Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №4, 2025-01-26

З нагоди 20-ліття існування закону про нацменшини у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації відбулася пресконференція. З журналістами зустрівся очільник відомства міністр Томаш Семоняк та співголови Спільної комісії уряду та нацменшин – державний секретар Томаш Шиманський та представник української громади Григорій Купріянович.

Томаш Семоняк зауважив, що закон визначив якість відносин державної влади з нацменшинами у Польщі, а одним з найважливіших його наслідків стало саме скликання Спільної комісії. 

– Завдяки їй створено площину з визначеними рамками для діалогу, співпраці та розв’язання проблем, – відзначив міністр. Він підкреслив, що закон був не випадково прийнятий через кілька місяців після вступу Польщі до Європейського союзу, оскільки такі врегулювання виконують європейські демократичні стандарти. Міністр оцінює, що впроваджене законом використання мови меншин в установах чи двомовні назви місцевостей там, де компактно проживає певна меншина, – це помітні для кожного наслідки запроваджених врегулювань. Службовець водночас нагадав, що особливо двомовні таблиці в минулому були об’єктами нападів вандалів, але це вдалося припинити завдяки «мудрості самоврядників та меншинної сторони». Томаш Семоняк запевнив також, що теперішній уряд намагатиметься розв’язувати проблеми меншин із максимальною відкритістю та відповідно до закону. Він згадав, що одним з перших рішень уряду стало відновлення фінансування на навчання німецької мови як меншинної, яке зупинила попередня влада. Як повідомив міністр, у лютому в Сеймі відбудеться широка конференція, присвячена законові, а зараз у рамах Спільної комісії відкривається дискусія про необхідні зміни та оновлення документа. 

– Багатолітня традиція толерантності, добрий дух співпраці між більшістю суспільства й меншинами, відкритість адміністрації до проблем, підтримка меншинної традиції та ідентичності – ми бачимо у цьому збагачення нашого суспільного життя, а не якусь загрозу, – підсумував міністр Томаш Семоняк. Він просив також, щоб у ювілейний для закону рік медіа намагалися частіше згадувати про таку роль нацменшин у суспільстві. 

Віцеміністр Томаш Шиманський теж зауважив, що правління попередньої влади було позначене значним напруженням у відносинах, а зараз відбувається повернення до діалогу. Службовець погодився й із необхідністю оновлення закону та поширення серед більшості суспільства думки про цінність, яку несуть із собою меншинні групи.

Своєю чергою Григорій Купріянович зауважив, що день 6 січня 2005 року став «епохальним» для функціонування меншин. 

– Це було перше законодавче врегулювання прав меншин у Польщі, – відзначив представник української спільноти. Він як співголова так само позитивно оцінив утворення Спільної комісії. 

– У цей спосіб меншини отримали реальне представництво, – сказав український лідер. Він зауважив, що 20 років існування закону показали, що певні врегулювання виправдали себе, але деякі виявилися недостатніми: 

– Двадцять років – це довгий час для правового акту. Річниця – це добра нагода до рефлексій над цим законом і змін, які створили б кращі умови функціонування меншин у Польщі. 

За словами Григорія Купріяновича, до важливих питань, які вимагають нових регуляцій,  належать стабільне фінансування культурного життя, утворення меншинних установ культури, забезпечення більшої присутності у медіа чи створення ради нацменшин. 

– Важливим є також політичне представництво. У теперішньому парламенті вперше немає депутата, який декларує свою приналежність до однієї з меншинних громад, – зауважив український лідер. Він погодився, що 2025 рік повинен стати часом для аналізу правового статусу меншин у Польщі. Наразі дуже часто буває так, що від умов, створених центральною і самоврядною владою, а також загалом суспільства, залежить наскільки меншини зможуть скористатися своїми правами. Ідеться про те, щоб люди, які мають іншу культуру, мову, національність та ідентичність, могли разом з цим функціонувати саме як громадяни Польщі.  

***

Присутні на конференції журналісти поставили десять запитань. Жодне з них не стосувалося теми чи загалом ситуації меншин. Це не новина, що медіа використовують такі зустрічі, щоб поставити політикам запитання у справі актуальних і цікавих подій. Шкода, що за час дії закону і всі роки демократичної Польщі справи меншин не набули в публічному просторі статусу цікавих.

Поділитися: