ГРОМАДА ■ №5, 2019-02-03

Польський політик Мєчислав Ґольба попросив міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі зберегти сучасну форму і місце пам’ятника на честь захисників села Бірча у Підкарпатському воєводстві. Йдеться про пам’ятник солдатам Війська польського та міліції, які у 1945-1946 рр. боролися у Бірчі з відділами УПА.

Пам’ятник польських солдатів. Фото з Вікіпедії

«Прошу призупинити процедуру знесення цього пам’ятника. Я переконаний, що ви докладете всіх зусиль, щоб зберегти пам’ятник у тому вигляді, у якому він був зведений», – звернувся у листі до міністра внутрішніх справ та адміністрації Йоахіма Брудзінського політик. Мєчислав Ґольба зазначає, що пише міністру з двох причин.

«По-перше, я – сенатор Підкарпатської землі, і я зобов’язаний представляти мешканців, і в цьому випадку особливо жителів Бірча, які не погоджуються на знесення пам’ятника, присвяченого боротьбі з фашистськими бандами УПА. Захисниками Бірчі були в основному міліціонери, які разом з військом захищали місцеву спільноту від УПА. Багато хто з цих людей раніше були солдатами АК та місцевої самооборони», – пише у своєму листі Ґольба.

Друга причина, як пояснює він, – це напад у квітні 1945 р. відділів УПА на рідне село сенатора, Вязівницю (Ярославський повіт): «З рук українських націоналістів загинуло близько 130 людей, зокрема багато жінок і дітей. Це було найбільше одноразове вбивство в сучасних кордонах нашої країни», –додає Мєчислав Ґольба, який описує історію своєї сім’ї.

«Трагедія цих днів, а також згадка цього часу повинна бути свідоцтвом для нинішніх поколінь поляків. Кожна річниця цих подій, вшанування цієї трагедії дає впевненість, що пам’ять про те, що відбулося в 1943-1947 роках, не зникне», – пише Мєчислав Ґольба.

Рішення у справі знесення пам’ятника прийняв підкарпатський воєвода. Воно є наслідком прийнятого у 2016 р. у Польщі закону «про декомунізацію» (deubekizacja – поль.). У його рамках самоврядування мали поміняти назви вулиць, назви на об’єктах, які пропагують комуністичний та тоталітарний режими. Найчастіше оголошувалося публічні консультації з метою вибору нової назви імені вулиці чи об’єкту. Схоже було теж у випадку таблиці на пам’ятнику Бірчі.

На таблиці пам’ятника у Бірчі було написано, що під кінець 50-х років жителі села встановили його, щоб вшанувати частину солдатів війська польського, Війська охорони прикордоння (WOT – поль.), Корпусу внутрішньої безпеки (КBW – поль.) функціонерів Громадянської міліції (МО – поль.) та Добровольчі резерви громадянської міліції (ОRMO – поль.). У зв’язку з постановою Ради ґміни, яку прийнято у березні минулого року, зараз напис такий: «На знак пошани до солдатів Польського війська, Війська охорони прикордоння, міліціонерів, членів місцевої самооборони, підпілля, які загинули в боях з відділами злочинної формації ОУН і УПА на території ґміни Бірча в 1944-1947 роках».

Тому що пам’ятник надалі вшановує солдатів і міліціонерів комуністичних часів, тому, згідно із законом про декомунізацію, він підлягає знесенню. Проте представники Управи ґміни не погоджуються на це і мають в цьому підтримку, зокрема сенатора Ґольби.

Слід згадати, що два роки тому частина публіцистів (т.зв. кресових) прийняла з обуренням дії навколо написів на могилі невідомому солдату у Варшаві. 10 листопада 2017 року з ініціативи міністра оборони Польщі Антонія Мацеревича з’явились дві меморіальні дошки, на яких поміщено назви місцевостей, де пройшли бої польських військових формувань та самооборонних відділів з УПА. Серед них – Бірча на Підкарпатті. Ще перед 11 листопада, Днем незалежності Польщі, назва «Бірча» з невідомих причин зникла з таблиці.

Так само, у червні минулого року міська рада Ельблонга прийняли рішення перейменувати кільцеву дорогу на перехресті вулиць Незалежності та Легіонів на Захисників Бірчі (Rondo Obrońców Birczy).

Поділитися:

Схожі статті

Війна за Шухевича. Чи розуміє Україна, що вона стала об’єктом «культури виключення»?

Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №13, 2021-03-28 Ситуація з тернопільським стадіоном – це, без сумніву, одне з найбільших загострень польсько-українських відносин за останні місяці,...

Стартував проєкт «Віртуальний некрополь української еміграції»

Павло Лоза ■ ГРОМАДСЬКІ ВІСТІ ■ №49, 2020-12-06 В Україні офіційно відкрився проєкт «Віртуальний некрополь української еміграції» (necropolis.uinp.gov.ua). Панахида по Симонові Петлюрі на цвинтарі...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*