Григорій Сподарик ■ АНАЛІТИКА ■ №12, 2024-03-24

Консалтингова компанія «Deloitte» на початку березня цього року оприлюднила документ «Аналіз впливу біженців з України не економіку Польщі». Дослідження підготовано на замовлення Агентства Організації Об’єднаних Націй у справі біженців. 

Результати однозначно вказують на позитивні наслідки від присутності над Віслою українських біженців. Експерти пояснюють це ефективним залученням прибулих до польського ринку праці. 

Попри психологічний тягар війни в їхній країні багато біженців за кілька місяців знайшло роботу або заснувало фірми в Польщі. Так вони наповнили польський державний бюджет своїми податками та внесками на соціальне страхування і не жили лише на гуманітарну допомогу чи заощадження. Експерти підкреслюють, що на сьогодні в Польщі працює 225-350 тисяч українських біженців. 

Загалом повномасштабна війна в Україні змусила виїхати 6 мільйонів українців. Значна частина з них перетнула польський кордон. В аналізі зауважено, що станом на жовтень 2023 року в Польщі проживало майже 1 мільйон утікачів з України. Переважно це були жінки працездатного віку (41%) та діти (40%). Попри низку труднощів біженці доволі швидко почали входити на ринок праці. У травні 2022 року рівень їхньої зайнятості становив 28%, а в листопаді – уже 65%. Станом на липень-серпень 2023 року 80% прибутків українські біженці отримали від роботи. Результати дослідження компанії «Deloitte» показують, що внесок біженців у валовий внутрішній продукт (ВВП, PKB) Польщі склав 0,7-1,1% у 2023 році. «У довгостроковій перспективі цей ефект зросте до 0,9-1,35%», – ідеться в документі. Крім того, аналіз не враховує фактору, що діти-біженці ростуть і теж виходитимуть на ринок праці. Експерти зауважують, що біженці посилили конкуренцію, а це дещо підвищило рівень безробіття й уповільнило зростання реальної зарплати. Проте, як зазначено в дослідженні, ці негативні наслідки компенсує, наприклад, підвищення продуктивності місцевих працівників. І ключове: додаткові податкові надходження перевищують витрати, пов’язані з біженцями. «Більший фонд оплати праці, більше приватне споживання та приплив капіталу з-за кордону спричиняють до більших податкових надходжень. Загалом у 2023 році державні доходи зросли на 1,05-1,45%. У грошовому еквіваленті це становить 10,1-13,7 млрд злотих у 2022 році та 14,7-19,9 млрд злотих у 2023 році», – такі конкретні цифри у своєму аналізі вказує компанія «Deloitte». Експерти наводять також підрахунки, які ілюструють, що розмір державних витрат на біженців становив 15 мільярдів злотих у 2022 та лише 5 мільярдів у 2023 році. Отже, тут чітко видно, що витрати були більш ніж компенсовані додатковими податковими надходженнями. 

Експерти наголошують й на особливості моменту, коли на польському робочому ринку з’явилися біженці. Цей ринок структурно потребує більшої кількості працівників, оскільки внутрішнє населення стрімко старіє, а економіка зростає. Наведена в аналізі статистика говорить про те, що кількість громадян Польщі у віці 20-64 років досягла свого піка на початку 2010 року й становила 23,5 мільйони осіб. Відтоді вона зменшилася на 2,6 мільйона й така тенденція буде зберігатися. Згідно з прогнозами Євростату, без міграції населення Польщі у віці 20-64 років скоротиться майже на 5 мільйонів до 2050 року. Це означатиме помітний брак робочої сили, якої потребує економіка. До напливу біженців частка компаній, що повідомляли про вакансії, становила 49%. Після їхньої появи цей показник знизився до 45% у третьому кварталі 2023 року.

У аналізі «Deloitte», крім «твердих» цифр, можна знайти й більш образні приклади позитиву для економіки держави й громадян від присутності мігрантів, зокрема біженців, на ринку праці. Скажімо, місцевий тесля, котрий найме мігранта для виконання простих ручних робіт, сам може зосередитися на маркетингу чи загальному розвитку бізнесу. Тим часом мігранти, які працюють, доглядаючи дітей, людей похилого віку чи ведучи домашні господарства, дозволяють місцевим жінкам повернутися до праці. Статистичні дані показують, що у Польщі відбувся саме такий процес, оскільки поява мігрантів, серед яких були й біженці, вплинула на зростання прибутків польських жінок. «Вплив біженців на економіку проявляється багатошарово. Потік біженців означає перш за все збільшення кількості населення. Так вони стають частиною економіки, стимулюючи ринок праці як нові працівники й збільшуючи попит як нові споживачі. Також стимулюють бізнес, створюючи ринкові ніші, які задовольняють їхні потреби, та як потенційні нові власники фірм», – зауважують у підсумках свого дослідження експерти «Deloitte». 

Отже, з економічного боку біженці з України в Польщі – не отримувачі соціальних послуг і благодійності, але насамперед споживачі, працівники й підприємці. Експерти підкреслюють також, що для збільшення позитивного впливу біженців на економіку, вирішальне значення має політика. Вона повинна сприяти інтеграції прибулих на ринку праці й забезпечувати максимальну зайнятість. Держава має також допомагати біженцям вдосконалювати їхні вміння або здобути нові, яких потребує місцевий ринок праці. Аналітики підкреслюють теж, що більшість біженців декларує бажання повернутися в Україну. І тут спостерігаємо ще один позитив: бувши економічно активними в державах, що їх прийняли, вони здобудуть кращу підготовку після повернення, матимуть згромаджений капітал й отримають більшу самостійність.

В аналізі компанії «Deloitte» згадано й про виклики. Це, зокрема, факт, що в майже половині домогосподарств біженців є хронічно хворі особи, а приблизно 10% мають принаймні одну особу з інвалідністю. Вони, а також пенсіонери та самотні матері не будуть працювати, тому держава повинна бути готовою у таких випадках надати необхідну допомогу. Залишені самі зі своїми проблемами, ці люди та їхні близькі наражаються на загрози. Біженцям постійно потрібна також психологічна підтримка. Серед ключових потреб названо допомогу у вивченні польської мови та зміні або підвищенні кваліфікації. У документі згадано й про те, що, хоч біженці мають відкритий доступ до польського ринку праці, досить часто вони зустрічаються з проявами дискримінації з огляду на походження. Це явище також потребує відповідних заходів і протидії з боку держави. 

Поділитися: