруть до уваги. Крім цього, через дискримінаційні дії уряду щодо німецької громади представники меншин відмовилися від участі в роботі комісії. 

Не було підтримано й пропозиції про утворення Центру розвитку освіти національних меншин у Польщі. Установа мала б підпорядковуватися Міністерству національної освіти і комплексно організовувати шкільне життя. Автори звернення переконані, що центр потрібен, бо жодна неурядова організація не забезпечує професійного розвитку вчителів, видання підручників та загального координування освітнього процесу. На жаль, державні службовці не підтримують такої ідеї. У відповіді МНО наголошено, що українське шкільництво є частиною загальної державної системи освіти. Отже, вже має створені умови для користування з усіх можливостей. 

У міністерстві забракло розуміння й щодо однієї з головних пропозицій – урегулювання справ, пов’язаних з підручниками. Автори звернення підкреслюють, що наявна видавнича система не створює реальних умов для забезпечення підручниками учнів української меншини. А це означає, що процес вивчення української мови відбувається в гірших умовах, ніж обов’язкових предметів.

Учасники Конгресу зауважують, що розв’язанням проблеми може стати придбання Міністерством освіти як авторських прав, так і прав власності на підручники та допоміжні матеріали для вивчення української мови в Польщі, які до 2011 року було видано Шкільним і педагогічним видавництвом (WSiP). Зараз воно є приватним суб’єктом. Міністерство відхиляє цю пропозицію. «Міністерство освіти й науки не є видавцем підручників, а цей вид діяльності не належить до статутних завдань відомства. Підручники видають освітні видавництва або інші зацікавлені сторони», – написано у відповіді на звернення Конгресу. Відомство вирішило нагадати, що відповідно до правових регулювань учитель може організувати навчання без підручника й допоміжних матеріалів. У цьому фрагменті листа МНО згадує також про фінансову підтримку під час видання трьох зошитів «Подорож Україною», які підготував Фонд «Просвіта», та двох підручників для 1 і 2 класів середніх шкіл, розроблених Католицьким університетом у Любліні. Однак немає ні слова згадки про проблему, на яку вказує голова Фонду «Просвіта» й співавтор звернень Марко Сирник. Ідеться про те, що для початкової школи зараз немає жодного підручника.

Поділитися: