Павло Лоза ■ ВИБОРИ ■ №40, 2019-10-06

Державна виборча комісія зареєструвала 88 комітетів, які беруть участь у парламентських виборах. Це менше, ніж чотири роки тому. Як на фоні цьогорічних виборчих змагань виглядають нацменшини в Польщі?

Крім українців, свої політичні амбіції на парламентських виборах мають також представники інших меншин, зокрема німці, білоруси та кашуби, які є етнографічною групою. Кількість німців, за Національним переписом населення 2011 року, становить 148 тис. осіб (майже в три рази більше, ніж українців). Це єдина меншина в Польщі, яка має свій виборчий комітет, – KWW Mniejszość Niemiecka. Загалом зі списків цього комітету в Опольському воєводстві, де проживає найбільша кількість членів німецької меншини, братимуть участь 26 кандидатів. 24 – до Сейму і двоє до – Сенату.

«Кількість кандидатів не міняється. У нас завжди повний список. Ми з 90-х років висуваємо своїх кандидатів», – заявляє директор Дому німецько-польського співробітництва (ДНПС) Рафал Бартек. Представник німців також балотується на парламентських виборах до Сенату. Багато кандидатів пов’язані саме з цією організацією.

З одного боку, інші меншини можуть заздрити німцям, що мають стільки своїх кандидатів і свій виборчий комітет. Проте представник ДНПС розповідає про інший бік медалі.

«Це велика праця. Щоб фінансувати кампанію, ми взяли кредит. Ризикуємо», – говорить Рафал Бартек. А під час виборів до парламенту набагато важче, ніж на самоврядних виборах. «Ми не можемо обіцяти зниження податків або підвищення зарплат. Нам важко пробитися з нашими постулатами, – зазначає кандидат від німців. – Ми стикаємося з великими партійними махинами, які мають фінансування з бюджету й доступ до медіа». Чергова справа, на яку звертає увагу представник німецької меншини, – це поява атак на їхніх кандидатів. Зокрема, один із представників ПіС у своїй кампанії говорить про те, що кілька років тому маршал Сеймику (від німецької меншини) продав один із осередків реабілітації для дітей. «Це не було рішення однієї людини, і на все є документи. Проте медійний переказ у кампанії одного з наших конкурентів саме такий, що це зробив німець. До того ж нашу організацію пов’язують з інвестором, який купив осередок. Досі з таким ми не стикалися»,– пояснює Рафал Бартек. Кандидат від німців вважає, що нині меншини не можуть розраховувати, що великі партії будуть наголошувати у своїх кампаніях на важливості справ меншин. «Саме тому маємо свій комітет. Завдяки нашій кампанії, зокрема, тема освіти меншин з’являється в публічному просторі», – додає представник ДНПС.

На присутність своїх людей у парламенті розраховують також білоруси, проте не так сильно, як під час самоврядних виборів. У Польщі – 47 тисяч білорусів, і зараз від цієї меншини балотуються двоє кандидатів. Один – до Сейму, другий – до Сенату. Минулого року найбільша організація білоруської меншини в Польщі – Білоруське суспільно-культурне товариство (БСКТ) – була причетна до самоврядних виборів, знала про кандидатів, які ототожнюють себе з білоруською меншиною, і на чиї голоси можна розраховувати. Зараз, як говорить голова БСКТ Ян Сичевський, організація не залучається в політику. «Ми зосереджуємося на нашій діяльності. Не декларували жодному кандидату нашої підтримки; вони не мають договорів із нами про рекомендації з нашого боку», – зазначає він.

По-іншому до справи ставляться кашуби. Голова Кашубсько-Поморського товариства (КПТ) Лукаш Ґжендзицький зазначає, що його організація надає підтримку всім кандидатам. Зараз у виборах беруть участь багато представників організації. «Члени Кашубсько-Поморського товариства мають свободу, якщо йдеться про обрання виборчого комітету або політичного угрупування, від якого балотуються», – переконує голова організації. За останнім Національним переписом населення 2011 року, приналежність до цієї етнографічної групи задекларували 233 тис. осіб. На самоврядних виборах 2014 року кашуби мали кілька сотень кандидатів. Голова КПТ не називає кількості членів організації, які балотуються, проте зазначає, що вони роблять це зі списків правлячої партії («Право і Cправедливість») і «Громадянської коаліції».

«Ми виходимо з положення, що коли людина є справним діячем нашої організації, то жителі виборчих округів, на території яких діє КПТ, будуть знати, за кого голосувати», – вважає голова Кашубсько-Поморського товариства. Як і в минулі роки, деякі кандидати самі на своїх виборчих матеріалах розміщують інформацію, що вони є членами кашубської організації. «Кашубська тема не викликає жодних негативних емоцій. Використання її у виборчій кампанії – справа не нова. Були навіть випадки, що кандидати з Кракова чи центральної Польщі, не маючи нічого спільного з нашою етнографічною групою, балотувалися з округів, у яких проживають кашуби, й робили летючки кашубською мовою. Це свого роду підморгування в бік електорату з кашубської громади», – підсумовує Лукаш Ґжендзицький.

Як видно, не лише українці виходять на боротьбу за своє представництво в парламенті. Стратегії, як і спроможність окремих громад, різні. Проте характерною рисою є загальне розуміння потреби мати своїх представників у Сеймі та Сенаті.

Фото з facebook.com/Mniejszość-Niemiecka-Deutsche-Minderheit-Opole-Powiat-Opolski-

Поділитися: