Іванна Килюшик ■ КУЛЬТУРА ■ №23, 2021-06-06

15 травня до Міжнародного дня музеїв у галереї «Дім» при Українському домі у Варшаві відбувся вернісаж виставки українських художниць: Марти Романків, Божени Кушнір, Катерини Яшти, Ганни Шумської, Світлани Коровай, Іванни Берчак та Ніки Гарголь. Темою став фемінізм, жіночність та дискурс навколо цих понять.

автор – Ніка Ґарґоль

«Сьогодні жіночність набуває сучасних відтінків і значень. Вона все частіше розуміється як щось, що виходить за межі гендерних конструкцій. В часи, коли ультрафеміністична естетика пронизує цифрові платформи, такі як Instagram та TikTok, стає зрозумілим, що зображати себе жінкою може бути вираженням сили та індивідуальності, а не лише делікатністю та марнославством», – читаємо в описі виставки. Виставка «New Femininity» зосереджена на історіях жінок, їхній творчості та на тому, як жінки-художниці, представляють сьогодні жіночність.

«Male gaze»

Робота Іванни Берчак, міждисциплінарної художниці, арт-медіаторки, кураторки галереї «Дім» торкається теми чоловічого погляду на жіночність: «У 1975 році феміністка та критикиня кіно Лора Малві у своєму есе «Візуальна насолода та наративний кінематограф» вперше вжила термін male gaze – чоловічий погляд. Так вона назвала спосіб зображати жінок у масовій візуальній культурі з чоловічої точки зору та з урахуванням чоловічої парадигми культури – коли картинку будують для задоволення глядачів чоловічої статі, а жінка в кадрі постає еротичним об’єктом як для інших учасників кадру, так і для зовнішніх глядачів», – читаємо в описі картини.

«Все ще сьогодні від жінок часто очікується втілення ідеалів на користь чоловічого погляду. Таким чином, роботи художників, які повстають проти цих суворих стандартів, є як ніколи актуальними», – прокоментувала свою роботу Іванна.

Чому президентом Польщі не може стати жінка з міграційним досвідом?

На виставці запрезентовано роботу «Іммігранте, іммігрантко, голосуй!»: урна із виборчими бюлетенями та відео із соціальної кампанії авторства Марти Романків – міждисциплінарної художниці, авторки інсталяцій, відеоробіт та соціальних подій.

Робота Марти торкається теми включення мігрантів до політичного життя Польщі.

Напередодні першого туру президентських виборів у Польщі, 22-28 червня минулого року, художниця провела соціальну акцію в найбільших містах Польщі, яка полягала на символічному голосуванні мігрантів, які не мали польського громадянства, за президента країни. Після такого «голосування» урни залишились закритими, а голоси ніхто не рахував, так як вони не враховуються у цьому політичному процесі. Більше про цей проєкт читайте в інтерв’ю з Мартою (НС №27 від 12.07.2020 р.). «За останні роки Польща стала однією із світових лідерів з прийому економічних іммігрантів. Однак ця група не отримує пропорційного голосу в політичному та медіапросторі, і політичний наратив країни все ще ґрунтується на архаїчних, часто стигматизуючих категоріях поділу на громадяни – не громадяни. Такий дисонанс проведеної імміграційної політики призводить до труднощів в інтеграційних процесах і навіть до дискримінації та відторгнення.

Проєкт „Іммігранте, іммігрантко, голосуй!” стосується питання виключення нових мешканців від прийняття політичних рішень. Ініціювання неможливих подій було спробою заперечити встановлені норми та визначення. Хто такий громадянин? Чи відповідають прийняті форми демократії потребам сучасного глобалізованого суспільства? Чому в світлі швидких змін застарілі поділи все ще визначають сприйняття ”іншого”?», – прокоментувала свою роботу художниця.

Дама з квіткою в постгуманістичному світі

Робота Ганни Шумської, художниці, яка працює з живописом, графікою, новими медіа та інсталяцією, представляє фантастичний образ людини-гібриду з майбутнього: напівжінки, напівтварини, напівробота на тлі плаского, пустого пейзажу в товаристві маленької, неприглядної, засушеної рослинки.

«Незважаючи на науково-технічну революцію, позиція жінки, жіночого тіла дуже повільно змінює свій статус об’єкта, визначеного патріархальним суспільством. Чоловіче бажання створити ідеальну жінку, ”за образом своїм, від чоловічого ребра” не зникло, а трансформувалося у нові форми: людиноподібні роботи отримують фемінний вигляд, віртуальні асистенти Google, Apple i Amazon розмовляють жіночими голосами і мають жіночі імена. Жінка й далі представлена як предмет, позбавлений душі і почуттів, нижчий гатунок, який можна відтворити в штучних умовах, так само, як все натуральне і природнє. Героїня моєї роботи намагається сказати, що їй не подобається ситуація, в якій вона опинилася, але, здається, вже запізно», – розповіла авторка картини.

Проростаючи

На колективній виставці були представлені фотографії художниці Катерини Яшти. Роботи мисткині надзвичайно чуттєві. Катерина в специфічний спосіб використовує формат автопортрета: як можливість роздумів над собою. Її роботи не фокусуються на тілі, а намагаються показати певну особисту ауру, настрій, реальні почуття та емоційні стани, які вона переживає.

«Впиваючись шипами, боляче пронизують шкіру й плоть. Це чисті паростки прекрасного, що мають химерне брудне коріння. Це почуття, що не знайдуть взаємності. Це можливості, що ніколи не вийде втілити», – дізнаємось з опису.

Мистецтво тісно пов’язане із життям

Мистецтво не є відокремленим чи ізольованим від життя, воно з ним тісно пов’язане. Чутливість та чуйність художників до соціальних та політичних ситуацій відображається в їхній творчості.

«New Femininity» включило фото з «чорних протестів» авторства Ніки Гарголь – художниці, фотографині, дизайнерки. Ніка у своїх роботах намагається досягти ідеального злиття фотографії з живописом, складовими якого є glitch (Glitch art –дослівно «мистецтво помилки», «цифрових перешкод»), світло та колір.

 «Спочатку ставила собі питання: чи я маю право виходити на демонстрацію, оскільки я тільки емігрантка і не маю права голосу в цій країні? Недовго думаючи, намалювала свій транспарант і долучилася до демонстрації. Вважаю себе новою асимільованою мешканкою Польщі, тому маю право вийти та продемонструвати свою позицію, свою незгоду», – розповіла художниця.

Щоденник Божени

На виставці представлено кілька колажів Божени Кушнір – художниці, дизайнерки, яка працює в різних техніках.

«Свої колажі художниця створює у вигляді щоденника – щодня з’являється нова робота, яка є відповіддю, реакцією на події, думки та ситуації з повсякденного життя. Жіночий досвід, і особливо репрезентації жіночого існування, залишаються в центрі її робіт. Художниця досліджує зв’язки між багатьма ролями приватного життя жінок, зокрема протилежні бажання бути одночасно матерями та сексуальними, сильними та могутніми, а також м’якими та турботливими. Творчість Божени Кушнір відзначається гумором та грайливою іронією, виявляючи послідовну критику соціально-політичних упереджень, досліджує обмежувальні стереотипи, зображаючи жіночність у багатьох різних іпостасях», – зазначено в описі робіт.

Магічні об’єкти

Глиняні скульптурки  авторства художниці Світлани Коровай стали доповненням виставки.

У своїх роботах художниця посилається на міфологію, традиції та символіку людського тіла в різних культурах. Культ родючості, сила жіночої сексуальності та початки життя – значення, які складають основний код людства. Богиня-мати є головним жіночим божеством у багатьох світових релігіях та міфологія.

«Саме це відчуття магії, знань і сили, знайдене в первісному мистецтві, вплинуло на моє особисте ставлення до творчості. Скульптура для мене – це сигнал, надісланий кілька тисяч років тому, залишається актуальним у своєму людському вимірі почуттів і пристрасті. Має ритуальне значення, є талісманом і оберегом», – розповіла художниця.

З виставкою можна ознайомитись до 15 червня 2021.

Фото авторки статті

Поділитися:

Категорії : Культура

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*