Ольга Попович ■ УКРАЇНА ■ №11, 2025-03-16

Останній день лютого в світовій історії назавжди запам’ятається скандалом, який мав місце в Овальному кабінеті у Вашингтоні. Під час розмови перед журналістами президента України Володимира Зеленського із президентом США Дональдом Трампом відбулася жорстка словесна перепалка. У розмову втрутився американський віцепрезидент Джей Ді Венс, що допровадило до ще більшої емоційності та напруженості. Дональд Трамп з командою висловив своє обурення і перервав візит Володимира Зеленського до США. Заплановане підписання так званої «угоди про копалини» між Україною та США відмінилось, і Зеленський через кілька годин залишив Вашингтон. У соцмережах одразу почали з’являтись дописи, в яких політики різних країн висловлювали свою думку щодо того, що ж відбулось в Овальному кабінеті. Майже всі європейські лідери короткими твітами підтримали Україну та президента Зеленського, даючи зрозуміти, що негідно себе вели американські господарі Овального кабінету. Однак відкрито критикувати Трампа не наважились, розуміючи, яка велика залежність безпеки України та Європи від союзу з США. На цьому фоні неприховано раділи у росії. Розірвання союзу Америки з Україною посилює позиції рф та дають надії на реалізацію російського плану завершення війни. У Польщі реакції на те, що відбулося, теж не забарились. Але у них досить чітко прослідковувався партійний та ідеологічний поділ.

Фото Павла Лози

Політики та урядовці

Першим європейським лідером, який забрав голос після зриву переговорів між Україною та США, був прем’єр Польщі Дональд Туск. У короткому твіті на платформі Х він написав: «Дорогий Зеленський, дорогі українські друзі – ви не самі». Того ж вечора на платформі Х теж з’явився допис міністра закордонних справ Радослава Сікорського, в якому він висловив своє захоплення «хоробрими українськими воїнами, які захищають свободу від агресії, загарбництва та нігілізму». Також у дописі Сікорського було про те, що Польща і надалі підтримуватиме Україну. А от міністр оборони Польщі Косіняк-Камиш, лідер Селянської партії в урядовій коаліції, досить стримано висловив свою позицію. Він загально написав про союзників, додав, що емоції не сприяють співпраці та єдності, а ворог є «в іншому місці», натякаючи на користь від таких суперечок для кремля. Загалом, коаліціанти урядових сил підтримали Україну, наголосивши на безапеляційний підтримці України Польщею. 

Політики опозиційних «Права і справедливості» та «Конфедерації» спочатку не так швидко і не так жваво коментували вечір п’ятниці. Депутат від ПіС Януш Ковальський одним із перших у правому таборі оцінив зустріч. Написав про «ароганцію» Зеленського, звинуватив саме українського президента у зриві співпраці із США. Варто нагадати, що саме Ковальський недавно говорив теж, що Польща має так само, як і США, «виставити високі рахунки за допомогу, яку надала Україні». Підтримав Ковальського і Патрик Які, колишній віцеміністр юстиції в уряді Моравецького. Які звинуватив Зеленського у некомпетентності та словесному нападі на президента та віцепрезидента  США, захищав поведінку Трампа та Ді Венса. На думку Які, це не Зеленського спровокували американські господарі Білого дому, а український президент їх спровокував на емоційні висловлювання.  Представники «Конфедерації» теж винили Зеленського у зриві відносин із Трампом, наголошували на «невдячності України і Зеленського» за ту допомогу, яку дістав офіційний Київ від союзників. Вже більш жвавіше голоси цих двох правих партій почали звучати наступного дня. Хоча риторика фактично не змінилась, але до неї ще додалася критика правлячої коаліції, а найбільше прем’єра Туска, який «нехтує польською безпекою», «хоче посварити Польщу зі своїм союзником США», пишучи такі «необдумані дописи» у соцмережах. Очевидно, що на увазі критики Туска мали дописи польського прем’єра з підтримкою Зеленського і звинуваченнями у сторону правих сил, які такої однозначної підтримки не висловили, чим підігравали російській пропаганді, на думку Туска. Загалом політики ПіС, а також «Конфедерації» досить критичні щодо політики та обороноздатності ЄС і остерігаються розриву на лінії ЄС-США. На їхню думку, Польща має зробити все можливе, щоб не втратити США як союзника. Якщо до цього дійде, то, на їхнє переконання, Польща має далі залишатись у союзі з Америкою. Найдалі у критиці політики Зеленського пішов колишній прем’єр від ПіС Матеуш Моравєцький, який заявив, що «Зеленський заатакував Польщу», можливо, тим самим натякаючи на виступ Зеленського на Генасамблеї ООН, де він звинуватив Польщу у підіграванні росії. А от лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак навіть здивував своєю позицією, якщо враховувати загалом антиукраїнську риторику «Конфедерації». Він, на відміну від деяких своїх однопартійців, не звинувачував лиш Зеленського у зриві розмов із Трампом. А навпаки – підкреслював, що у конфлікті можуть бути винні дві сторони, бо не мають довіри одне до одного. Також Босак написав у себе на платформі Х, що США роблять помилку, зриваючи підтримку Україні і не граючи з Європою до «одних воріт», цим вони ставлять під загрозу в майбутньому їхній вплив в регіоні. А «угода про копалини» і так не має значення, бо не дає жодних гарантій Україні і потрібна Трампові лиш як пропаганда для американців. На думку Босака, сварка в Овальному кабінеті відбулася через сплеск емоцій в обох сторін розмови і через надто «роздуте его» обох лідерів. Але Босак теж не виключає, що Зеленському з Трампом ще можна домовлятися, лиш би на це була воля двох сторін діалогу.  

