Кася Комар-Мацинська ■ ПОДІЇ ■ №39, 2021-09-26

ІІІ Міжнародна наукова конференція Українського історичного товариства у Польщі «Українці та їхні сусіди на просторі століть: політика, економіка, релігія, культура і побут» – Перемишль, Народний дім, 10-12 вересня 2021 року.

Це вже втретє Народний дім у Перемишлі заповнює гамір дискусій. Там панує піднесений настрій, спричинений зустріччю середовища гуманітарних науковців та інтелектуалів, які у своїх дослідженнях присвячують увагу українській тематиці. Завдяки Українському історичному товариству у Польщі, яке очолює професор Роман Дрозд, Перемишль знову мав нагоду стати центром, у якому перетинаються дороги одно- і різно-думців, де відбувається взаємне пізнання, обмін результатами праць та зіткнення поглядів. Цьогорічна конференція пройшла в умовах ослабленої пандемії в офлайн-режимі і зібрала близько 40 науковців, переважно з Польщі та України. Утім, у публікації, яка є результатом зустрічі, можна буде прочитати більш ніж 50 рефератів, підготовлених з цієї нагоди.

Координація заходу була на дуже високому рівні, що показує справжню професійність і велику організаційну спроможність Історичного товариства, а ще – є свідченням гарної співпраці з місцевим відділом ОУП та вдалого використання простору, відведеного під подію. Так, конференція проводилася у трьох тематичних секціях, робота яких відбувалася паралельно у трьох окремих залах. Теми секцій стосувалися польсько-українських відносин до та після 1947 року, а також стосунків українців з іншими націями (окрім поляків). Серед доповідачів був єпископ Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ, член Українського історичного товариства у Польщі, доктор Аркадій Трохановський. Відвідав захід також митрополит УГКЦ у Польщі Євген Попович.

Сторожі пам’яті-2021

Як і кожного року, організатори конференції оголосили прізвища лауреатів премії Українського історичного товариства у Польщі «Сторож пам’яті». Два роки тому за свою наукову роботу медалі отримали двоє перемиських істориків: професор Степан Заброварний та доктор Олександр Колянчук; рік тому – голова товариства «Маґурич» що оберігає від небуття старі кладовища (зокрема й українські), Шимон Моджеєвський. Цього року комітет премії вирішив надати її ще двом видатним людям. Першим став відомий у середовищі почесний консул України у Перемишлі Олександр Бачик.

– Олександр Бачик разом із дружиною Данутою неодноразово підтримував різні, не лише українські, ініціативи. Але саме сьогодні ми хотіли би удостоїти його за вклад – матеріальний і нематеріальний – у збереження української історичної пам’яті. У 2012 році тодішня голова Перемиського відділу ОУП та депутатка міської ради Марія Туцька писала з приводу обрання Олександра Бачика почесним консулом України у Перемишлі: «Це для нас, українців, велика честь і визнання, що член нашої громади став консулом. Олександр Бачик неодноразово працював для нашої спільноти і залишається у ній активним. Його ініціатива та фінансова підтримка зробили можливими догляд за могилою Михайла Вербицького та меморіалом у Пикуличах, підтримку української школи – «шашкевичівки», низку інших заходів у Кракові, на Підляшші тощо», – сказав, читаючи промову на його честь, професор Ярослав Сирник.

Другим удостоєним премії Українського історичного товариства став відомий науковець та архівіст, роботи якого є основою досліджень історії українців у Польщі (зокрема – видання, що стосуються депортації 1944-46 років та акції «Вісла», а також українських національно-визвольних змагань) – доктор Євген Місило.

У подяці, яку лауреат передав професорові Романові Дрозду, він пише: «Ця відзнака для мене тим більш цінна і приємна, що це – перший прояв вдячності української громади в Польщі за роки моєї праці над збереженням пам’яті про трагічну долю українців у цій державі. Для мене, історика, дослідника, це велика честь! Але цю нагороду хочу присвятити тим, хто поклав життя, захищаючи рідну землю в рядах УПА, депортованим під час акції «Вісла», ув’язненим, засудженим і страченим. А також – людям, які на цій рідній землі не мають права на власні могили. І тим, могили яких зруйнували молотами. Моєю останньою мрією як дослідника було вберегти від забуття пам’ять про трагічну долю українців, ув’язнених у концтаборі Явожно. Хочу сказати, що незабаром вийде друком книга про це. Це буде найкращим доказом того, що медаль „Сторож пам’яті” потрапила в добрі руки! Дуже дякую Українському історичному товариству та його членам за це рішення!».

Доповіді, які увійшли до програми конференції, були дуже цікавими і різноманітними, брали до уваги історії менш масштабних подій, явищ та громад. Також їхні автори неодноразово пробували аналізувати складніші процеси з довшої часової перспективи. Таким був реферат професора Романа Дрозда, який він підготував у співпраці з багаторічним головою ОУП Петром Тимою. Тема цієї роботи – дуже актуальна в контексті патової ситуації з українськими пам’ятниками на рідних землях: «Конфлікт пам’яті. Довкола українських місць пам’яті в сьогоднішній Польщі». І ця, й інші доповіді викликали багато емоцій та дискусій, наприклад, реферат професора Богдана Гальчака «Чи рішення ген. Стефана Муссора про початок депортації українського населення в рамках акції „Вісла” в квітні 1947 року було законним?». Це вказує також на те, що в конференції беруть участь не лише дослідники-однодумці з одного середовища, а лунають також інші голоси, відбувається цікава дискусія.

Варто згадати, що у цей самий час у Перемишлі проходив також інтердисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «Центр світів є тут». Саме в межах цього заходу минулоріч на одній із кам’яниць у місті встановили пам’ятну дошку з прізвищем Олени Кульчицької, яка на початку 2021 року була знищена. Саме через це цьогорічний фестиваль присвятили пам’яті та постпам’яті, способам її вшанування тощо. У межах «Центру світів» у брамі згаданої кам’яниці виставили залишки побитої дошки. Згодом у приміщеннях Народного дому також можна було побачити художні інсталяції, які стали мистецькою інтерпретацією творення нових наративів про минуле, відповіддю на питання  про те, як ставитися до місць пам’яті на локальному, регіональному та глобальному рівнях. Відбувалися також літературні зустрічі, перформанси і театральна вистава. Фестиваль сучасного мистецтва дуже цікаво резонував із історичною конференцією, показуючи зовсім інший підхід до тем пам’яті та історії, у які, попри все, так сильно занурене наше сьогодення.

На завершення заходу Українського історичного товариства відбулася відкрита авторська зустріч з професором Вроцлавського університету Ярославом Сирником, присвячена його двом найновішим книжкам: «Бещадський трикутник – тисяча днів і тисяча ночей анархії в Ліському повіті 1944-1947» та «Насилля і хаос. Сяноцький повіт та околиці: серпень 1944 – липень 1947. Антропологічно-історичний аналіз». Ведучим зустрічі був професор Ряшівського університету Ян Пісулінський. Цим заходом зацікавилося вже не лише наукове середовище, оскільки і презентовані видання, і особливий дослідницький підхід професора Ярослава Сирника поєднують не лише історичну методологію, а й беруть до уваги інші чинники та інструменти – психологічні, соціологічні та навіть філософські. Обидві книжки є дуже проникливим аналізом ситуацій чітко визначеного періоду та невеликого географічного простору, вони стали влучним доповненням великих робіт, котрі стосуються загальної історії польсько-українських відносин.

Безперечно, маємо честь спостерігати за певним феноменом середовища-покоління надзвичайно плідних українських істориків у Польщі. Проведення чергової міжнародної конференції це підтверджує. Більше про це, а також про наше ставлення до власної історії, роль у цьому науковців і наслідки цих процесів, читайте в інтерв’ю з істориками-«сторожами пам’яті» у наступних номерах «Нашого слова».

Кася Комар-Мацинська

Фото авторки статті

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік

Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31 Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*