Напередодні з’їзду Об’єднання українців у Польщі: Мирослав Купич про виклики та завдання

Орест Лопата ■ ПОДІЇ ■ №11, 2021-03-14

У минулому, враховуючи навіть депортаційну акцію «Вісла» 1947 року, наша закерзонська українська національна меншина у Польщі ще не зазнавала такого лиха, як у 2020 році. Громадська активність знизилась майже до нуля, хоч і мала солідний фундамент після досягнень ще з 1956-го. Це тоді почалася розвиватися освіта, відбуватися велелюдні фестивалі, Маланки, студентські мандрівки «Рейд Карпати».  Зараз громаду єднає державне телебачення TVP, що кожної неділі транслює молебень із кафедральних соборів Української греко-католицької церкви у Перемишлі або Вроцлаві.

Про те, як у часи локдауну працює найбільша серед української меншини громадська організація, розповідає секретар Головної управи ОУП Мирослав Купич. Упродовж минулого року, за відсутності Петра Тими, він фактично керував Об’єднанням українців у Польщі.

Мирослав Купич. Фото надав Мирослав Купич

Гібридна робота в часи карантину

Структури ОУП у Польщі дотримуються карантинних умов, адже ми не мали іншого вибору. Місцеві ланки організації перейшли в гібридний режим роботи. Ми могли або повністю припинити громадську діяльність і не робити нічого, або намагатися провести для наших людей хоча б найменші заходи. Там, де це можливо, на місцях зараз відбуваються події за участі невеликої кількості публіки. Також ми транслюємо їх онлайн, або ж записуємо і викладаємо в мережу згодом. Так само роблять і в церквах. Загалом усе Об’єднання зараз працює в гібридній формі.

Ми всі тужимо за спілкуванням в українській громаді та зустрічами. Зараз ми тримаємо зв’язок з навколишнім світом та Україною лише через інтернет і телебачення. Однак це не замінить живого спілкування, і ми мріємо повернутися до колишнього життя.  Важливе питання – скільки ще у Польщі діятимуть карантинні обмеження, бо час працює не на нашу користь. Через це сьогодні складно сказати, яких треба вжити заходів, аби протидіяти усім загрозам, що їх несе пандемія.

 Минає рік, відколи все почалася. Ніхто не сподівався, що це триватиме стільки часу. Спочатку нам доводилося переносити заходи, потім деякі зовсім відмінили, місцеві ланки мусили повертати спонсорам кошти.

Ще у вересні минулого року, подаючи в Міністерство внутрішних справ і адміністрації проєкт бюджету ОУП на 2021 рік, ми оптимістично сподівалися на те, що пандемія незабаром закінчиться. Сьогодні розуміємо, що наші надії були надто оптимістичними. Але кампанія вакцинації дає надію, що ми опинилися на «початку кінця» коронавірусу.

Ситуація у місцевих ланках ОУП

Згідно з повідомленнями, що надходять до нас у Варшаву, у деяких регіонах усі культурні заходи повністю відмінили, просто нічого не відбувається. Усі польські установи, з якими ми співпрацювали, зачинені (наприклад, в регіоні Ельблонґа). Де-не-де організатори обмежували масштаб подій, скорочували програму, проводили заходи онлайн (приміром, Ярмарок у Ґданську).

Були ситуації, коли наші ланки, дотримуючись усіх санітарних обмежень, були єдиними, хто організовували у регіоні хоч якісь культурні заходи.

Від вересня минулого року серед нас нема Петра Тими, який, однак, увесь час дистанційно намагається нам допомагати в поточній роботі у керівництві ОУП. Але окремі його обов’язки довелося перебрати мені та колегам з Головної управи – Андрію Комарю та Ігорю Горківу. Найважча робота, тобто фінансові питання, зараз на плечах Стефанії Лайкош.

На останніх зборах 21 лютого Головна рада Об’єднання вирішила, що найближчий з’їзд відбудеться в онлайн-режимі 28 березня. Головною темою має бути  склад керівних органів організації, тобто її очільника, Головної ради та Управи. Адже ми мусимо дотримуватися статуту, а відповідно до нього каденції цих органів вже минули. З’їзд мав відбутися ще у 2020 році, але з огляду на пандемію його довелося перенести.

Коли коронавірус відступить, треба буде також провести надзвичайний з’їзд  Об’єднання, щоби вирішити, як працювати далі.

Головна рада ОУП  про «Наше слово»

На мою думку, видавець, якого представляє Головна рада ОУП, має провести окремі збори і вирішити, як в умовах фінансової кризи має функціонувати тижневик. Призначений Міністерством внутрішніх справ та адміністрації на цей рік бюджет не викликає оптимістичних сподівань. Минулого року ми мали підтримку завдяки урядовому закону про захист від коронавірусу (так званий «Антикризовий щит»), однак більше цієї пільги не буде. Наразі Об’єднанню вдалося закрити свій минулорічний бюджет з не надто великим дефіцитом.

Цього ж року дотації на «Наше слово» зменшились на 15 тисяч злотих і сягають рівня фінансування з 2011 року, що означає – фактично дефіцит буде більшим, адже ціни з того часу виросли внаслідок інфляції. У 2021-му ця проблема, можливо, ще не стане загрозою для існування редакції, однак наступного – вже так.

Ми можемо лише показати спонсорам кількість читачів, силу нашої громади. Продемонструймо у квітні під час Загальнопольського національного перепису населення, скільки тут українців. Нехай владні партії, нараховуючи субсидії, знають, скільки нас, польських громадян непольського походження, ще живе у Польщі.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*