Один з лідерів нових лівих сил Роберт Бєдронь, який сьогодні є євродепутатом, ще в п’ятницю ввечері написав першого твіта: «І як вам, симпатики Трампа? ПіС і Конфедерація – ви готові на продаж і нашої безпеки?» А вже в суботу розмістив на своїх сторінках у соцмедіа фотографію українського президента у футболці з написом «Я українець», підписавши її «Справжній лідер». Інші політики від нових лівих теж критикували Трампа за його політику, підтримували надання допомоги Україні і чітко говорили, що не треба забувати, хто є агресором, а хто жертвою, бо Трамп тепер розмиває ці визначення.

Не зрозуміло чому, але останньо дуже часто українські теми коментує колишній прем’єр Лєшек Міллер. Не зрозуміло, бо Міллер вже давно не має впливу на польській політичній сцені, не є експертом щодо України, натомість має чітко виражені симпатії до росії. Тему сварки Трампа з Зеленським він теж не оминув. У своїх коментарях Міллер дуже співзвучний з російською пропагандою і навіть повторює тези Трампа. Основні тези Міллера: мир можливий, якщо Зеленський перестане бути президентом; Трамп хоче миру, а Європа не хоче; українці не обороняють Європу; якщо б Міллер був прем’єром Польщі, то віддав би все, лише б зберегти союз Польщі та США, бо європейська безпека – це казка; Зеленський не готовий до миру; фактично звинуватив Зеленського у тому, що триває війна.

Кандидати у президенти

Серед першої п’ятірки у рейтингах польських кандидатів у президенти допис у соцмережах п’ятничного вечора зробив першим маршалок Сейму Шимон Головня. Він нагадав, що Україна протистоїть росії не «три дні чи місяці, а три роки». Цілком може бути, що це була алюзія Шимона Головні на те, що говорив Трамп під час суперечки з Зеленським. Він сказав, що без американської зброї для України ця війна б закінчилась за два тижні. Вже в суботу, виступаючи перед виборцями, Головня досить детально відповів на питання журналіста, як він сприйняв те, що відбулось напередодні ввечері у Вашингтоні. Тож перші реакції, які виникли у Шимона Головні, – це розуміння того, що цінності Трампа сильно йдуть у розріз з цінностями Польщі. Він пояснив це на прикладі тонучого, якому треба подати руку, а не кричати на нього, що він не поцілував руки чи недостатньо часто цілував. Далі лідер «Польщі 2050» подав другий приклад пояснення них цінностей: не забирається у того, в кого бандити вкрали гроші, все, що у нього залишилось ще в кишенях. Якщо «злочинець не буде зупинений, то завтра він прийде до мене», – такою алегорією Головня натякнув на росію, яка загрожує Польщі (і не лише) у разі поразки України. Маршалок Сейму багато говорив про неприпустимість поведінки Трампа та Ді Венса у розмові з Зеленським. На його переконання, так, як вони говорили зверхньо із Зеленським, вони мали б розмовляти з путіним. Хоч президент Зеленський і буває вимогливим та «ароганським», але, як сказав Головня, на його місці він був би таким же. Бо президент країни, в якій щоденно гинуть діти та невинні люди, не міг би бути іншим. Головня ще багато говорив про необхідність зміцнювати безпеку Польщі та утримувати союз із США, поки це можливе. На завершення він заявив, що «Зеленський є героєм, а путін – злочинцем. В інтересі Польщі є вільна суверенна Україна», яку Польща буде підтримувати». 

