Наше слово

«Першою моєю мовою була лемківська, бо іншою вдома не розмовляли. Лемківщина для мене – це моє коріння, це колиска мого роду, це святе місце, де поховані мої предки, це рідна земля моїх родичів і всієї нашої великої лемківської родини», – говорила для тижневика Ярослава Галик. Голова Світової федерації українських лемківських об’єднань померла на 67-му році життя від ускладнень коронавірусної хвороб. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Молода Лемківщина.

***

Ярослава (Хомин) Галик, народилася 6 серпня 1953 році у Терновиці Тисменицького району Івано-Франківської області в родині депортованих лемків Репели-Галик Стефанії та Галика Івана із сіл Ростока-Велика і Крижівка повіту Новий Санч. Виросла в селі, де третина мешканців були переселені з Лемківщини, а решту – з Надсяння і Західної Бойківщини. На її вулиці жили самі лемки.

Закінчила Івано-Франківське медичне училище та Чернівецький державний університет, біологічний факультет. Працювала медичною сестрою у Ворохтянському обласному кістково-туберкульозному санаторії «Черемшина», вчителем біології та хімії Кремінців Кремінцівської восьмирічної школи Яремчанського міськвиконкому й одночасно екскурсоводом Ворохтянського бюро подорожей та екскурсій, лікарем-лаборантом, пізніше – директором пансіонату при медичному реабілітаційному центрі «Кремінці» МВС України.

У 2000–2006 роках перебувала в трудовій еміграції у Франції (Париж). Багато подорожувала країнами Європи і Близького Сходу. З 1971 року живе і працює на Гуцульщині (Ворохта, Татарів, Яремче).

Спершу Лемківщина була для неї якоюсь прекрасною Атлантидою, яка існувала в уяві її родичів і в її мріях. А потім стала заповітом матері після слів, які мати сказала якось, коли Я. Галик почала записувати її слова: «Пиш, Славцю, пиш, то хибаль ты тото даколи опишеш». Вже у зрілому віці, коли не стало батьків, лемкиня-українка написала монографію «Лемківщина – край наших предків» (2009) , «Книга пам’яті Лемківщини 1944–1946», том 1 (2015), том 2 (2016), том 3 (2016). У її творчому доробку також видання: «Маленька українка у великому Парижі» (2012), «Світло очей моїх» (2013).

Від січня 2014 р. – член Колеґії Всеукраїнського товариства «Лемківщина». Була секретарем VI з’їзду Всеукраїнського товариства «Лемківщина» (жовтень 2014); 11 лютого 2016 року – обрана головою Яремчанського літературно-мистецького об’єднання «Зґарда».

Під час VI Конґресу Світової федерації українських лемківських об’єднань (СФУЛО), який проходив 24–26 серпня 2017 року у Львові під час святкування Дня незалежності України та проведення III Львівського обласного фестивалю лемківської культури «Гомін Лемківщини», Ярославу Галик обрано головою Конгресу. Самей цей Конґрес  був присвячений 70-м роковинам Акції «Вісла». До СФУЛО входить зокрема Об’єднання лемків у Польщі. Слід пригадати, що Пані Ярослава Галик була присутня на останньому З’їзді Об’єднання лемків, який відбувся у 2019 році у Горлицях. Багато хто пам’ятає її як гостя лемківських фестивалів «Лемківська ватра» у Ждині та інших подій лемківської громади у Польщі.

Поділитися: