Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №52, 2020-12-27

Якби нам треба було описати рік, що минає, одним словом, це було би поняття «онлайн». Звичайно, з огляду на пандемію коронавірусу не вдалося здійснити багато із запланованого. Проте в житті української громади були моменти, які мали вплив на весь рік. Давайте згадаємо головні події 2020-го.

Січень

Старий рік ми зустріли з повідомленням про знищення пам’ятної дошки на могилі воїнів Української повстанської армії на горі Монастир біля Верхрати. Це виявила людина, яка була там під час Різдвяних свят. Невідомі зняли дошку (раніше, у 2015 році, вже був випадок, коли її розтрощили) і вкинули у яму. Те ж саме сталося з вишиваними рушниками, які восени 2019 року повісили польські активісти на деревах довкола могили. Нагадаємо, що меморіальна дошка була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВС 2-3 березня 1945 року.

У січні ми також писали про 10-ліття фонду «Наш вибір». Ця організація з Варшави працює для розвитку співпраці між Польщею та Україною у сфері культури, освіти, політики, економіки. А ще – допомагає українським громадянам у Польщі. 

Лютий

Героями лютого були два невеликі міста. Перше – це Білий Бір, у якому 25-й раз пройшло колядування за участі поляків та українців, яке поперемінно відбувається то у римо-католицькій, то у греко-католицькій святині. У лютому почалася також акція «Не треба ненавидіти. Надихай!» – спільна ініціатива ромів та українців у співпраці з кабельним телеканалом «Захід» у Щецінку (Західнопоморське воєводство). Мета кампанії – боротьба з дискримінацією та ненавистю щодо ромської та української меншин за допомогою різноманітних інтеграційних заходів. У її межах на вулицях Щецінка з’явилися білборди, на яких молоді представники цих двох громад зображені в національному вбранні. Серед них – учениця української школи у Білому Борі.

Друге місто, про яке багато говорили в лютому, – це Бранево. Саме там 12 лютого на хвилях радіостанції «Радіо Еска» почали транслювати локальну інформаційну програму українською мовою. Це – перша у Польщі така новинна програма на комерційному радіо.

Лютий завершився повідомленням про те, що Уповноважений з прав людини Адам Боднар вручив почесну відзнаку за заслуги у сфері захисту прав людини Шимонові Моджеєвському – голові товариства «Маґурич». За 33 роки організація відремонтувала понад 2800 об’єктів на 145 цвинтарях.

Березень

На початку березня українська, а особливо лемківська, громада переживала смерть Стефана Гладика. У 1990 році він був співзасновником Об’єднання лемків. Багато років очолював ОЛ, яке вважається однією з найбільших лемківських організацій у Польщі. Багато хто знав Стефана Гладика як організатора «Лемківської ватри» у Ждині – найбільшого фестивалю лемківської культури в Європі. Він був також членом президії Світової федерації українських лемківських об’єднань (СФУЛО) та одним із двох представників лемків у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин. За свою громадську та культурну діяльність нагороджений державними відзнаками Польщі та України. Cтефанові Гладику було 72 роки.

У березні ми всі також відчули, що таке пандемія. У середині місяця уряд Польщі запровадив двотижневий карантин для всіх освітніх установ (це був тільки початок, бо, як виявилося пізніше, до кінця навчального року школи вже не відкривали). Наступні обмеження стосувалися участі людей у літургіях, розважальних заходах, які з часом зовсім заборонили проводити, – й аж до закриття державних кордонів.

Квітень

У цьому місяці всі розмірковували, чи в умовах пандемії можна поїхати до родичів на Великодні свята та як бізнес переживе карантин. Про свої спостереження на сторінках «Нашого слова» розповідали українські власники ресторанів, готелів, будівельних фірм, працівники туристичної сфери тощо. Ця ситуація, безперечно, мала вплив і на  діяльність нацменшиних організацій. Їхні представники у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин звернулися до уряду з проханням вжити заходів для збереження культурного життя в умовах пандемії. Зокрема, запропонували дати організаціям можливість коригувати завдання, на які вони отримали гроші 2020 року – наприклад, об’єднувати кілька в одне, змінювати кошториси, обсяги діяльності відповідно до ситуації. 

Під кінець квітня ми в газеті також вітали Параскевію Ярмолу, якій 26 квітня виповнилося 100 років!

Травень

У травні на шпальтах газети ми писали про українських лікарів і їхню роботу. А вчителі та батьки учнів ділилися своїми роздумами про дистанційне навчання.

У травні відбулося українсько-польське святкування річниці визволення української столиці від більшовиків. У Києві, Варшаві та інших містах обох держав політики, журналісти та активісти одночасно вшановували 100-річчя цієї події. Також можна сказати, що у травні почало відроджуватися культурне життя української громади. Переважно це були заходи в онлайн-форматі. 

Червень

З послабленням обмежень та настанням періоду сезонних робіт у Польщі почалися дискусії – чи буде кому працювати? Треба нагадати, що, згідно зі статистичними даними прикордонної служби, у перші два місяці пандемії з країни виїхали понад 235 тисяч українських громадян. Роботодавці у червні почали наново шукати працівників з України, навіть писали заяви до уряду. Після того, як відкрився піший перехід на кордоні в Шегинях, почали з’являтися також чартери з українськими працівниками, приліт яких організовували рекрутингові агенції.

У червні відбулися іспити на атестат зрілості. У 2020 році їх складали 70 випускників шкіл з українською мовою навчання. Цього місяця мав також відбутися З’їзд ОУП та відзначення 30-ліття організації. Проте його перенесли попередньо на осінь (а зараз відомо, що він відбудеться уже в новому році).

Липень

Якщо липень – то мусить бути «Лемківська ватра» у Ждині. 38-й Фестиваль лемківської культури цього року пройшов без глядачів, тим не менш, гурти виступали на сцені; а ті, що не змогли приїхати з огляду на непевну ситуацію на кордонах, – записали свої виступи на відео. Окрім концертної програми, на фестивалі відбувалися дискусії – і все це транслювалося в інтернеті. «Лемківська ватра» у Ждині – це один із небагатьох літніх заходів, організованих українцями та лемками, який не відмінили з огляду на коронавірус.

Цього місяця ми також повідомляли, що український священник з Любліна, отець Стефан Батрух, отримав орден князя Ярослава Мудрого V ступеня. 

У липні у Тшеб’ятові відкрили відремонтовану після пожежі домівку, а у Варшаві – нове приміщення посольства. Відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з представниками українських організацій у Польщі.

Серпень

У серпні немає важливішої дати, аніж День Незалежності України, який відзначають українці по всьому світу. Проте від 2019 року пам’ятним стало також 14 серпня. У цей день польські та українські скаути в кількох десятках міст одночасно запалюють на могилах бійців Української Народної Республіки свічки – символічне «Полум’я братерства». Цього разу до заходу, ініційованого гарцерами та пластунами, приєдналися міста в Україні. Цьогорічна акція мала також особливий вимір, оскільки у Польщі відзначали 100-річчя Варшавської битви. У межах святкувань 13 серпня у польській столиці вшанували пам’ять генерала Армії УНР Марка Безручка, ім’ям якого названо сквер у районі Воля. У події взяли участь племінники (внук і правнук брата) українського генерала, які приїхали з Києва. Натомість 21 серпня відкрили відновлений меморіал воїнів УНР у Ланцуті. 

У Перемишлі пішов з життя Іван Шпунт – найстарший українець у Польщі. 26 серпня йому виповнилося би 105 років.

Вересень

1 вересня у шести українських школах у Польщі пролунав перший дзвоник. Особливим був цей час у школі ім. Маркіяна Шашкевича у Перемишлі. «Шашкевичівка» цього року якраз 30-й раз відкрила свої двері – діяльність цього ще довоєнного закладу відновили у вересні 1991 року. Проте діти недовго мали нагоду зустрічатися зі своїми друзями. У листопаді після двох місяців стаціонарного навчання учні всіх початкових та середніх шкіл знов повернулися до дистанційного режиму.

На початку вересня у медіа багато писали про польського прокурора Мацєя Млинарчика. Він – один із тих прокурорів, які, окрім типових справ, займаються також злочинами на ґрунті національної чи релігійної ненависті. Заяви щодо таких правопорушень подавало, зокрема, Об’єднання українців у Польщі. Прокурор Млинарчик керував 30 такими справами і в жодній не програв. Проте скаргами, поданими після 31 серпня, він уже не займається (більше про це читайте на 2 сторінці тижневика).

Жовтень

У жовтні повернулася тема увічнення на горі Монастир. Усе через те, що напередодні офіційного візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва (11 жовтня) там встановили нову пам’ятну дошку. Нагадаємо, що на могилі був напис: «Загинули в боротьбі за Україну», затверджений покійним секретарем Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам’ятнику були розміщені лише імена, прізвища та дати народження загиблих, без жодних військових звань і символіки. На новій дошці написано лише: «Братська могила українців, які загинули в бою з радянським НКВС (NKWD – пол.) у монастирських лісах вночі з 2 на 3 березня 1945 року». На відсутність імен та прізвищ на новій дошці відреагували і в Україні, й у Польщі.

З важливих подій жовтня варто звернути увагу на 15-ліття Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Сьогодні у цьому органі є 21 представник меншин та 14 представників державних інституцій та різних міністерств. Українців сьогодні у ній презентують Григорій Купріянович (співголова комісії) та голова ОУП Петро Тима.

Жовтень завершився повідомленням про те, що у Кошаліні з’явиться площа імені генерала Марка Безручка. Через місяць депутати Ґданської міської ради також прийняли відповідну постанову та назвали іменем українця міський сквер.

Листопад

9 листопада на Вокзальній площі у Скерневицях (Лодзинське воєводство) відкрили пам’ятник під назвою «Перед Варшавською битвою – Скерневиці 1920-2020». На монументі представлений, зокрема, український полководець Симон Петлюра. 

Також у тижневику ми повідомляли про відкриття у Кракові першої української книгарні-кав’ярні із символічною назвою «Нитка» («Nić»), де, окрім смачних сніданків і доброї кави, можна придбати новинки української літератури.

Цього місяця відбувся ювілейний 5-й кінофестиваль «Ukraїna! Festiwal Filmowy». Глядачі з усієї Польщі могли подивитися найновіші та найкращі українські стрічки. Покази в кінотеатрі були обмежені, зате потім всю програму можна було дивитися онлайн.

Також ми згадували про передачу «Теленовини», яка цього року відзначає 25-ліття. Листопад завершився повідомленням про створення нової Ольштинсько-Ґданської єпархії УГКЦ у Польщі, яку очолить отець Аркадій Трохановський.

Грудень

У грудні значною подією був офіційний візит делегації українського Інституту національної пам’яті до Польщі. У Варшаві голова УІНП Антон Дробович зустрівся з українською громадою, а також зі своїм польським колегою Ярославом Шареком. Дробович у Варшаві наголосив, що «обговорення питання українських поховань у Польщі має відбуватися за участі громади».

Рік завершила надзвичайна подія у Ґданську – Молодіжний ярмарок («JarmaRock FEST»), який раніше проходив у листопаді. Вперше за 44-літню історію Ярмарку він відбувся в онлайн-форматі.

Поділитися: