«Росія вкладає кошти в Крим . Зараз стало краще, наприклад, із дорогами. Але про демократію навіть не має сенсу говорити», – говорить Зерам Зайтуляєва, координаторка фонду «Дунай інститут Діалогу» у Варшаві. 9 жовтня у приміщенні організації з нагоди Дня Захисника України відбувся «День української культури».
– Майже кожного дня, а раз на тиждень – точно, у Варшаві відбуваються якісь українські події. Коли у фонді, більшість членів якого – турки, мене попросили зробити український захід, я відразу погодилася. Дійсно, Україна історично була і залишається сьогодні своєрідним посередником між Польщею та Туреччиною, – вважає Зерам Зайтуляєва (на фото зліва).
Під час події члени фонду розповіли про діяльність організації, історію кримських татар, спільне в мусульманській та християнській релігіях. Як зазначила Зерам Зайтуляєва, яка походить з міста Євпаторія у Криму, в минулому релігії і традиції пов’язували татарський народ з іншими національностями, з якими вони жили поряд, але й ворогували.
–
Це
– вже історія. Сьогодні кримські татари
є представниками України у Криму, –
зазаначила
координаторка. Вона розповіла, за що
любить Україну:
–
Вона
демократична. Ми з українцями можемо
бути різної віри, різної культури. Ми
навіть не брати. Ми – сусіди. Але сусіди
інколи бувають ближчі, ніж брати.
«День
української культури» для самих
представників фонду був також нагодою
познайомитися з українцями, які живуть
у Варшаві. Про приїжджих з-за східного
кордону в польській столиці розповіли
голова Об’єднання українців у Польщі
Петро Тима та голова фонду «Наш вибір»
Мирослава Керик. Під час події українці
та кримські татари представили кілька
пісень; гості мали також нагоду спробувати
страви кухні трьох народів — України,
Польщі та Туреччини.
Організаторка «Деня української культури» Зерам Зайтуляєва є сьогодні однією з кільканадцяти представниць кримськотатарського народу, які живуть у Варшаві. Середню школу дівчина закінчила в Криму. Там вона навчалася в одному із заснованих на півострові міжнародних навчальних закладів «Меридіан». Вони вважаються елітарними. Специфіка цих шкіл – міжкультурна інтеграція; у програмі особливу увагу приділяють іноземним мовам, наприклад, деякі предмети викладають англійською. Після навчання в Криму Зерам поїхала до Туреччини, де отримала ступінь бакалавра. Диплом магістра вирішила захистити у Польщі.
–
Я
вибрала
Польщу, бо це слов’янська держава, мова
споріднена з українською. Сьогодні я
тут, але колись повернуся до Криму. Такий
день настане, – упевнена
кримська татарка. Вона пояснює, що їй
було би соромно не зробити цього:
– Мої
діди плакали, коли їх виселяли з Криму.
Коли вони помирали, на вустах мали тільки
одне слово – Крим.
Батьки
дівчини
повернулися
на півострів на початку 1990-х років.
– У нас – одна Батьківщина. Це Крим в Україні, – заявляє Зерам Зайтуляєва.