Рафал Тшасковський теж не мовчав у п’ятницю ввечері. Однак його твіт був надто загальний, щоб зрозуміти, хто ж, на його думку, був основним винуватцем суперечки в Овальному кабінеті. Тшасковський назвав Польщу вдалим переговорником, оскільки до неї з довірою підходять у США, Україні та Європі. Тому Польща має цю «здібність» використати на спільне благо. А емоції не потрібні, бо вони є поганим радником. Зараз «потребуємо відваги та розважливості». Під словом «ми», схоже, Рафал Тшасковський радше мав на увазі Польщу, хоча не виключено, що і всіх західних(?) союзників загалом. Тшасковський наступного дня волів не надто багато на цю тему говорити, задекларував незмінну підтримку Україні з боку Польщі та закликав до чіткого усвідомлення, що Україна жертва, а росія – агресор.

Фактичний кандидат від ПіС Кароль Навроцький лиш у суботу почав коментувати події в Білому домі. Та його коментарі абсолютно не відрізнялися від лінії партії, він висловлював підтримку Україні, але підкреслюв важливість союзу США-Польща. Критикував Європу за слабку позицію та критикував своїх опонентів з правлячої коаліції, що вони поширюють антиамериканізм у Європі і цим загрожують безпеці Польщі.

Досить чітко і без жодних двозначностей у п’ятницю ввечері написала на платформі Х кандидатка у президенти від нових лівих Магда Бєят. Вона єдина серед всіх ключових кандидатів на посаду президента Польщі згадала в дописі Трампа, звинувативши його у тому, що він забуває, хто у цій війні є агресором, а хто жертвою. Підтримала Зеленського та Україну і наголосила на тому, що Європа має об’єднатись і стати сильнішою. Коментуючи події на телебаченні, вона була ще більш красномовною. Тих, хто вважає, що можна шукати примирення з путіним, Бєят окреслила як таких, що шкодять інтересам Польщі. Тут вона зробила закид у сторону політиків «Конфедерації» та ПіС. Також, коментуючи реакцію польського президента Анджея Дуди, розкритикувала його за те, що він тисне на Зеленського, аби останній порозумівся з Трампом. Ідейно Трамп абсолютно чужий лівим силам, а навіть більше – він їхній ідеологічний супротивник, що і підтвердила Магда Бєят у своїх оцінках політики Трампа.  

Єдиний, хто останнім, і то лиш у неділю ввечері, висловив свою думку щодо подій, був кандидат від «Конфедерації» Славомір Менцен. Та він радше розкритикував правлячу коаліцію та лідерів ЄС за дописи на підтримку України, додавши, що «твітами війну не виграють». Та коли у вівторок з’явився допис Володимира Зеленського, в якому він дипломатично закликав Трампа повернутись за стіл переговорів, то Менцен написав, що силою можна досягнути бажаного, і він не розуміє, чому Польща роками не тиснула так само на Зеленського, як це зробили США. На його думку, ремонт залізниці з Ряшева на Схід призвів би до того, що  за «три дні Польща б отримала згоду на ексгумації».

Якщо підсумувати коментарі політиків з різних політичних сил Польщі, то вимальовується картина, якою є політика партій щодо подальшої підтримки України та оцінки надійності союзу із США. В більшості урядова коаліція (а саме «Громадянська коаліція» та «Польща 2050») однозначно підтримує надання Україні подальшої допомоги, не висуваючи зараз їй жодних додаткових умов. Ці партії розуміють ненадійність США як союзника, але намагатимуться робити все, щоб утримати союз зі Штатами якнайдовше. Їхні партнери по коаліції з «Селянської партії» вже критичніше оцінюють поведінку українського президента та вважають, що у відносинах із США Зеленський має знайти іншу стратегію, ніж дотепер. Співзвучний із «Громадянською платформою» «Союз нових лівих»: однозначна підтримка та допомога Україні, критика політики адміністрації США і розуміння того, шо така політика загрожує союзові між США і Польщею та США і ЄС. ПіС та «Конфедерація» мають дуже подібні наративи: підтримка України має бути раціональною (Польща має допомагати Україні, але варто це робити з чітким сигналом, що Україна має дати щось у замін), а також в інтересі Польщі, щоб Україна не програла росії, але ще не призвести до антиамериканських настроїв у Європі, лиш США можуть захистити Польщу, тож на цьому варто базувати свою політику. Обнадійливим для України є те, що всі політичні сили у Польщі чітко заявляють, що росія є загрозою для Польщі, а тому Україну треба підтримувати надалі.

Поділитися: